Рішення

від 24.10.2023 по справі 500/4835/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4835/23

24 жовтня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Ярмусь Віктора Дмитровича

представника відповідача Живчик Валерії Тарасівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агро-Культура" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Агро-Культура" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Державної податкової служби у Тернопільській області, як відокремлений підрозділом Державної податкової служби України (надалі - Відповідач 1) винесено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8275433/38543563 від 16.02.2023 року про відмову Приватному підприємству «Агро-Культура» (надалі Позивач) у реєстрації податкової накладної №2 від 12.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає вказане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних неправомірним, а отже таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.08.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 25.08.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

З поданих позивачем документів незрозуміло, по якій події сформована спірна податкова накладна, оскільки розрахунковий документ (банківська виписка) підтверджує оплату станом на 08.09.2022р. на суму з 300 000 грн., а з поданих видаткових накладних неможливо встановити ні дати, ні будь-яких інших обов`язкових реквізитів первинного документа.

Відтак відповідачі вважають, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації ПН, було прийнято в межах, на підставі, у спосіб та у формі, що передбачені діючим законодавством.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.03.2023 у справі №240/12029/21 (провадження - №/990/27806/22).

На підставі викладеного, просять в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 19.09.2023 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 03.10.2023 о 10:15 год.

21.09.2023 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Представник відповідачів 02.10.2023 року подала додаткові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 03.10.2023, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 24.10.2023 о 11:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов, просила у його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Агро-Культура» зареєстроване як юридична особа та здійснює діяльність у сфері вирощування сільськогосподарської продукції на орендованих земельних ділянках та її продажу.

12.08.2022 ПП «Агро-Культура» за результатами господарської операції купівлі- продажу було виписано на покупця Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВАЛ» (код 32537732) податкову накладну за №2 на суму ПДВ у розмірі 391 275,94 грн. і направлена до органів ДПС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки зазначених податкових накладних, Позивачем отримано квитанцію Відповідача 1 від 17.08.2022, у якій зазначено, що податкова накладна прийнята податковим органом, проте, її реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, (надалі - ПК України) реєстрація ПН/РК від 12.08.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=0000%, "P"=0;.

На виконання зазначених у квитанції вимог, 13.02.2022 року ПП «Агро-Культура» подано Відповідачу 1 пояснення в якому зазначило, що Позивач здійснює діяльність у сфері вирощування зернових культур (окрім рису), бобових культур і насіння олійних культур - КВЕД 01.11, на орендованих земельних ділянках та їх продажу.

При цьому, як доказ того що ПП «Агро-Культура» дійсно є орендарем земельних ділянок, Позивач надав Відповідачу -1 копії:

Довідки виконкому Теребовлянської міської ради від 28.04.2022 за № 09-04/19/59 про те, що станом на 1.01.2022 ПП «Агро-Культура» орендує на території с. Романівка 68,3346 га.

Довідки виконкому Микулинецької селищної ради від 28.04.2022 за № 120 про те, що станом на 1.01.2022 ПП «Агро-Культура» орендує на території с. Варваринці 12,3764 га.

Довідки старости сіл Острівець, Застіноче Теребовлянської міської ради від 26.04.2022 за № 09-04/07/85 про те, що станом на 1.01.2022 ПП «Агро-Культура» орендує на території с. Острівець 220,8592 га.

Довідки старости с. Вербівці Теребовлянської міської ради від 2.05.2022 за № 09 04/20/90 про те, що станом на 01.01.2022 ПП «Агро-Культура» орендує на території с. Вербівці 1,2078 га.

В якості доказу площі посіву ріпаку під врожай 2022 року Позивач надав Відповідачу-1 копію звіту ПП «Агро-Культура» про посівні площі сільськогосподарський культур під урожай 2022 за формою № 4-сг (річна), а в якості доказу кількості зібраного врожаю ріпаку урожаю 2022 року, Позивач надав Відповідачу 1 копію звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1.08.2022 року за формою № 37-сг (місячна).

В якості доказу підтвердження господарської діяльності ПП «Агро-Культура» з вирощування ріпаку врожаю 2022 року Позивач надав Відповідачу-1 копії наступних документів які підтверджують закупку паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, придбання насіння ріпаку, а саме:

видаткової накладної постачальника - ТОВ «Суфле Агро Україна» від 30.07.2021про відпуск ПП «Агро-Культура» насіння озимого ріпаку Панчер 2020 на загальну суму 371 070 грн.;

спеціфікації ТОВ «Суфле Агро Україна» за № 2500733945 на відпущену ПП «Агро Культура» партію насіння озимого ріпаку Панчер 2020;

акту звірки розрахунків між ТОВ «Суфле Агро Україна» та ПП «Агро-Культура»;

