Постанова

від 01.11.2023 по справі 753/15153/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10442/2023

Справа № 753/15153/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 листопада 2023 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Деснянського районного суду м. Києва, постановлені у складі судді Сенюти В.О. в м. Київ 09 травня 2023 року та 17 травня 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

У грудні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про поділ майна подружжя, просила визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності по частин земельної ділянки пл. 3,68 га., кадастровий номер 3222981500:12:204:0008, право власності зареєстроване 09 серпня 2022 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЖ № 695483, виданий 28 жовтня 2010 року; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна право особистої власності на земельну ділянку пл. 0,6338 га., кадастровий номер 3222981504:04:202:0008, визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порядку поділу майна право власності кожного на частини нежитлових приміщень з № 1 по № 8 (група приміщень № 112), з № 1 по № 7 (група приміщень № 112а) - Салон-перукарня за адресою АДРЕСА_1 , на частини нежилої будівлі (літ. В, В') за адресою АДРЕСА_2 , 61/100 частина павільйону, загальна площа 209,5 кв.м., визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна право особистої власності на будинок за адресою АДРЕСА_3 , визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна право особистої власності на групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою АДРЕСА_4 , на групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою АДРЕСА_6 , на земельну ділянку пл. 0,2725 га., кадастровий номер 3222981504:04:292:006 за адресою АДРЕСА_7 , на будинок за адресою АДРЕСА_7 .

В травні 2023 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на:

групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою АДРЕСА_4 , загальна площа 546,6 кв.м., реєстраційний номер 2593832180000, право власності зареєстроване 27 травня 2022 року, на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 10 лютого 2022 року, ФОП ОСОБА_3 , та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження групою нежитлових приміщень;

групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою АДРЕСА_6 , загальна площа 214,3 кв.м., реєстраційний номер 2593827180000, право власності зареєстроване 27 травня 2022 року, на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 10 лютого 2022 року, ФОП ОСОБА_3 , та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження нежитловим приміщенням,

нежитлові приміщення з № 1 по № 8 (група приміщень № 112), з № 1 по № 7 (група приміщень № 112a)-Салон-перукарня за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер 582237680000, право власності зареєстровано 24 вересня 2021 року, на підставі договору купівлі-продажу серія та номер:5691, виданий 24.09.2021 р., видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М. та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, користування, розпорядження, групою нежитлових приміщень,

будівлю (літ. В, В') за адресою: АДРЕСА_2 , 61/100 частина павільйону, загальна площа: 209,5 кв.м., реєстраційний номер 17649880000, право власності зареєстровано 05 березня 2013 року, на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 1322, виданий 11 березня 2003 року, видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Поповченко Ю. В. та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, користування, розпорядження, нежитловою будівлею,

будинок за адресою: АДРЕСА_3 , житлова площа: 23,3 кв.м., реєстраційний номер 7097428, право власності зареєстровано 15.06.2005р., на підставі договору купівлі-продажу 4009, 27 серпня 2004 року, видавник ПНМРНО ОСОБА_4 та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження будинком,

земельну ділянку площею 3,68 га, реєстраційний номер 2621086832120, кадастровий номер 3222981500:12:204:0008, право власності зареєстровано 09 серпня 2022 року на підставі державного акту права власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЖ № 695483, виданий 28.10.2010р. та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження даною земельною ділянкою,

земельну ділянку площею 0,6338 га, реєстраційний номер 1849366732229, кадастровий номер 3222981504:04:202:0008, право власності зареєстровано 06 червня 2019 року на підставі державного акту права власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЖ Л0034448, виданий 15 травня 2008 року та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження даною земельною ділянкою.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2023 року заяву задоволено, накладено арешт на зазначене нерухоме майно та заборонено відповідачу та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, користування, розпорядження даним майном.

