Рішення

від 03.11.2023 по справі 320/26974/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2023 року №320/26974/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського Р.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №15979 від 09.02.2023, яке прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №52651 від 24.05.2023, яке прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірними рішеннями його визнано платником податку на додану вартість, який відповідає критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки в них не зазначено суть та характер порушення норм податкового законодавства, яка саме наявна податкова інформація, що стала підставою для прийняття рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Відповідач про відкриття провадження у даній справі належним чином повідомлений, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв/клопотань по суті спору до суду не надавав.

Суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» (код ЄДРПОУ 43388424) є юридичною особою, що зареєстрована за законодавством України 05.12.2019, номер запису 10741020000088933.

Основним видом економічної діяльності позивача є код КВЕД 41.20 "Будiвництво житлових i нежитлових будівель".

09.02.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що діє при ГУ ДПС в м. Києві прийнято рішення №15979 про відповідність ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття такого рішення стала наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій: накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi. Також, зазначено, що ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» оформлювало операції з придбання послуг у ризикових контрагентів-постачальників.

24.05.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що діє при ГУ ДПС в м. Києві прийнято рішення №52651 про відповідність ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття такого рішення стала наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій: накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi. Також, зазначено, що ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» оформлювало операції з придбання послуг у ризикових контрагентів-постачальників.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Також, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Із процитованого убачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, додаток 1 до Порядку №1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20 та від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії (щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку) суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідачем прийнято рішення від 09.02.2023 №15979 та від 24.05.2023 №52651 про відповідність ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» критеріям ризиковості платника податку, зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставами прийняття таких рішень стало, зокрема: податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій: накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Надаючи оцінку таким рішенням, суд зазначає, що у вказаних рішеннях відповідачем, в рядку податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення.

Так, з пояснень позивача та наданих суду доказів вбачається, що для здійснення господарської діяльності ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» використовує приміщення площею 171,1 кв.м. за адресою: м.Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича (колишня Горького), буд. 172 на підставі договору оренди №27/2023 від 01.03.2023 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Також з пояснень позивача та наданих до суду доказів вбачається, що ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» орендує нежитлове приміщення площею 150 кв.м. за адресою: Київська обл., с. Зазим`є, вул. Радгоспна, 5 у Приватного підприємства «БНД КОНТАКТ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 41017560) на підставі договору суборенди нерухомого майна №01/09/22 від 01.09.2022.

Виконання зазначених договорів підтверджується наданими позивачем документами: додатками до договорів, актами приймання-передачі майна, рахунками на оплату, актами надання послуг, платіжними інструкціями.

ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» відображено наявність складських приміщень у повідомленнях про об`єкти оподаткування за ф.20-ОПП, надісланих до податкового органу засобами електронного зв`язку, згідно квитанцій №2 від 14.03.2023 та №2 від 14.04.2023.

Як встановлено судом, у спірному рішенні №15979 від 09.02.2023 у графі Податкова інформація зазначено: придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: - інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції придбання/постачання «придбання»; періоди здійснення господарської операції «з 01.01.2022 по 09.02.2023; з 01.01.2022 по 09.02.2023; з 01.01.2022 по 09.02.2023; з 01.01.2022 по 09.02.2023»; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова « 6806100000, 3214101090»; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова « 43.29; 43.29»; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції « 39421800, 42765969, 43782849, 36795131».

З метою виключення платника податків з переліку ризикових, позивач подав до контролюючого органу пояснення та копії відповідних документів.

Однак, за результатами їх розгляду контролюючим органом не скасовано спірного рішення та прийнято спірне рішення №52651 від 24.05.2023, у графі Податкова інформація якого зазначено: придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: - інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції придбання/постачання «придбання»; періоди здійснення господарської операції «з 01.01.2022 по 24.05.2023; з 01.01.2022 по 24.05.2023; з 01.01.2022 по 24.05.2023; з 01.01.2022 по 24.05.2023»; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова « 6806100000, 3214101090»; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова « 43.29; 43.29»; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції « 39421800, 42765969, 43782849, 36795131»; - ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку документи.

Водночас, як встановлено судом, усі надані позивачем документи не мають дефекту форми або змісту, оформлені у відповідності до статей 198, 201 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

При цьому, виходячи з аналізу оскаржуваних рішень та наданих до матеріалів справи документів, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами.

Окрім вказаного, з аналізу рішень убачається, що контролюючим органом у рядку оскаржуваного рішення «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника позивача, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, натомість контролюючим органом лише зазначено найменування контрагента позивача.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття спірного рішення та був покладений в основу його прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Крім того, відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям.

Суд зауважує, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Однак відповідач не надав жодного доказу до суду, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Отже, посилання податкового органу на ненадання платником податків документів є безпідставними та неконкретизованими.

В контексті встановлених обставин справи, суд звертає на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанову від 31.03.2023 у справі № 340/3519/20, де суд виснував, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не містять підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення контролюючим органом документально обставин наявності у нього податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій таким платником.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства. За висновком суду такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1850 від 30.08.2023. Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в м. Києві від 09.02.2023 №15979 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» (код ЄДРПОУ 43388424) критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в м. Києві від 24.05.2023 №52651 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» (код ЄДРПОУ 43388424) критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС в м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» (код ЄДРПОУ 43388424) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Інтерлюксбуд» (код ЄДРПОУ 43388424, місцезнаходження: вул. Куренівська, буд. 18, м. Київ, 04073) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ 04116).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.