Рішення

від 26.10.2023 по справі 320/11092/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року № 320/11092/22

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального некомерційного підприємства Тетіївської міської ради «Тетіївська міська лікарня», третя особа - Тетіївська міська рада про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Тетіївської міської ради "Тетіївська центральна лікарня", в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства Тетіївської міської ради "Тетіївська центральна лікарня" щодо невжиття заходів з належного утримання захисної споруди - сховища (протирадіаційного укриття) №155015;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Тетіївської міської ради "Тетіївська центральна лікарня" привести у стан готовності захисну споруду №155015, що знаходиться за адресою: вул. Цвіткова, 38, м. Тетіїв, Київська область, з метою її використання за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у ході реалізації наданих йому функцій за наслідками перевірки вказаного сховища встановлено, що воно перебуває у стані неготовності до використання за призначенням, а тому не здатне забезпечити захист цивільного населення та навпаки, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Наголошує, що внаслідок неналежного утримання відповідачем захисної споруди цивільного захисту порушуються інтереси держави, а працівники підприємства та пацієнти позбавляються права на можливість безпечного укриття в сховищі під час війни та ядерної загрози. Зазначив, що обраний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави спрямований, зокрема, на підвищення обороноздатності країни в умовах збройної агресії, а також на захист життя та здоров`я людей.

Ухвалою суду від 06 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують приведення у стан готовності захисної споруди №155015, що знаходиться за адресою: вул. Цвіткова, 38, м. Тетіїв, Київська область.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив та витребувані судом документи до матеріалів справи не надав.

Третя особа Тетіївська міська рада надала пояснення відносно предмету спору, згідно з якими наголошує на відсутності у державного органу (прокуратури) права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення у сфері техногенної безпеки, що не може бути підставою для представництва інтересів такого органу у суді, а здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно із інформацією Тетіївської міської ради від 05.09.2022 встановлено, що на території м. Тетіїв наявна захисна споруда цивільного захисту - сховище (протирадіаційне укриття) №155015 (балансоутримувач - КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня»).

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) №155015 КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» - останнє знаходиться по вул. Цвіткова, 38 у м. Тетіїв та становить площу 513,93 м . Введена в експлуатацію вказана споруда у 1982 році. Згідно із обліковою карткою, дане укриття у разі наявної загрози, розраховане на утримання в ньому 415 осіб, тобто всього персоналу лікарні та стаціонарних хворих.

Також з облікової картки даної захисної споруди цивільного захисту вбачається, що обліковий номер укриття в КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» - 155015, форма власності - комунальна, власник - Тетіївська центральна лікарня.

Відповідно до технічного паспорту на вищевказану захисну споруду - остання розташована на території КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» по вул. Цвіткова, 38 у м. Тетіїв та вбудована у будівлю 4-х поверхів.

Згідно із статутом КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня » - вказане підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Тетіївська центральна районна лікарня. Засновником та власником КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» є Тетіївська міська рада. Відповідно до п. 5.1 статуту - майно підприємства, до якого також належить захисна споруда цивільного захисту, закріплене за підприємством на праві оперативного управління (ст. 137 ГК України), що свідчить про перебування такого майна на балансі підприємства.

Водночас, з інформації Тетіївської міської ради від 05.09.2022 вбачається, що сховище (протирадіаційне укриття) №155015 в КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня», оцінено як неготове до використання за призначенням.

Неготовність сховища (протирадіаційного укриття) №155015 в КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» також підтверджується актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, який проведено 15.06.2021 балансоутримувачем за участі працівників Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області.

Оскільки вказаний об`єкт цивільного захисту не здатний забезпечити захист цивільного населення, а відповідачем не вжито належних заходів щодо приведення у відповідність до вимог законодавства захисної споруди сховища №155015 до використання за призначенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктами 47, 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань перевіряє наявність і готовність до використання в разі виникнення надзвичайних ситуацій промислових засобів захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин, засобів цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухо пожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами, або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що відповідно Кодексу цивільного захисту України, Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконуючи наглядову (контролюючу) функцію та при виявлені порушень, мають право звертатись до адміністративного суду лише у виключних випадках передбачених Кодексом цивільного захисту України.