угоди складського зберігання зерна № 28/06-222 від 28.06.2022, яку укладено між ПП Агропромислове підприємство «Агро-Дружба» та ПП «Агро-Культура»;

договору №05-14-01 поставки нафтопродуктів від 14.05.2021р. укладеного з ФОП ОСОБА_1 ;

видаткової накладної № РН-01050163 від 14.05.2021 щодо поставки ПП «Агро Культура» дизельного палива на суму 500 000 грн.;

товарно-транспортної накладної ФОП ОСОБА_1 на відпуск ПП «Агро Культура» нафтопродуктів від 14.05.2021 р.;

договору поставки № 277/22/281 від 1.04.2022 про поставку ТОВ «Фірма Ерідон» - ПП «Агро-Культура» добрива «Розалік»;

товарно-транспортної накладної ТОВ «Фірма Ерідон» від 15.04.2022 № ТЕ 348351/6 про поставку ПП «Агро-Культура» добрива «Розалік»;

договору купівлі-продажу № 04/051051 від 5.10.2021, який укладено між ТОВ «Трейд-Агрохім» та ПП «Агро-Культура» про поставку аміачної селітри;

видаткової накладної ТОВ «Трейд-Агрохім» за № РН 0000499 від 11.10.2021 про відпуск ПП «Агро-Культура» аміачної селітри на суму 387 600 грн.

Наявність транспортних засобів та сільськогосподарської техніки Позивач підтвердив копією оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10.

На підтвердження того, що після збору врожаю 2022р., ріпак власного виробництва ПП «Агро-Культура» реалізувало покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «ОВАЛ» (код 32537732) Позивач надав Відповідачу-1 копії:

договору поставки ріпаку між ПП «Агро-Культура» та ТОВ «ОВАЛ» від 11.08.2022 за № 39-ТР-2022-Р;

довіреності № 61 від 11.08.2022 ТОВ «ОВАЛ»;

видаткової накладної ПП «Агро-Культура» №РН-0000002 від 12.08.2022 року на суму 2794823,71 грн., в тому числі ПДВ в сумі 391275,32 грн.;

17 товарно-транспортних накладних про відпуск ПП «Агро-Культура» ріпаку ТОВ «ОВАЛ» за складу ТОВ «Дружбівський деревообробний завод», який належить ПП АП «Агро-Дружба»;

витягу з інформації про рух коштів по банківського рахунку ПП «Агро-Культура», які на нього надійшли з банківського рахунку ТОВ «ОВАЛ» як оплата за одержаний ріпак;

акту звірки розрахунків між ПП «Агро-Культура» та ТОВ «ОВАЛ» за одержаний ріпак.

За наслідками розгляду пояснення та приєднаних до нього копій документів, Головне управлінням ДПС в Тернопільській області і прийняло рішення, яке і оскаржується цією позовною заявою.

Як вбачається із змісту рішення Відповідача-1, підставою відмови в реєстрації податкової накладної Позивача є - «Ненадання платником податків копій документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описки), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; (документи які не надано, підкреслити)".

В графі додаткова інформація Відповідач-1 не зазначив - яких саме документів не було надано Позивачем.

Не погодившись із рішенням Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165) критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

-інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку № 1165).

За приписами пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 Комісія регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, відповідно до пунктів 4-7, 9, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 № 1245/34216 (далі - Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

-та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з Додатку до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 10) у рішенні про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісія зобов`язана, зокрема, підкреслювати документи, які не надано платником податку для реєстрації податкової накладної.

При цьому, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Таким чином рішення комісії ДПС у Тернопільській області повинно відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 09.07.2019 року №140/2093/18 (ЄДРСРУ №82898502), в якій зазначається наступне: «...Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд..» а також у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку у рішенні № 8275433/38543563 від 16.02.2023 року підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 12.08.2022 року зазначено "- ненадання платником податку копій документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описки), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; (документи які не надано, підкреслити) -. При цьому не підкреслено жодних документів, які не були надані Позивачем для реєстрації такої накладної, окрім зазначення неназваних документів складського обліку не вказаних ТМЦ, чим не дотримано Додатку до Порядку № 520.

На виконання вимог Порядку № 520 та пропозицій викладених у квитанції від 17.08.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної, Позивач надіслав контролюючому органу пояснення від 13.02.2023 із копіями документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції згідно податкової накладної.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Проте, Відповідачем 1 не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б Позивачеві можливість реєстрації податкової накладної, а відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Згідно пункт 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 198.1 статті 198 ПК України визначено Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: - придбання або виготовлення товарів та послуг; - придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); - отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; - ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Договір між ПП «Агро-Культура» та ТОВ «ОВАЛ», а також первинні документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону № 996-XIV, а тому зазначені документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача, що підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 23.07.2020 у справі № 826/6806/17.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до абзацу другого ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення статті 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2 383/2010(провадження№ 14-308цс18) /http://reyestr.court.gov.ua/Review/78011437/ зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює ПРЕЗУМПЦІЮ ПРАВОМІРНОСТІ ПРАВОЧИНУ. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідачем не надано доказів, що первинні документи, складені у межах спірної господарської операції, не відповідають вимогам статті 9 Закону № 996-XIV.

Також суд зазначає щодо практики Верховного суду, так пунктом 69 мотивувальної частини постанови від 10.03.2020 у справі № 826/12108/18 Верховний Суд роз`яснив, що «відповідачем та третьою особою у справі помилково ототожнені підстави відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до них із порядком прийняття рішень комісією як способом реалізації владних управлінських функцій».

Отже, на думку Верховного Суду, порядок прийняття рішень і підстави для його прийняття є самостійними правовими інструментами, які не можна ототожнювати і підміняти одне одним.

Відповідно, пункт 20.2 статті 20 Податкового кодексу України надає Мінфіну виключно повноваження щодо порядку прийняття рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних, але не наділяє його компетенцією щодо встановлення підстав для прийняття таких рішень.

Зокрема, пунктом 20.2 статті 20 ПКУ закріплено, що виключно Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, тобто Мінфін, приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, в той час як пунктом 201.16 статті 201 ПКУ Верховна Рада України визначила, що реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вже згаданою постановою від 10.03.2020 у справі № 826/12108/18 Верховний Суд прийшов до правової позиції відповідно до якої - Постанова КМУ від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» - не відповідає Конституції України.

На заміну цього неконституційного нормативного акту, 11.12.2019 під № 1165 Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затвердив новий «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який як вбачається із пункту 1 його загальної частини визначає виключно механізм зупинення реєстрації податкової накладної та процедурні засади діяльності комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, а не самі підстави відмови в реєстрації податкової накладної, як цього вимагає пункт 201.16 статті 201 ПКУ.

За наведеного, враховуючи роз`яснення Верховного Суду у справі № 826/12108/18, що були висловлені ним в постанові від 10.03.2020, станом на 1.07.2020 на законодавчому рівні підстав, з яких комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної і могла б відмовити в реєстрації податкової накладної, Кабінетом Міністрів України, у відповідності до повноважень, наданих пункт 201.16 статті 201 ПКУ - взагалі не визначено.

Разом із цим, 30.07.2019 у справі № 320/6312/18 Верховний Суд прийшов до правового висновку, що «загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності».

Враховуючи, що визначення цих підстав пунктом 201.16 статті 201 ПКУ Верховна Рада України доручила безпосередньо Кабінету Міністрів України, а розроблений КМУ 11.12.2020 під № 1165 Порядок визначає виключно механізм зупинення реєстрації податкової накладної та процедурні засади діяльності комісії, тобто враховуючи, що підстави зупинення реєстрації податкових накладних в ньому не визначені, - 8.02.2023 у комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної ПП "Агро-Культура" були відсутні юридичні підстави для прийняття рішення № 8232403/38543563.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України (надалі - Відповідач 2) зареєструвати податкову накладну №2 від 12.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її направлення, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.28 Порядку №117, за яким податкова накладна/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Таким чином, порушене право Позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати зазначені податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

У постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 822/1886/18 зазначено, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21).

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на платника не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №520/15348/20).

ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", заява №33202/96, "Онер`їлдіз проти Туреччини" ). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справа "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08 від 20 травня 2010 року і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, від 25 листопада 2008 року).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар.45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар.53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Згідно до позиції Європейського суду у справі YvonnevanDuyn v. Home Office (Case 41/74 vanDuyn v. Home Office) відповідно до якого принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при внесенні змін до порядку оподаткування (принцип стабільності податкового законодавства), то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2684,00 грн. згідно квитанції від 02.08.2023.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8275433/38543563 від 16.02.2023, яким відмовлено ПП "Агро - Культура" у реєстрації податкової накладної №2 від 12.08.2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 12.08.2022 року подану ПП "Агро - Культура".

Стягнути на користь ПП "Агро - Культура" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України та Державної податкової служби України по 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Агро-Культура" (місцезнаходження/місце проживання: с. Острівець,Тернопільський район, Тернопільська область,48107 код ЄДРПОУ/РНОКПП 38543563);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).

- Державна податкова служба України (місцезнаходження/місце проживання: м. Київ,04053 код ЄДРПОУ 43005393).

Головуючий суддяПодлісна І.М.