Постанова

від 06.11.2023 по справі 500/835/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 500/835/23 пров. № А/857/10684/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року (суддя Подлісна І.М., м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТС-ГРУП» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАРТС-ГРУП у березні 2023 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 020/2022/000910 від 02.11.2022. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що назва, кількість, вартість, вага брутто, вага нетто товару співпадає у всіх документах, які були подані під час митного оформлення відповідачеві, що можна встановити шляхом їх безпосереднього аналізу.Тому, позивач вважає, що відомості про митну вартість вищевказаних товарів, в результаті переміщених на територію України за митною декларацією № 22UA403020023486U0 від 02.11.2022 року, є повними та достовірними, а у відповідача були відсутні підстави вважати, що позивачем були заявлені неповні та недостовірні відомості про таку митну вартість.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, щоза результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022. Зокрема, встановлено, що перевезення товару автомобільним транспортом з міста Sakarya (Туреччина) до міста призначення Київ (Україна) згідно CMR N0:12844 від 25.10.2022 здійснювалось ФОП ОСОБА_1 . На дане перевезення не надано договору на перевезення та рахунку. Вказує, що декларантом 02.11.2022 надіслано лист №02/11.22 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Вважає, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.Зазначає, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару № 1 згідно ЕМД від 27.09.2022 №UA408020/2022/042606 на рівні 2,63 дол. США/кг. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № T50822 від 05.08.2022, укладеного між компанією «SakraEmtasDisTic.Ltd.Sti» (Туреччина) та ТОВ "ПАРТС-ГРУП" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №EXP2022000000335 від 25.10.2022 Позивачем на митну територію України ввезено товар.

Так, 01 листопада 2022 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA403020/2022/023381, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар.- «Радіатор з неелектричним нагрівом, з чорних металів: Сталевий панельний радіатор: -60шт. Сталевий панельний радіатор: -60шт. Сталевий панельний радіатор: -68шт. Сталевий панельний радіатор: -90шт. Сталевий панельний: -30 шт. Сталевий панельний радіатор: -180шт. Сталевий панельний радіатор: -60шт.Сталевий панельний радіатор: -124шт. Сталевий панельний радіатор: -30шт. Сталевий панельний радіатор: -64шт. Сталевий панельний радіатор: -60шт. Сталевий панельний радіатор: -30шт. Сталевий панельний радіатор: -10шт. Сталевий панельний радіатор: -10шт. Сталевий панельний радіатор: -40шт. Країна виробництва - TR Торговельна марка - KOER Виробник - SakraEmtasDisTic.Ltd.Sti».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № EXP2022000000335 від 25.10.2022;

-рахунок-фактура (інвойс) № EXP2022000000335 від 25.10.2022;

- автотранспортна накладна (CMR) № 12844 від 25.10.2022;

- декларація про походження товару № EXP2022000000335 від 25.10.2022;

-митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA403020.2022.023329.001 від 01.11.2022;

-картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2022/000901 від 01.11.2022;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 27.10.2022;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.10.2022;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № T50822 від 05.08.2022.

Під час здійснення митного контролю за МД № UA403020/2022/023381 від 01.11.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні; заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності, зокрема:

1. перевезення товару автомобільним транспортом з міста Sakarya (Туреччина) до міста призначення Київ (Україна) згідно CMR N0:12844 від 25.10.2022 здійснювалось ФОП ОСОБА_1 . На дане перевезення не надано договору на перевезення та рахунку.

За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступну митну формальність за кодом "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та додатково інспектором"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

В зв`язку з цим митним органом направлено уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім вже наданих документів, додатково було надано:

-копію експертного дослідження № 290/22 від 31.10.2022;

-копію митної декларації країни відправлення № 22410700EX00010471 від 25.10.2022;

-комерційну пропозицію № б/н від 25.10.2022.

Також, листом № 02/11.22 від 02.11.2022 декларант повідомив митницю про те, що надати витребувані документи немає можливості, тому просить винести рішення на підставі наданих документів.

Декларантом 02.11.2022 надіслано лист №02/11.22 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

У зв`язку з цим вартість товару була визначена митницею самостійно.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Встановлено, що перевезення товару автомобільним транспортом з міста Sakarya (Туреччина) до міста призначення Київ (Україна) згідно CMR N0:12844 від 25.10.2022 здійснювалось ФОП ОСОБА_1 . На дане перевезення не надано договору на перевезення та рахунку.

В результаті, митна вартість товарів визначена за резервним методом згідно ст. 64 МК України. За основу обрахунку митної вартості товару №1 взято інформацію щодо визнаної митно вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.09.2022 №UA40802/2022/042606 на рівні 2,63 дол. США/кг.

Крім того, у зв`язку з прийняттям вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів, щодо Позивача було також прийнято картку відмови і в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2022/000910 від 02.11.2022 року.

Підставами для прийняття зазначеної картки відмови, як вбачається з її аналізу, є власне рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022 року, а також ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України (далі - МК України).

В подальшому, товар «радіатор неелектричним нагрівом, з чорних металів» було випущено у вільний обіг на території України 02.11.2022 року, що підтверджується митною декларацією № 22UA403020023486U0.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2022/000910 від 02.11.2022, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в силу ч. 10 ст. 55 МК України вважається що позивачем митну вартість товарів було визначено правильно. Однак, відповідачем протиправно не було прийнято рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митому органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену ми

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Пункт 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України чітко зазначає, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються за наявності, тобто їх відсутність жодним чином не впливає на визначення та підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як регламентовано в ч. ч. 9-10 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Тобто, відповідач зобов`язаний був до 23.01.2023 року включно (протягом 5 робочих днів з дати отримання ним вищевказаної заяви позивача, що відбулося 16.01.2023 року) або прийняти і надіслати (надати) позивачеві обґрунтовану (а не абияку) відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, або скасувати власне рішення про коригування митної вартості.

Натомість, відповідач 30.01.2023 року (тобто, з явним порушенням вищевказаного строку, встановленого МК України) надіслав позивачеві свій лист вих. № 7.25-08-1/7.25-28- 01-01/8/337 від 20.01.2023 року у конверті поштового відправлення № 4600403107346 від 30.01.2023 року, у якому, до того ж, немає обґрунтованої відмови у визнанні ним заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, поданих позивачем.

Це підтверджується і роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення № 4600403107346 від 30.01.2023 року.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, в силу ч. 10 ст. 55 МК України вважається що позивачем митну вартість товарів було визначено правильно. Однак, відповідачем протиправно не було прийнято рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022 року.

Стосовно підстав прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022 року, апеляційний суд зазначає наступне.

Однією з таких підстав було ненадання позивачем транспортних (перевізних) документів на вищевказаний задекларований товар.

Колегія суддів зазначає, що разом з митною декларацією позивачем одразу було подано такий транспортний (перевізний) документ як міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 12844 від 25.10.2022 року, що підтверджується в т. ч. графою 44 митної декларації № 21UA403020023486U0 від 02.11.2022 року. У вказаному документі чітко зазначено, який товар і якої ваги перевозиться, за яким маршрутом і яким перевізником.

Також, позивач у строки, встановлені ч. 8 ст. 55 МК України, подав відповідачеві такі транспортні (перевізні) документи, як договір-заявку № 21/10/22 від 21.10.2022 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та довідку щодо транспортних витрат від 27.10.2022, видану ФОП ОСОБА_1 (довідка була також додана і до митної декларації № 22UA403020023486U0 від 02.11.2022 року, що вбачається з графи 44 вказаної ЕМД).

Із зазначених документів, вбачається, що вартість транспортних витрат по перевезенню товару Позивачеві становила 67 000 грн, а також що товар дійсно перевозився перевізником ФОП ОСОБА_1 за конкретним маршрутом.

