Рішення

від 06.11.2023 по справі 620/13045/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/13045/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» (далі ТОВ «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС», позивач) 30.08.2023 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі ГУДПС у місті Києві, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУДПС у місті Києві про відповідність його критеріям ризиковості платника податку від 30.06.2023 №378996;

- зобов`язати ГУДПС у місті Києві виключити його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації №9278056/43627262 про відмову в реєстрації поданої товариством податкової накладної від 27.06.2023 №4;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену та подану позивачем, а саме: від 27.06.2023 №4 за датою її подання, тобто 10.07.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова накладна, складена ТОВ «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС», відповідає змісту здійснених операцій та укладеному договору, а відповідачу на перевірку надавався повний пакет документів, що підтверджує реальність здійснених операцій. Водночас, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави його прийняття.

Крім того, віднесення товариства до критеріїв ризиковості платника податків є необґрунтованим, оскільки в ньому не конкретизовано в чому саме полягає відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів; яким чином контролюючий орган встановив, що існуюча кількість трудових ресурсів позивача є недостатньою; по яким саме господарським операціям відбувалось постачання/придбання товарів (послуг), за який період, з яким саме контрагентом щодо якого було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості; не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тощо.

Ухвалою судді від 036.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 26.09.2023 клопотання представника ГУДПС у місті Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

ГУДПС у місті Києві подано відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнано та повідомлено, що спірні рішення прийняті з дотриманням встановлених вимог щодо їх змісту, форми та обґрунтованості. Зокрема, щодо рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної відповідач 1 повідомив, що постачальником нафтопродуктів для позивача на українському ринку є ТОВ «Мартін Трейд» щодо якого відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 КК України. Також сума оплати відрізняється від податкової накладної, а також видаткової накладної. Позивачем не надано документів щодо підтвердження якості товару. Враховуючи наведене, ГУДПС у місті Києві вважає, що договір від 27.06.2023 №4 та виписані до нього видаткові накладні не мають сили первинних документів, у зв`язку з відсутністю реального постачання товару. Крім того, в ГУДПС у місті Києві наявна інформація про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Також у товариства відсутні необхідні умови та/або обсяги матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідно до поданої до контролюючого органу звітності.

Від ДПС України надійшов відзив, у якому відповідач 2 підтримав правову позицію ГУДПС у місті Києві, у задоволенні позову просив відмовити з огляду на його необґрунтованість.

Представником позивача продано відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позов просить задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке. .

ТОВ «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності товариства є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і побідними продуктами (а.с. 67 т.4). Позивачу видано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, р/н 990614202000549, термін дії до 19.07.2025 (а.с. 85 т.1). Для здійснення господарської діяльності позивач використовує як власну так і орендовану матеріально-технічну базу (а.с. 78-84, 86-104 т.1, 35-54 т.4).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у місті Києві від 30.06.2023 №378996 ТОВ «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з наявною податковою інформацією про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у ПН/РК (відсутні об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання ПММ тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у ПН/РК (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; постачання/придбання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платнику податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по постачанню товару контрагентам: ТОВ «Укрімпостач» (код ЄДРПОУ 43581883), ТОВ «Лерсен ЛТД» (код ЄДРПОУ 42671567), ТОВ «Кселоксол» (код ЄДРПОУ 44403783), ТОВ «Белойл Сістема» (код ЄДРПОУ 43017101), ТОВ «Мотто Рентал» (код ЄДРПОУ 42536284), ТОВ «Славін» (код ЄДРПОУ 39539610), ТОВ «Північ ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41813644), ТОВ «Промислово-інвестиційна група «ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 35831718) та ТОВ «Белойл Комодіті» (код ЄДРПОУ 41197323). Період здійснення господарської операції: з 01.01.2022 по 30.06.2023 (а.с. 47 т.1).

Позивачем вказане рішення оскаржено в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 03.08.2023 №160073 скаргу залишено без задоволення (а.с. 48-77 т.1, 116-168 т.3).

Крім того, 26.06.2023 між позивачем (постачальник) та ТОВ «Петрол Тех Інвест» (покупець) було укладено договір №2606/2023-ПП поставки нафтопродуктів, підписаний уповноваженими представниками сторін, відповідно до умов якого товариство зобов`язалось поставити контрагенту нафтопродукти відповідно до умов договору та додаткових угод до нього (в разі підписання) (а.с. 251-254 т.3).

На виконання умов договору позивач відвантажив покупцю товар (паливо дизельне), кількістю 30050 л, на підтвердження чого надано: видаткову накладну від 27.06.2023 №268 на суму 1051750,00 грн., товарно-транспорту накладну від 27.06.2023, рахунок на оплату від 27.06.2023 №223, акт прийому-передачі нафтопродуктів від 27.06.2023, платіжні інструкції, картку по 361 рахунку, акт звірки розрахунків за червень 2023 року (а.с. 250 т.3, 1-3, 7-8, 11, 61 т.4).

Реалізований контрагенту товар придбано у ТОВ «Мартін Трейд» відповідно до договору поставки від 10.09.2021 №10/09-2-МТ (а.с. 12-34 т.4).

Позивачем зареєстровано в ЄРАН акцизну накладну від 27.06.2023 №512 на поставку вказаного товару (а.с. 4-6 т.4).

За наслідками господарської операції з ТОВ «Петрол Тех Інвест» позивач виписав податкову накладну від 27.06.2023 №4 (а.с. 171-172 т.3) та направив її контролюючому органу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За допомогою програми електронного документообігу позивачем отримано квитанцію, де зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с. 173 т.3).

Враховуючи наведене, ТОВ «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» до ГУДПС у місті Києві направило повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (а.с. 174-208 т.3).

