Ухвала

від 06.11.2023 по справі 260/9431/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 листопада 2023 рокум. Ужгород№ 260/9431/23

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону, яким просить:

1) Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01.01.2011 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року;

2) Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військової частини НОМЕР_2 ) вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 01.01.2011 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №4;

3) Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.03.2018 року по 17.08.2023 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року та без врахування вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 року №1078.

4) Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із 01.03.2018 року по 17.08.2023 року - березень 2018 року та застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

5) Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2011 року по день її фактичної виплати, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

У позові позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З даного приводу суд зазначає, що згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Водночас, зі змісту статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

За такої умови варто зазначити, що кошти, які належать нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги, а тому, не відноситься до сум заробітної плати.

Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, а тому, позивачу слід сплатити судовий збір як за подання вимоги майнового характеру.

Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.

Враховуючи те, що позивачем не наведено розрахунку суми середнього заробітку, судовий збір належить сплатити в мінімальному розмірі.

З огляду на викладене, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою майнового характеру становить 1073,60 грн.

Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),

---

(назва суду, де розглядається справа),

---

код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред`явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Пунктом 6 частини п`ятої вищезазначеної статті передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Відповідно до матеріалів справи, позовна заява подана до суду представником позивача - адвокатом Сідак Павлом Петровичем, проте у позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у представника зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що у представника позивача - адвоката Сідак Павлом Петровичем відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Представнику позивача слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів реєстрації (створення електронного кабінету) адвокатом Сідак Павлом Петровичем в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті