Постанова

від 06.11.2023 по справі 140/1756/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/1756/23 пров. № А/857/10489/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року (суддя Денисюк Р.С., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дестайл Студія" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дестайл Студія" у лютому 2023 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУДПС у Волинській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2022 № 0069790408. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що необґрунтованими є висновки акта перевірки про порушення ним п.201.10 ст.201 ПК України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за вказані періоди, так як ними вчасно було зареєстровано податкові накладні за цей період. Вказує, що у контролюючого органу були відсутні законодавчо визначені підстави для застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час карантину. З приводу накладної № 11 від 28.07.2022 зазначає, що вона направлена вчасно для реєстрації за допомогою комп`ютерної програми 15.08.2022 у відповідності до Порядку введення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених Постановою КМ України №1246 від 29.12.2010. Крім того, в подальшому позивачем вживались відповідні заходи щодо реєстрації даної накладної, що свідчить про відсутність вини товариства у даному порушенні.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, щоЗаконом від 12.05.2022 №2260-IX внесено зміни до п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (діють з 27.05.2022), відповідно до якого у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Вважає, що законодавець приймаючи правову норму, передбачив можливість суперечності із пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XXПерехідних положень, встановив, що така не повинна бути застосована. Звертає увагу на необхідність застосування в даному випадку темпорального підходу для подолання колізії між актами однакової юридичної сили, який полягає у наданні переваги положенням пізніше прийнятого акта.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, щоГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТзОВ Дестайл Студія за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 20.10.2022 №6831/03-20-04-08/41916343 (а.с. 11-15).

У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством п.201.10 ст.201 ПК України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за листопад грудень 2021 року, січень-березень, липень 2022 року.

Зокрема вказано, що товариством податкові накладні:

- №9 від 18.03.2022 зареєстровано 15.07.2022;

- №11 від 28.07.2022 зареєстровано 31.08.2022.

- №2 від 04.11.2021 зареєстровано 27.06.2022

- №12 від 30.12.2021; №5 від 10.12.2021; №10 від 28.12.2021; №7 від 14.12.2021 зареєстровано 28.06.2022.

- № 4 від 12.01.2022; № 8 від 18.01.2022; № 4 від 08.12.2021 зареєстровано 30.06.2022.

Товариством 23.11.2022 подано заперечення на акт перевірки від 20.10.2022 №6831/03-20-04-08/41916343 (а.с.16-20).

За наслідками розгляду заперечення ГУ ДПС у Волинській області листом «Про розгляд заперечення до акту камеральної перевірки» від 09.12.2022 №13598/0/03-20-04-08-06 повідомило позивача про залишення висновків акту перевірки в силі (а.с.21-23).

Із долучених до справи квитанції про реєстрацію податкових накладних вбачається, що податкова накладна: №11 від 28.07.2022 зареєстрована 31.08.2022 ( а.с.27 -28, 34, 53-62), податкові накладні №9 від 18.03.2022 зареєстровано 15.07.2022; №2 від 04.11.2021 зареєстровано 27.06.2022; №12 від 30.12.2021; №5 від 10.12.2021; №10 від 28.12.2021; №7 від 14.12.2021 зареєстровано 28.06.2022; №4 від 12.01.2022; № 8 від 18.01.2022; № 4 від 08.12.2021 зареєстровано 30.06.2022 ( а.с.53-62).

19.08.2022 за вих.16 ТзОВ «Дестайл Студія» направлено скаргу у ГУ ДПС у Волинській області щодо реєстрації податкової накладної №11 від 27.07.2022 (а.с. 35-37).

На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 09.12.2022 прийняло податкове повідомлення-рішення № 0069790408, яким до товариства на підставі пункту 120.1 статті120 ПК України застосовано штраф в сумі 34654,05 гривень (а.с. 25-26).

ТОВ Дестайл Студія не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами наявність вини у несвоєчасній реєстрації накладних виписаних під час карантину є недоведеною, що в свою чергу виключає можливість застосування штрафу до платника податків. Стосовно накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 11 від 27.07.2022 зазначив, що наявність вини платника податків не встановлено.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначенимпунктами 2,3частини першої тапунктом 10частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 1 пункту 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстраціяподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

На момент виникнення спірних правовідносин абзацом 3 п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України було передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбаченихпідпунктом 112.8.9пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Як встановлено абзацом першим пункту 52.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються

Згідно із підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201цього Кодексу, для реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно допункту 198.5статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначенихпідпунктами "а" - "г"цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно достатті 199цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно доабзацу одинадцятогопункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимогстатей 192і201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктом 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12-15 вказаного Порядку №1246 після надходженняподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідностіподаткової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такихподаткової накладноїта/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстраціюподаткову накладнута/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установленихпунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно допункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться уподатковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів УкраїниПро електронні довірчі послуги,Про електронні документи та електронний документообігта Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізитиподаткової накладноїта/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо уподатковій накладнійта/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначенихпунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як ПК України так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як вбачається із матеріалів справи податкові накладні датовані листопад - грудень 2021 року, січень 2022 року, позивачем зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в період з 27.06.2022 по 30.06.2022, що підтверджується відповідними квитанціями та не заперечується учасниками справи.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються,

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленогопостановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Так, дійсно, у зв`язку з прийняттям Закону № 2260 з 27.05.2022 у п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ з`явилися положення щодо реєстрації податкових накладних.

Вказаним Законом також внесені зміни у п.п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким фактично відновлено відповідальність у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків, з урахуванням обставин, передбаченихпідпунктом 112.8.9пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Слід зазначити, що Законом № 2260 не скасовано п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрації податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), і ця норма чинна та не зазнала змін.

