Рішення

від 06.11.2023 по справі 240/17564/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/17564/23

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фермерського господарства Агордім+" про стягнення санкцій та пені,

встановив:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фермерського господарства Агордім+" суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 39204,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано, встановленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому він повинен сплатити відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві. У зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати, на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня. Оскільки суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відповідач не сплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пеню.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Дану ухвалу суду відповідач отримав 06.07.2023, проте, станом на час розгляду справи, відзив до суду від відповідача не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивачем згідно Реєстру роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю виявлено, що Фермерське Господарство "Агродім+" у 2022 році не виконало норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у кількості 1 (одного) робочого місця та самостійно не сплатило адміністративно-господарські санкції у розмірі 37437,93 грн., в строк до 17.04.2023.

Дана сума заборгованості підтверджується документом - розрахунком сум АГС, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік та квитанцією про розміщення розрахунку в електронному кабінеті роботодавця від 17.04.2023.

Відповідачу було надіслано претензію за №41/23 від 25.05.2023 про наявність заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році та повідомлено про необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 37437,93 грн. та 1138,10 грн. пені станом на 25.05.2023.

Оскільки відповідач не сплатив адміністративно-господарських санкцій до 17 квітня 2023 року, а тому з 18 квітня 2023 року по 15.06.2023 нарахована пеня в сумі 1767,05 грн., що підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій .

Позивач зазначає, що відповідач, не виділив і не створив робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, а також не інформував Бердичівську Філію Житомирського обласного центру зайнятості за Формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), що підтверджується відповіддю на запит від 16.05.2023 за №832 на №05-29/308 від 09.05.2023, а відтак не виконав господарського зобов`язання щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю, внаслідок чого за ст. 218 ГК України виникли підстави притягнення його до господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з статтею 18-1 Закону №875-XII особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Положеннями статті 18 Закону №875-XII визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

В той час, як вже зазначалося, положеннями Закону №875-XII установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Приписами статті 20 вказаного Закону передбачена необхідність щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, де працює від 8 до 15 осіб

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону № 875-XII. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Водночас, нормами наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та порядку її подання" затверджена форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно з вимогами названого Порядку форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, до обов`язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми №3-ПН) на відповідний рік може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування таких осіб, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону №875-XII. Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Відповідно до положень з ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості та своєчасно і в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, чим фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач із числа середньооблікової кількості штатних працівників повинен був працевлаштувати 1 (одну) особу з інвалідністю - штатних працівників.

Зі змісту претензії № 41/23 Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, яка адресована відповідачу вбачається, що згідно з автоматизованим розрахунком, адміністративно-господарська санкція невиконання нормативу робочих місць працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 звітний рік складає 37437,93 грн. Вказана сума штрафу підлягала добровільній сплаті до 17.04.2023.

У зв"язку із порушенням граничних строків сплати адміністративно-господарської санкції у розмірі 37437,93 грн, за період з 18.04.2023 до 15.06.2023 було розраховано пеню у розмірі 1767,05 грн.

У листіБердичівської філії Житомирського обласного центру зайнятості від 16.05.2023, наданого на запит позивача, вказано, що протягом січня-грудня 2022 до центру зайнятості не зверталися суб"єкти господарювання зі звітами форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з відображенням у них відомостей для працевлаштування на вільні робочі місця (вакансії), створені виключно для категорії осіб з інвалідністю. (а.с.12)

Враховуючи встановлені обставини справи, слід відмітити, що у 2022 році відповідачем не вжито усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам (не працевлаштована 1 особа з інвалідністю), тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім цього, матеріали справи не містять доказів того, що товариство подало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, що призвело до відсутності працевлаштування осіб з інвалідністю у вищевказаний період, а тому в діях відповідача наявний склад правопорушення, що є наслідком відповідальності за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.07.2022 у справі № 160/4187/19, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми №3-ПН. Законом не передбачено обов`язку щомісячно подавати звітність за формою №3-ПН. Проте, існує обов`язок підприємств одноразово подавати форму №3-ПН, а саме не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Однак, виходячи з встановлених під час розгляду справи обставин та викладених вище норм права, суд дійшов висновку, що відповідачем не було вжито всіх можливих заходів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до нормативів встановлених Законом України №875-ХІІ.

Вищевказане свідчить про те, що відповідачем не дотримано вимог Закону №875-ХІІ щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відтак, суд дійшов висновку, що передбачена ч. 1 ст. 20 Закону України № 875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч. 2, 3, 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Суд, перевіривши обґрунтованість наведених сторонами доводів підтверджених доказами, які містяться в матеріалах справи, вважає за необхідне зазначити, що відповідач упродовж 2022 року не подавав до органу державної служби зайнятості населення відповідні звіти про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

З огляду на викладене та з наявних у справі доказів суд вважає, що відповідач не повідомляючи Центр зайнятості про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів, і тим самим не забезпечив можливість працевлаштування інвалідів, а отже в силу ст. 218 Господарського кодексу України не підлягає притягненню до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відтак,, суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито всіх заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, а тому така бездіяльність відповідача підпадає під склад правопорушення щодо недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, за яке передбачена відповідальність.

З огляду на що суд вважає, що позовні вимоги Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

ПозовЖитомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Домбровського, 38,Житомир,10003. ЄДРПОУ 20401066) до Фермерського господарства Агордім+" (вул. Польова, 10,Хажин,Бердичівський район, Житомирська область,13374. ЄДРПОУ 42418997), про стягнення санкцій та пені, задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства Агордім+" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені, у розмірі 39204,98 грн.(тридцять дев`ять тисяч двісті чотири гривні дев`яносто вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос