Рішення

від 26.10.2023 по справі 300/4491/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. справа № 300/4491/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Шуліці В.А.,

за участю представника позивача Марчака М.П.,

представника відповідача Зубкової С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77306 до відповідача: Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, вул. Шкільна, 1, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область,77600 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (надалі позивач, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (надалі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рожнятівської селищної ради №829-30/2023 від 18.05.2023 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки для зміни її цільового призначення".

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що в бухгалтерському обліку товариства знаходиться об`єкт інженерної інфраструктури - виробнича споруда Чечвинського водосховища. Вказана виробнича споруда знаходиться на земельній ділянці площею 246,7797 га, кадастровий номер 2624855100:02:001:0001, яка з 05.10.2022 року перебуває в користуванні у ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташована за межами населеного пункту смт. Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області та надана позивачу для обслуговування та експлуатації об`єктів інженерної інфраструктури Чечвинського водосховища. Позивач є первинним водокористувачем, здійснює спеціальне водокористування на підставі спеціального дозволу. Відповідно до ст.ст.1-4 Водного кодексу України землі під водосховищем з гідротехнічними та водогосподарськими спорудами фактично належать до земель водного фонду України.

19.04.2023 року, з метою приведення у відповідність до фактичного цільового призначення (використання) вказаної земельної ділянки товариство, звернулося до Рожнятівської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки для зміни її цільового призначення.

Рішенням Рожнятівської селищної ради №829-30/2023 від 18.05.2023 року у наданні дозволу товариству відмовлено з посиланням на те, що детальний план за межами населеного пункту визначає планувальну організацію частини території без зміни її цільового призначення.

ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» вважає, що рішення відповідача є протиправним і таким, яке слід скасувати.

Представник відповідача скористалася правом подання відзиву на позов, де вказала, що з 01.01.2023 року набула чинності нормативно-грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки. Зазначена нормативна грошова оцінка передбачає збільшення орендної плати за землю.З метою уникнення збільшення розміру орендної плати позивач звернувся до Рожнятівської селищної ради з клопотаннями про надання дозволу на виготовлення детального плану території для зміни цільового призначення земельної ділянки.

За клопотанням позивача розпорядженням Рожнятівської районної державної адміністрації від 30.08.2019 року № 226 вже був затверджений Детальний план території за межами населеного пункту смт Рожнятів Рожнятівської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області для обслуговування Чечвинського водосховища.

ТОВ «Карпатнафтохім», згідно з кодами класифікації видів економічної діяльності, відноситься до промислових підприємств з основним видом економічної діяльності- виробництво інших основних органічних хімічних речовин. Отже, використання позивачем орендованої земельної ділянки безпосередньо пов`язане із забезпеченням технологічного процесу виробництва підприємства. Факт права власності товариства на розміщені на орендованій земельній ділянці інженерні споруди та мережі, що використовуються ним у власних виробничих (промислових) цілях, що пов`язані із забезпеченням діяльності підприємства є підтвердженням того, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. А отже, функціональне використання земельної ділянки не змінювалось, тому, селищна рада, не мала законних підстав для надання дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки для зміни її цільового призначення. Просила відмовити в задоволенні позову.

17 липня 2023 року ухвалою суду провадження у справі відкрито, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Підготовче провадження закрито 17 серпня 2023 року. При розгляді справи по суті судом робилися перерви для витребовування додаткових доказів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши пісьмові докази, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.

В користуванні ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» перебуває земельна ділянка площею 246,7797 га, кадастровий номер 2624855100:02:001:0001, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована за межами населеного пункту смт Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області та надана позивачу для експлуатації об`єктів інженерної інфраструктури, призначених для обслуговування Чечвинського водосховища.

Вказана земельна ділянка охоплює все плесо (дзеркало) води, що утворилося в результаті спорудження в 1963-1967 роках гідротехнічних споруд в середній течії річки Чечва, яка є лівою притокою річки Лімниця, басейну річки Дністер.

З метою приведення у відповідність до фактичного цільового призначення (використання) земельної ділянки, згідно норм ст.20 Земельного кодексу України, 19.04.2023 року товариство звернулось до Рожнятівської селищної ради листом №1-74 з клопотанням про надання дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки для зміни її цільового призначення. До заяви додано копію договору оренди землі від 05.10.2022 року, копію витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права оренди №316767794 від 05.10.2022 року, копію довідки з бухгалтерського обліку №2-416 від 28.11.2019 року, копію витягу з ЄДР від 07.12.2022 року та план земельної ділянки.

Рішенням Рожнятівської селищної ради від 18.05.2023 року №829-30/2023 ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» відмовлено у наданні дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки для зміни її цільового призначення. Як на підставу для відмови Рожнятівська селищна рада в рішенні посилається на ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки детальний план за межами населеного пункту визначає планувальну організацію частини території без зміни її цільового призначення.

Вважаючи прийняте рішення відповідача незаконним і протиправним, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» звернулося до суду для його скасування.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із частинами 1, 2 ст.18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а)землі сільськогосподарського призначення;

б)землі житлової та громадської забудови;

в)землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г)землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д)землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду:

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За нормами ст.65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки,

надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення |відповідної діяльності.

Нормами ст.66-77 Земельного кодексу України визначені види використання земельних ділянок промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Зокрема, в ст.66 Земельного кодексу України передбачено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

В той же час, за нормами ст.58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та видом використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України.

За приписами ст.3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать серед іншого:

1)поверхневі води: - природні водойми (озера); - водотоки (річки, струмки); - штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах; - інші водні об`єкти.

До земель водного фонду належать землі, зайняті, в тому числі, водосховищами, іншими водними об`єктами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами та каналами - ст.4 Водного кодексу України.

Згідно ч.ч.1,2 ст.42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів (ч.3 ст.42 Водного кодексу України).

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, які не мають власних водозабірних споруд, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи таких первинних водокористувачів на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування (ч.6 ст.42 Водного кодексу України).

В силу норм ст.42 Водного кодексу України, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» є первинним водокористувачем, який має власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, що підтверджується Паспортом технічного стану гідротехнічних споруд Чечвинського водосховища.

Статтею 46 Водного кодексу України визначено види водокористування - загальне та спеціальне.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів (ч.1 ст.47 Водного кодексу України).

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч.1 ст.48 Водного кодексу України).

Позивач здійснює спеціальне водокористування на підставі Дозволу на спеціальне водокористування №25/1Ф/49д-20 від 20.05.2020 року, виданого Державним агентством водних ресурсів України на водокористування. Спеціальне водокористування водним об`єктом здійснюється тільки на виробничих спорудах Чечвинського водосховища, складовими частинами якого, згідно довідки товариства від 28.11.2019 року №2-416, є: земляна гребля, автодорога по гребню греблі, канал підвідний водоскиду Чечва, резервний водозабір.

Інша частина земельної ділянки - Чечвинське водосховище - перебуває у загальному користуванні громадян для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв) та юридичних осіб.

Отже, фактично земельна ділянка площею 246,7797 га, кадастровий номер 2624855100:02:001:0001 відноситься до земель водного фонду та знаходиться в користуванні як позивача, так і інших осіб.

На думку суду, у позивача наявні обгрунтовані підстави для вирішення питання щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Згідно ч.2 ст.20 Земельного кодексу України при зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Відповідно достатті 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, серед іншого, розроблення комплексного плану території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.25 вищевказаного Закону, документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією - комплексні плани просторового розвитку територій територіальпих громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій.

Отже, для вирішення питання щодо зміни цільового пизначення земельної ділянки необхідно розробка документації з землеустрою містобудівної документації, розновидом якої є детальний план територій.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно доПовітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926(даліПорядок №926), визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Пункт 3 Порядку №926, передбачає, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

За змістом пунктів 28-33 Порядку №926, детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.

Детальний план території розробляється, серед іншого, з метою обґрунтування потреб у формуванні нових земельних ділянок, формування земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, відображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання.

Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.

Відповідно до пункту 4.4 ДБПН Б.1.1-14:2012, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 №107, затверджений детальний план є основою для визначення вихідних даних для: - розроблення проектів забудови територій мікрорайонів, кварталів, комплексів забудови, окремих земельних ділянок; - відведення, вилучення земельних ділянок, встановлення та зміни їх цільового призначення…

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» від 12.05.2022 р. №2254-ІХ пункт 3розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", доповнено абзацами шостим і сьомим такого змісту:

"до 1 січня 2025 року детальні плани територій щодо територій, розташованих за межами населених пунктів та стосовно яких не затверджені комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, можуть розроблятися та затверджуватися відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області. Рішення про розроблення детального плану території приймається відповідною сільською, селищною, міською радою згідно із законом…

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Ключовим моментом в цій справі є питання законнності правової підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення детального плану території, що викладена в рішенні відповідача від 18.05.2023 року № 829-30/2023.

Рожнятівська селищна рада, як суб`єкт владних повноважень, в публічно-правових відносинах повинна діяти з урахування критеріїв, які визначені в частині другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення. Тобто, приймаючи будь-яке рішення, в тому числі з приводу надання (відмови у наданні) дозволу на виготовлення детального плану території, суб`єкт владних повноважень повинен слідувати вказаним критеріям.

Суд наголошує, що норми матеріального права, які регулюють питання надання дозволу на розробку детального плану території, не містять єдиної уніфікованої норми, що об`єднала б у собі всі наявні підстави для відмови у прийнятті рішення про надання дозволу на розроблення детального плану території. Тому, орган місцевого самоврядування, розглядаючи питання про надання дозволу на розроблення детального плану території, в кожному разі, повинен виходити з необхідності ретельного дослідження питання на предмет відповідності цілій низки правових норм.

На переконання суду, при прийнятті спірного рішення відповідачем не взято до уваги, що земельна ділянка загальною площею 246,7797 га, яка надана у користування ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, фактично не відповідає цільовому призначенню, оскільки є водосховищем (штучною водоймою), з допоміжними спорудами для забору води з водного об`єкту. До водосховища мають вільний доступ інші юридичні і фізичні особи для здійснення виробничих і особистих потреб.

Так, відповідно до Правил експлуатації Чечвинське водосховище використовується для виробничого та господарсько-питного водопостачання ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» та для вироблення електроенергії ТОВ «Гідропауер» за допомогою водоприймальної споруди Сваричівської міні ГЕС, розташованої в с.Сваричів Рожнятівського району.

Територія водосховища та прибережної захисної смуги не знаходиться в заповіднику чи заказнику. Тобто має вільний доступ для відпочинку физичних осіб, риболовлі, водопою худоби з розташованих поблизу сіл та ін.

Згідно Плану меж земельної ділянки під Чечвинським водосховищем із площі 246,7797 га позивачем використовується лише 44,96 га для обслуговування виробничої споруди товариства: земляна гребля, автодорога по гребню греблі, канал підвідний водоскиду Чечва та резервний водозабір, що відповідно до ст.1 Водного кодексу України відноситься до споруди для забору води з водного об`єкту.

Крім того, якщо взяти до уваги аналогічні водні об`єкти Бурштинське водосховище та Княгиницьке водосховище (Івано-Франківська обл.) землі під водосховищем віднесені до земель водного фонду (інформація з відкритих джерел Державного земельного кадастру).

При зверненні позивача з заявою про надання дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки до заяви було долучено необхідний повний пакет документів, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Таким чином, селищна рада розглядаючи заяву позивача діяла в межах наданих повноважень (п.34 ч.1ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування»,ст.12 Земельного кодексу України), однак під час прийняття рішення діяла не у спосіб, що передбаченийКонституцією України(стаття 19) та законами України, не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, що в сукупності свідчить про порушення критеріїв, які передбачені пунктами 1, 3 частини другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, решта підстав, які додатково наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не покладалися в основу прийняття спірного рішення. Наведені доводи за своїм змістом не можуть розцінюватися саме як інші причини відмови в задоволенні заяви позивача. Вказана зміна правової кваліфікації підстав відмови у наданні дозволу на виготовлення детального плану території розміщення земельної ділянки суб`єктом владних повноважень в судових процедурах є неприйнятною з огляду на принцип правової визначеності, який притаманний як судовим рішенням, так і рішенням суб`єктів владних повноважень. Запровадження позиції зміни підстав прийняття рішень, після їх прийняття, як способу реалізації владних управлінських функцій, призведе до свавілля суб`єктів владних повноважень.

За правиламистатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягнення в його користь з відповідача у разі задоволення позовних вимог. Таким чином, сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області від 18 травня 2023 року № 829-30/2023 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки для зміни її цільового призначення".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (код ЄДРПОУ 33129683, вул. Промислова, 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область) судові витрати в розмірі 2684 (дві тисячи шістьсот вісімдесят чотири) грн з Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04355125, вул.Шкільна, 1, смт Рожнятів, Івано-Франківська обл.) за рахунок її бюджетних асигнувань.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.

Рішення складене в повному обсязі 03 листопада 2023 р.