Тобто, органи ДСНС не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про зобов`язання привести захисну споруду у готовий до використання стан, а тому прокурор має, в даному випадку, повноваження на здійснення представництва в суді законних інтересів держави.

В свою чергу, в силу положень статті 23 закону України «Про прокуратуру» прокурор може звернутися до суду в особі суб`єкта владних повноважень, зокрема, у випадках коли у суб`єкта владних повноважень відсутнє законне право на звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права та в інтересах держави.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №820/1382/17.

Таким чином, подання прокурором позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

З урахуванням викладеного, судом відхиляються доводи третьої особи щодо відсутності у позивача права на звернення до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №451/2021 від 26.07.2023 року строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Пунктом 11 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

Відповідно до частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з частиною восьмою статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Проектування, будівництво, пристосування i розміщення захисних споруд та об`єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України «Про будівельні норми» (частина шоста статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі по тексту - Порядок) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням; балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі по тексту Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.

Разом з цим, судом встановлено, що Головним управлінням ДСНС в Київській області в 2020 році була проведена перевірка щодо додержання КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеної перевірки 10.03.2020 було вручено припис № 5 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Крім того, на підставі виявлених порушень складено протокол № КХ № 017546 від 04.03.2020 про адміністративне правопорушення та постанову КХ № 017508 від 04.03.2020 про накладення адміністративного стягнення на відповідальну посадову особу.

Так, із акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 15.06.2021 встановлено, що в приміщенні слід зробити внутрішній ремонт захисної споруди, пофарбувати стіни, частково замінити пошкоджені труби, відремонтувати систему вентиляції.

Таким чином, з урахуванням наведених порушень, в ході здійснення щорічної оцінки стану готовності захисної споруди до використання, було встановлено та підтверджено неготовність до експлуатації зазначеної захисної споруди з обліковим номером 155015, що розташована по АДРЕСА_1 .

Як свідчать матеріали справи, в січні 2021 року КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» було розроблено план заходів по приведенню захисної споруди № 155015 до використання за призначенням.

Згідно із інформацією КНП ТМР «Тетіївська центральна лікарня» від 20.09.2022, закладом охорони здоров`я лише здійснено підрахунок необхідної суми коштів для проведення капітального ремонту захисної споруду, проте, будь-які роботи по приведенню захисної споруди у придатний для використання стан не проводились через відсутність коштів.

Зокрема, у вказаній споруді необхідно провести капітальний ремонт, а саме: відновити цементні поли, відновити роботу вентиляції, каналізації, освітлення, пожежогасіння, забезпечити сховище необхідним обладнанням та засобами індивідуального захисту, провести оздоблювальні роботи.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що вимоги припису не виконані, як в установлений строк, так і на час розгляду цієї справи.

Жодних доказів на підтвердження оскарження цього припису матеріали справи не містять, як і відсутні докази здійснення відповідачем щорічної оцінки стану готовності захисної споруди.

Наведене свідчить про тривалість та систематичність порушень відповідача у сфері Цивільного захисту, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Даний позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі військової агресії.

Отже, відповідач зобов`язаний привести захисну споруду цивільного захисту (сховище), яке перебуває у нього на балансі, у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №820/4717/16.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту (сховище), яке перебуває у стан готовності до використання за призначенням, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також враховуючи відсутність витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства Тетіївської міської ради "Тетіївська центральна лікарня" щодо невжиття заходів з належного утримання захисної споруди - сховища (протирадіаційного укриття) №155015.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Тетіївської міської ради "Тетіївська центральна лікарня" привести у стан готовності захисну споруду №155015, що знаходиться за адресою: вул. Цвіткова, 38, м. Тетіїв, Київська область, з метою її використання за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Балаклицький А. І.