16 травня 2023 року ОСОБА_2 звернулася з заявою про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на: групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа: 546,6 кв.м., реєстраційний номер 2593832180000 та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, користування, розпорядження, групою нежитлових приміщень. Вказувала, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2023 року було накладено арешт на групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою: АДРЕСА_4 , та заборонено іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, користування, розпорядження, групою нежитлових приміщень. Однак вказана ухвалу суду не може бути виконана через суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2023 року заяву задоволено, накладено арешт на групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа: 546,6 кв.м., реєстраційний номер 2593832180000 та заборонено іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, користування, розпорядження, групою нежитлових приміщень.

Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції, подав апеляційні скарги, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвал, просив скасувати ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2023 року та 17 травня 2023 року в частині накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 3222981504:04:202:0008 пл. 3,68 га. для ведення особистого селянського господарства, групу нежитлових приміщень (в літ. В) загальна площа 546,6 кв.м., АДРЕСА_4 , на нежитлове приміщення, загальна площа 158,1 кв.м., нежитлове приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 112), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 112а), салон перукарня, АДРЕСА_1 , скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг вказував, що накладено арешт на групу нежитлових приміщень (в літ. В) загальною площею (кв.м.) 546,6 АДРЕСА_2 приміщення 9, 11 , яке не належить відповідачу, а право власності зареєстроване за ТОВ «Клініка «Скін про».

Зазначав, що земельна ділянка, кадастровий номер 3222981504:04:202:0008 пл. 3,68 га. для ведення особистого селянського господарства одержана ним із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, тому належить до особистої приватної власності відповідача.

Наголошував, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року про розірвання шлюбу, справа № 753/10223/21 встановлено, що шлюбні стосунки припинені у квітні 2020 року, з даного часу разом не проживають, спільного господарства не вели. При цьому нежитлове приміщення пл. 158,1 кв.м., нежитлове приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 112), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 112а) салон-перукарня, АДРЕСА_1 , придбане за власні кошти ОСОБА_1 , час придбання - поза періодом шлюбних відносин та веденням спільного господарства, а отже не може бути спірним майном у справі про поділ спільного майна подружжя.

Від позивача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 надійшли відзиви на апеляційні скарги, в яких позивач просила апеляційні скарги залишити без задоволення, ухвали суду першої інстанції - без змін.

Посилалась на те, що 07 березня 2023 року позивачем вже подавалась заява про забезпечення позову, в якій позивач просила накласти арешт на нежитлові приміщення, однак ухвалою від 08 березня 2023 року в заяві про забезпечення позову було відмовлено в зв`язку з відсутністю доказів вжиття відповідачем заходів щодо відчуження спірного майна та існування загрози невиконання рішення суду про задоволення позову. Вказане надало можливість 16 березня 2023 року затвердити в іншій справі мирову угоду між відповідачем і його батьком ОСОБА_6 у справі за позовом про стягнення грошових коштів за позикою, за умовами мирової угоди вимога ОСОБА_6 була задоволена шляхом передання йому права власності на нерухоме майно, яким є спірне майно подружжя. На зазначену ухвалу про затвердження мирової угоди від 16 березня 2023 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу.

Звертала увагу, що при подачі відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 умисно не повідомив позивача та суд про відчуження 16 березня 2023 року групи нежитлових приміщень на користь батька, а лише наполягав на тому, що дане майно не є спільно нажитим в шлюбі, не надавши будь-яких доказів до відзиву. Тобто апелянт умисно відчужив спільно нажите майно на користь батька та створеної ним компанії ТОВ «Клініка Скан Про», незважаючи на те, що майно є спірним і рішення про його поділ судом не винесено.

Зазначала, що станом на сьогодні апелянт не є власником майна за адресою АДРЕСА_4 , про що зазначено в самій апеляційній скарзі, тому арешт даних приміщень не порушує його права володіння та користування цим приміщенням, а власником майна апеляційної скарги не подано.

Щодо нежитлових приміщень з № 1 по № 8 (група приміщень № 113), з № 1 по № 7 (група приміщень № 112а) - салон-перукарня за адресою АДРЕСА_1 , право власності за апелянтом зареєстровано 24 вересня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу між позивачем та апелянтом, серія та номер 5691, виданий 24 вересня 2021 року, тобто під час шлюбу позивача та апелянта, оскільки таке рішення про розлучення вступило в законну силу 04 листопада 2021 року. Зазначала, що в усній домовленості між сторонами, ОСОБА_2 продала ОСОБА_7 отримані в спадщину нежитлові приміщення взамін приміщень за адресою АДРЕСА_2 , де вона здійснювала свою господарську діяльність, що підтверджується договором оренди між апелянтом та ТОВ «Майдерм», засновником якого є ОСОБА_2 , від 30 квітня 2020 року. Але апелянт умисно не виконав своїх домовленостей і відчужив спільно нажите майно, а саме приміщення по АДРЕСА_9 без згоди позивача.

Вказувала, що оскільки об`єкт нерухомого майна, а саме спільна часткова власність 43/100, що складає 760,90 кв.м. нежитлових приміщень, в які входили і групи нежитлових приміщень № 9, 11, внесено до Реєстру речових прав рухомого і нерухомого майна 27 вересня 2022 року, тобто за час перебування в шлюбі сторін, і в 2022 році даний об`єкт нерухомості був виділений та зареєстрований в окрему групу приміщень з загального об`єкта нерухомого майна, набутого під час шлюбу, то позивач має достатні підстави вважати таке майно спільною сумісною власністю, до того ж воно є предметом спору по справі про поділ майна подружжя, рішення по якому станом на сьогодні не прийнято.

В судове засідання 01 листопада 2023 року з`явилися представник відповідача ОСОБА_8 , який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, та представник позивача ОСОБА_5 , яка просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом в грудні 2022 року, ОСОБА_9 посилалася на те, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 22 лютого 1997 року, розірваному рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року, в якому сторонами спільно придбано нерухоме майно. Відносно майна, власником якого визначено відповідача, між сторонами існує спір про поділ, відповідач при особистих розмовах з позивачем погрожує продати, зокрема, нежитлові приміщення без згоди позивача, не визнає зареєстроване за ним майном спільним майном подружжя.

Звертаючись в травні 2023 року з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_9 вказувала, що 07 березня 2023 року представником позивача було подано заяву про забезпечення позову з проханням вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою АДРЕСА_2 , приміщення № 9, 11 , загальна площа 546,6 кв.м., реєстраційний номер 2593832180000, право власності зареєстровано 27 травня 2022 року на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 10 лютого 2022 року, ФОП ОСОБА_3 , та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження групою нежитлових приміщень; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на групу нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою АДРЕСА_6 , загальною площею 214,3 кв.м, реєстраційний номер 2593827180000, право власності зареєстровано 27 травня 2022 року на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 10 лютого 2022 року, ФОП ОСОБА_3 , та заборонити ОСОБА_1 та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам. Подання заяви було обумовлено тим, що між сторонами вже виникав усний конфлікт щодо даних приміщень і з боку відповідача надходили усні погрози щодо припинення господарської діяльності позивача шляхом виселення її як власника медичної клініки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з даного орендованого нею приміщення. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 березня 2023 року в заяві про забезпечення позову було відмовлено в зв`язку з відсутністю доказів вжиття відповідачем заходів щодо відчуження спірного майна та існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Натомість 16 березня 2023 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва в справі № 573/119/22 затверджено мирову угоду, укладену 15 лютого 2023 року між ОСОБА_6 (батьком відповідача) та ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в сумі 9 544 500 грн. за позикою, провадження в справі закрито. Даною ухвалою суд затвердив зокрема умови, що заявлені вимоги задовольняються шляхом передання відповідачем прав власності на належне йому нерухоме майно, а саме групу нежитлових приміщень загальною площею 546,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_10 . В подальшому 07 квітня 2023 року приватним нотаріусом було прийнято рішення про реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_6 , яке було передано останнім до статутного капіталу ТОВ «Клініка «Скін Про», засновником якої є ОСОБА_6 , а директором відповідач ОСОБА_1 , і зареєстровано право власності товариства на це майно 18 квітня 2023 року. Такі незаконні дії відповідача є прямим доказом того, що відповідач має змогу відчужити інше спільне нажите з позивачем майно, чим завдасть ще більших збитків позивачу.