З моменту набрання чинності Законом України № 2260 до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки поновлюються зобов`язання та відповідальність, щодо дотримання термінів подання податкової звітності, сплати податків та зборів та реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування. Такі платники податків для уникнення відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року, зобов`язані забезпечити реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплату податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Однак податкові накладні за листопад-грудень 2021 року, січень 2022 року (виписані під час дії карантину) не потрапили під регулювання п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, адже ця норма застосовується у тому випадку, коли граничний термін виконання обов`язку потрапляє у період починаючи з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану.

Отже, аналізуючи наведені норми законодавства суд констатує, що починаючи з 27.05.2022 існує дві норми законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних виписаних під час дії карантину та починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це.

Зокрема, платники податків по виписаних накладних починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022, зобов`язані забезпечити реєстрацію податкових накладних до 15.07.2022 включно, а строки реєстрації накладних виписаних під час карантину вказаним законом, визначені не були.

Тобто, нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Апеляційний суд погоджується, що вказана ситуація є законодавчим упущенням, що призводить до різного регулювання одних правовідносин та можливості застосування відповідальності за їх можливе порушення.

За таких обставин постає ситуація за якої дата виписки податкової накладної та дата реєстрації в ЄРПН по різному впливає на міру відповідальності платника податків та обрахунок строків можливого порушення, що є неправильним.

Фактично норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX ПК Українисуперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10розділу XX ПК України, що виражається у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 69.1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022 незважаючи на випадки незастосування відповідальності зазначені у пункті 52-1 підрозділу 10розділу XX ПК України.

Апеляційний суд вважає, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Виходячи із системного тлумачення нормПодаткового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли товариство не мало можливості виконати свої обов`язки своєчасно з метою запобігання негативних наслідків.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому щоЗаконом № 2260було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладних за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».

Більше того, підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Відповідно до підпункту 56.21 пункту 56. 2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, уПостанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Європейський Суд з прав людини в пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010у справі«Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якостізакону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовний орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Враховуючи вищевказані обставини апеляційний суд вважає невірним трактування відповідача норм законодавства щодо можливості застосування штрафних санкцій до платників податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних виписаних під час карантину з 27.05.2022, оскільки вказане тлумачення порушує вищевказані принципи та є однобоким.

Виходячи з того, що внесеними змінами до ПК України перехідного періоду для реєстрації податкових накладних виписаних під час карантину не було встановлено, то така відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до платника податків за вказане порушення повинно бути застосовано після 15.07.2022, тобто після спливу строку реєстрації накладних виписаних після початку воєнного стану, визначеного Законом № 2260.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем податкові накладні виписані під час карантину були зареєстровані в червні 2022 року.

Також, нормами п.п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбаченихпідпунктом 112.8.9пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Торгово-промислова палата України через військову агресію Російської Федерації, розмістила 28.02.2022 на сайті Торгово-промислової палати України загальногоофіційного листа щодо засвідчення факту настання форс-мажорних обставин(обставин непереборної сили) з 24.02.2022.

Цим листом Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Слід зазначити, що штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, а тому може бути застосований за умови наявності його вини.

Апеляційний суд погоджується, що у даному випадку відповідачем належними та допустимими доказами наявність вини у несвоєчасній реєстрації накладних виписаних під час карантину є недоведеною, що в свою чергу виключає можливість застосування штрафу до платника податків.

За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства по несвоєчасній реєстрації податкових накладних виписаних за період листопад грудень 2021 року та січень 2022 року і, що наявні підстави для застосування штрафних санкцій за це.

Відтак податкове повідомлення рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасування, а позов до задоволення.

Стосовно накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 11 від 27.07.2022, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вчиняв дії для реєстрації зазначеної податкової накладної у терміни, встановлені нормами ПК України, і у його діях відсутня вина у вчиненні даного правопорушення.

Вказану накладну позивач направив на реєстрацію 15.08.2022 у термін, визначений законом і станом на 31.08.2022 вона знаходилась в статусі «очікується доставка».

Будь якої квитанції про реєстрацію чи зупинення реєстрації платник податку до кінця операційного дня не отримував.

19.08.2022 позивачем було направлено скаргу на ім`я відповідача щодо не реєстрації даної накладної. Крім того, платником податків було здійснено телефонний дзвінок на гарячу лінію з даного питання та було запропоновано платнику податків направити накладну на реєстрацію повторно, що і було ним зроблено пізніше.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

З аналізу вищенаведеного випливає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, вчасна реєстрація податкової накладної по господарській операції, а в подальшому при виявленні допущеної помилки вчинені дії по її виправленню у спосіб та строки визначені податковим законодавством, зупинення реєстрації коригуючої накладної, що в подальшому призвело до реєстрації виправленої податкової накладної із порушенням строків, свідчить про добросовісне виконання суб`єктом господарювання своїх обов`язків та відсутність вини товариства.

Після не прийняття рішення про реєстрацію накладної № 11 від 28.07.2022, позивачем вжито заходів щодо реєстрації податкової накладної та її фактична реєстрація відбулася 31.08.2022, про що зазначено в акті перевірки.

Оскільки штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, а тому може бути застосований за умови наявності його вини.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкової накладної №11 від 28.07.2022 відбулась не з вини останнього, ним вживались відповідні заходи щодо вчасної її реєстрації, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно, оскільки наявність вини ТзОВ «Дестайл Студія» у несвоєчасній реєстрації накладної №11 не встановлено, відтак немає підстав для застосування до позивача юридичної відповідальності.

Апеляційний суд резюмує, що зазначені факти свідчать про відсутність вини позивача в порушенні законодавчо встановлених термінів реєстрації ПН/РК, оскільки позивачем були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН/РК.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року в справі №140/1756/23- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда Л. Я. Гудим