Рішенням комісії регіонального рівня від 01.08.2023 №9278056/43627262 позивачу в реєстрації вказаної податкової накладної відмовлено у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено: первинні документи на постачання товару (а.с. 209-210 т.3).

Вказане рішення оскаржено позивачем у адміністративному порядку, однак залишено без змін рішенням ДПС України від 08.08.2023 №62432/43627262/2 (а.с. 211-249 т.3).

Вважаючи рішення відповідача 1 про відповідність критеріям ризиковості та відмову у реєстрації податкової накладної протиправними, товариство звернулось до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Щодо рішення контролюючого органу від 30.06.2023 №378996 про відповідність ТОВ «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.06.2023 4 Кодексу. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165, у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно із пунктом 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним із критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

З аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, із спірного рішення про відповідність товариства пункту 8 Критерій ризиковості платника податку не можливо встановити, що воно прийнято за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, оскільки відсутня будь-яка інформація про подання податкової накладної, її номеру та дати. Таке рішення прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Підставою відповідності платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, вказані коди 03, 07, 11, 12, 13.

Крім того, рішення відповідача, прийняте за наслідками отриманої інформації від платника податків, не містить доказів дослідження поданих платником первинних документів, як і не містить переліку документів, які ним не були надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку.

Отже, спірне рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. За відсутності чіткого формулювання причин віднесення позивача до ризикових платників податків, товариство не має розуміння своїх майбутніх дій, які можуть призвести до спростування цієї інформації (які саме документи платник податків має подати, щоб спростувати виявлені податковим органом ризики), що ставить платника податків у стан правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний, в розумінні суб`єкта владних повноважень, пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості. Таке рішення не може вважатись законним й обґрунтованим.

Слід зазначити також, що оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які є реальними та встановленими у документованому порядку.

Крім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом визнання його «ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Суд зауважує, що при розгляді даної справи ним взято до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.06.2022 у справі №640/6130/20, від 05.01.2021 у справі 640/11321/20.

Також суд зауважує, що відповідно до довідки фактичної перевірки від 04.08.2023 №51805/Ж5/26-15-09-02/43627262, складеної ГУДПС у місті Києві, згідно баз даних ЄРАН 2019 встановлено придбання та подальшу реалізацію за період з 01.03.2021 по 25.07.2023 ТОВ «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» пального в загальній кількості 72065183,96 л. Порушень Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР не встановлено (а.с. 169-170 т.3).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4)

Відповідно до абзацу 21 пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Рішення Комісії ГУДПС у місті Києві від 30.06.2023 №378996 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та має бути скасованим, а порушене право позивача необхідно поновити шляхом зобов`язання ГУДПС у місті Києві виключити товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо рішення відповідача 1 від 01.08.2023 №9278056/43627262 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 27.06.2023 №4, суд зазначає таке.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України пПідтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із пунктом 5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару / послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Згідно із пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до змісту квитанції, контролюючим органом зупинено реєстрацію спірної податкової накладної у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, як було встановлено вище, рішення відповідача від 30.06.2023 №378996 про відповідність позивача п. 8 Критерії ризиковості платника податку є протиправним.

Крім того, рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації податковим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати податковому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, внаслідок чого платник податків не може належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації такої податкової накладної, а для податкового органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації спірної податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії ГУ ДПС у місті Києві про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

Крім того, із спірного рішення не можливо встановити, які документи були досліджені під час його прийняття, а також які із наданих платником документів не відповідають вимогам законодавства. Тобто, відповідач не з`ясовував специфіку проведеної господарської операції та не визначив перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням її змісту і обсягу.

Водночас, як свідчать матеріали справи, позивачем подано до контролюючого органу Пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатом якої була сформована спірна податкова накладна. Суд констатує, що перелік зазначених документів відповідає вимогам пункту 5 Порядку №520.

Як встановлено судом під час розгляду справи, будучи контролюючим органом та проводячи аналіз діяльності позивача як платника податку на додану вартість, відповідач лише обмежився констатацією здійснення позивачем ризикових операцій, але при цьому не обґрунтував такі свої висновки, не зазначив, яка саме податкова інформація у даному випадку стала підставою для їх формування, не пояснив чому наданих платником документів у значній кількості виявилось недостатнім для прийняття іншого рішення, не надав суду жодних доказів щодо ризиковості взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Суд звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Водночас, контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів.

Також відповідачем не надано суду належних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, як і не надано податкової інформації, яка б містила відомості про проведення ризикових операцій позивачем, або будь-яким його контрагентом.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним. Тому, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві про відмову в реєстрації спірно податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем спірну податкову накладну датою її подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, оформлену та подану товариством, датою її фактичного подання, і задоволення позовних вимог у цій частині.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.08.2023 №21/08-1; акту приймання-передачі послуг від 28.08.2023; платіжної інструкції від 29.08.2023 №533. Відповідно до наданих документів, гонорар адвоката є фіксованим та складає 14000,00 грн. (а.с. 64-66 т.4).

Разом з тим, дослідивши зміст вказаних документів, визначаючись щодо співмірності та обґрунтованості заявлених до відшкодування на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тому, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Верховний Суд неодноразово зауважував, зокрема, у постановах від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18, від 08.12.2022 у справі № 824/45/22, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн, що заявлена до стягнення з відповідачів, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Дана справа не є складною за її предметом доказування, спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 10000,00 грн.

Окрім того, платіжною інструкцією підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 5368,00 грн (а.с. 18).

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в загальній сумі 15368,00 грн. (10000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 5368,00 грн. - судовий збір).

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 30.06.2023 №37996 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризикованості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2023 №9278056/43627262.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 27.06.2023 №4, сформовану та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» судові витрати в сумі 11526 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» судові витрати в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2023 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43627262, просп. Миру, буд. 35-Б, м. Чернігів, 14000).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Суддя С.В. Бородавкіна