До заяви про забезпечення позову надано копію виписки з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Майдерм», місцезнаходженням якого є АДРЕСА_2 (а. с. 33 т. 1), Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 23 лютого 2023 року № 223805718, згідно якого 09 серпня 2022 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222981500:12:204:0008 пл. 3,68 га. за ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 695483, виданого 28 жовтня 2010 року Управлінням земельних ресурсів в Миронівському районі; 27 травня 2022 року зареєстровано право власності на групу нежитлових приміщень (в літ. В), загальною площею 546,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 10 лютого 2022 року, видавник ФОП ОСОБА_3 , 27 травня 2022 року зареєстровано право власності на групу нежитлових приміщень (в літ. В), загальною площею 214,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 10 лютого 2022 року, видавник ФОП ОСОБА_3 (а. с. 35 - 40 т. 1), копію свідоцтва про шлюб, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_10 22 лютого 1997 року (а. с. 46 т .1), копію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року в справі № 753/10223/21, яким шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а. с. 48 т. 1), копію талону-повідомлення єдиного обліку № 16746 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, прийнятої 01 травня 2023 року від ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме перешкоджання господарської діяльності ТОВ «Мадерм» (а. с. 49 т. 1), копію ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 08 березня 2023 року в справі № 753/15153/22 щодо відмови в заяві про забезпеченні позову ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (а. с. 57 - 59 т. 1); Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 04 травня 2023 року № 331250318, згідно якої 07 квітня 2023 року зареєстровано право власності ОСОБА_6 на групу нежитлових приміщень (в літ. В), загальною площею 546,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 на підставі ухвали суду, серія та номер 753/119/22, виданий 16 березня 2023 року, видавник Дарницький районний суд м. Києва; 18 квітня 2023 року зареєстровано право власності ТОВ «Клініка «Скін Про» на групу нежитлових приміщень (в літ. В), загальною площею 546,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер 237,238, виданий 18 квітня 2023 року, видавник Биков В.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (а. с. 60 - 62 т. 1), копію витягу з ЄДРПОУ щодо юридичної особи «Клініка «Скін Про», зареєстрованої 13 квітня 2023 року, місцезнаходженням якої є АДРЕСА_10 , засновником якої є ОСОБА_6 , керівником ОСОБА_1 (а. с. 69 - 74 т. 1), копію ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року в справі № 753/119/22 про затвердження мирової угоди за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за позикою (а. с. 76 - 80 т. 1),

В заяві про забезпечення позову від 16 травня 2023 року позивач ОСОБА_9 додатково вказувала, що 11 травня 2023 року її представником було подано ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2023 року та пакет документів в Центр надання адміністративних послуг Святошинської районної державної адміністрації для накладення обмеження, обтяження на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4 та отримано відмову, причиною якої є наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва в справі № 753/15153/22 від 09 травня 2023 року дата набуття права власності об`єкта нерухомого майна зазначена 27.05.2022 року на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 10.02.2022 року ФОП ОСОБА_3 , однак відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого подано заяву, зареєстровано 18 квітня 2023 року на підставі іншого документа. Представником позивача при поданні 08 травня 2023 року заяви про забезпечення позову вказувалась дата набуття права власності вищезазначеного майна за відповідачем, а саме 27 травня 2022 року, а не дата перереєстрації даного об`єкта з відповідача на третю особу ОСОБА_6 , а згодом 18 квітня 2023 року на ТОВ «Клініка «Скін Про». Дані розбіжності в даті набуття права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна не дає можливості виконати ухвалу суду та накласти обтяження на даний об`єкт нерухомості. Всі інші пункти ухвали від 09 травня 2023 року зареєстровані в Центрі надання адміністративних послуг та накладено арешт.