Як вбачається з усіх товаросупровідних документів і митної декларації № 22UA403020023486U0 від 02.11.2022 року, інвойсна вартість товару становить 40 463,38 $, що за курсом, визначеним у графі 22 вказаної митної декларації, дорівнює 1 479 689,16 грн (40 463,38 х 36,5686).

Отже, загальна митна вартість товару (з урахуванням витрат Позивача на його транспортування) становила 1 546 689,16 грн (1 479 689,16 + 67 000).

У зв`язку з цим, при розмитненні зазначеного товару Позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі 77 334,46 грн (1 546 689,16 х 5%), а також ПДВ у розмірі 309 337.83 ГРН (1 546 689,16 х 20%).

Водночас, як вбачається з графи 44 митної декларації № 22UA403020023486U0 від 02.11.2022 року, позивач при розмитненні товару заплатив державне мито у розмірі 77 334,46 грн (як це і вимагалося), а ПДВ у розмірі 324 804.72 грн (тобто, Позивачем було сплачено ПДВ і навіть більше, ніж це вимагалося, з урахуванням доданих витрат на транспортування вантажу, вартість якого становила 67 000 грн).

Таким чином, слід констатувати, що при розмитненні вищевказаного товару Позивач заплатив всі необхідні податки і збори як з інвойсної вартості товару, так і з витрат на його транспортування автомобільним транспортом з Туреччини в Україну. Судом встановлено, що Позивачем виконано вимоги МК України, і що вартість перевезення задекларованого товару дійсно становила 67 000 грн, як це було зазначено Позивачем, і самим перевізником. А тому у відповідача не було обґрунтованих підстав сумніватися у достовірності (відповідності) цих даних.

Отже, у наданих позивачем документах немає розбіжностей у вартості транспортування вантажу.

Наступною підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості було ненадання позивачем страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, позивач надавав відповідачеві довідку щодо транспортних витрат від 27.10.2022, видану ФОП ОСОБА_1 , у якій вказано, що страхування вантажу не проводилося.

До того ж, обов`язок страхування вантажу не передбачено і положеннями самого контракту №Т50822 від 05.08.2022 для жодної з його сторін.

Відтак, позивач не повинен був надавати митному органу страхові документи.

Також підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості було ненадання каталогів і специфікацій виробника товару.

Як вбачається з матеріалів справи, і разом з митною декларацією, і разом з заявою від 11.01.2023 про скасування рішення про коригування митної вартості товарів позивач надавав специфікацію до інвойсу №ЕХР2022000000335 від 25.10.2022, прайс за період 01.10.2022-31.12.2022 і комерційну пропозицію продавця від 25.10.2022. Це вбачається з додатків до заяви позивача від 11.01.2023, опису вкладення в цінний лист поштового відправлення №0103283172892 від 11.01.2023, а також графи 44 митної декларації №22UA403020023486U0 від 02.11.2022.

Відтак, твердження митного органу про ненадання каталогів та/або специфікацій задекларованого товару не відповідає дійсності.

З огляду на викладене, апеляційний суд констатує, що у поданих до митного контролю документах були відсутні розбіжності, які б не давали змогу встановити митну вартість товару, а тому сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Стосовно визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою, четвертою статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Згідно з частиною першою, другою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на іншою МД, вказана в яких митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 5 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а зазначив, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Чого, однак, зроблено не було.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24 грудня 2020 року в справі №804/4906/15.

Відтак, на переконання апеляційного суду, позивач у відповідності до вимог статей 52, 53 МК подав всі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару за ціною договору, які не містили в собі розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК, і в митного органу, враховуючи викладене, не було підстав для винесення оскаржуваного рішення.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2022/000248/2 від 02.11.2022 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2022/000910 від 02.11.2022 є безпідставними, необґрунтованими та протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року в справі №500/835/23- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда Л. Я. Гудим