До заяви про забезпечення позову від 16 травня 2023 року надано копію рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 11 травня 2023 року (а. с. 89 т. 2), згідно якої разом із заявою подано ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2023 року в справі № 753/15153/22 про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, щодо якого подано заяву, право власності зареєстровано 27 травня 2022 року на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер б/н, виданої 10 лютого 2022 року, ФОП ОСОБА_3 , однак право власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого подано заяву, зареєстровано 18 квітня 2023 року на підставі іншого документу.

Крім того, до апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2023 року подано нові докази, які не досліджувались судом першої інстанції, а саме копію розпорядження Миронівської районної державної адміністрації від 03 жовтня 2008 року № 525, копію листа архівного відділу Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 30 листопада 2021 року на ім`я ОСОБА_1 , до якого додано копію архівного витягу від 30 листопада 2021 року, копію державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 , виданого 20 жовтня 2010 року на земельну ділянку пл. 3,68 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який було видано на підставі розпорядження Миронівської районної державної адміністрації від 03 жовтня 2008 року № 525, копію договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24 вересня 2021 року, укладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , предметом якого є нежитлові приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 112), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 112а) - Салон перукарня (а. с. 117 - 125 т. 1).

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи, що заяву про забезпечення позову розглянуто судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 , у останнього не було можливості подати зазначені докази до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, надані заявником докази приймаються апеляційним судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Предметом позову по даній справі є поділ майна подружжя, і у разі задоволення позову за позивачем може бути визнано право власності на нежитлові приміщення та частину земельної ділянки, щодо яких судом вжито заходи забезпечення позову.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо поділу майна, позивачем надано суду докази, що право власності на вказане майно зареєстроване за відповідачем, позивач обґрунтовано навів припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на вказане нерухоме майно може призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, оскільки відповідач може відчужити на користь третіх осіб зареєстроване за ним нерухоме майно під час вирішення спору, що призведе до необхідності залучення до участі в справі нових власників та пред`являти додаткові позовні вимоги.

Дійсний намір та можливість відповідача щодо такого відчуження знайшли своє підтвердження, оскільки із доказів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що після відкриття провадження в даній справі про поділ майна подружжя право власності на частину спірного майна, а саме групу нежитлових приміщень (в літ. В), загальною площею 546,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 , було відчужено 07 квітня 2023 року на користь ОСОБА_6 , а в подальшому 18 квітня 2023 року на користь ТОВ «Клініка «Скін Про».

Наведений захід забезпечення позову у вигляді арешту на спірне нерухоме майно відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду, оскільки майно відповідача, яке є предметом спору, може бути відчужене останнім у будь-який час.

Отже, припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду про поділ майна подружжя, яким позивач вважає нежитлові приміщення та земельну ділянку, щодо якої судом вжито заходи забезпечення позову, є обґрунтованим.

Враховуючи майновий характер позовних вимог, відповідач має об`єктивну можливість розпорядитися належним йому нерухомим майном на власний розсуд, зокрема, відчужити його в будь-який спосіб, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду про поділ майна подружжя в разі задоволення позову.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір про поділ майна подружжя, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки позивач обґрунтовано навів припущення про те, що відчуження відповідачем майна, яке належить останній, ускладнить або взагалі виключить можливість в майбутньому виконати рішення суду про поділ майна подружжя, яким позивач вважає нежитлові приміщення та земельну ділянку, щодо якої просить вжити заходи забезпечення позову, в разі ухвалення судом рішення на користь позивача, а також навів обґрунтовані припущення вірогідного відчуження майна, захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне відповідачеві нерухоме майно відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не приймає посилання відповідача в апеляційних скаргах, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека (ризик) ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам, при цьому єдиними передбаченими законом підставами для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання чи неможливості виконання рішення суду у справі та ефективного захисту прав або інтересів позивача.

Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційних скарг в частині накладення арешту на майно, яке не належить відповідачу, виходячи з наступного.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, а саме Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 травня 2023 року № 331250318 (а. с. 60 - 62 т. 1, 41 - 43 т. 2), на момент відкриття провадження в даній справі № 753/15153/22 про поділ майна подружжя відповідач ОСОБА_1 був власником групи нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою АДРЕСА_10 , загальна площа 546,6 кв.м., реєстраційний номер 2593832180000, право власності зареєстроване 27 травня 2022 року, на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 10 лютого 2022 року, ФОП ОСОБА_11 , проте, на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києві від 16 березня 2023 року в справі № 753/119/22, яка наразі оскаржується в апеляційному порядку позивачем ОСОБА_2 , вказане майно було відчужене 07 квітня 2023 року на користь ОСОБА_6 , а 18 квітня 2023 року - на користь ТОВ «Клініка «Скін Про», засновником якої є ОСОБА_6 , а керівником - відповідач ОСОБА_1 ТОВ «Клініка «Скін Про» та ОСОБА_6 не є учасниками даної справи.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Враховуючи, що апеляційні скарги подані лише ОСОБА_1 , який не є представником ОСОБА_6 та ТОВ «Клініка «Скін Про», ОСОБА_1 позбавлений процесуальної можливості висловлювати будь-які доводи від їх імені та вказувати, що суд в оскаржуваній ухвалі вирішив питання про права іншої особи, а не його права особисто.

Апеляційний суд враховує, що доводів про порушення прав самого відповідача ОСОБА_1 внаслідок вжиття заходів забезпечення позову щодо цього об`єкта нерухомого майна апеляційні скарги не містять.

Наведені обставини не позбавляють можливості власника спірних нежитлових приміщень ТОВ «Клініка «Скін Про», якщо він вважає свої права порушеними, звернутися до суду з власною апеляційною скаргою.

Апеляційний суд також відхиляє як передчасні доводи апеляційних скарг, що нежитлове приміщення пл. 158,1 кв.м., нежитлове приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 112), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 112а) салон-перукарня, АДРЕСА_1 де, придбане за власні кошти ОСОБА_1 , після припинення шлюбних відносин та веденням спільного господарства, дата припинення яких встановлена судовим рішенням про розірвання шлюбу, а отже не може бути спірним майном у справі про поділ спільного майна подружжя, зважаючи на те, що такі доводи відносяться до розгляду спору по суті і не підлягають оцінці на стадії забезпечення позову.

Не знайшли свого беззаперечного підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом як безпідставні доводи апеляційних скарг, що земельна ділянка пл. 3,68 га. для ведення особистого селянського господарства одержана ОСОБА_1 із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, тому належить до особистої приватної власності відповідача. Земельні ділянки з кадастровим номером 3222981504:04:202:0008 пл. 0,6338 га., та з кадастровим номером 3222981500:12:204:0008 пл. 3,68 га. є предметом спору, позивачем заявлено вимоги щодо даного майна, зазначені земельні ділянки належить відповідачу, відтак висновок суду щодо забезпечення позову відповідає вимогам закону, а доводи щодо належності майна на праві особистої власності відповідачу будуть оцінюватися при розгляді справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, не знайшли під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційних скарг щодо незаконності та необґрунтованості ухвал про забезпечення позову.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвал суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвали суду першої інстанції постановлені із додержанням вимог закону і не можуть бути скасовані з підстав, що викладені в апеляційних скаргах.

Керуючись ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 09 травня 2023 року та 17 травня 2023 року в частині накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 3222981500:12:204:0008 пл. 3,68 га., групу нежитлових приміщень (в літ. В) загальна площа 546,6 кв.м., АДРЕСА_4 , на нежитлове приміщення, загальна площа 158,1 кв.м., нежитлове приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 112), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 112а), салон перукарня, АДРЕСА_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2023 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.