Ухвала

від 06.11.2023 по справі 160/19499/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 160/19499/22

адміністративне провадження № К/990/36431/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №160/19499/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудінжиніринг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудінжиніринг» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення (за переліком) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації податкових накладних (за переліком) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудінжинірінг» та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (за переліком) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудінжинірінг», відповідно чинного податкового законодавства України.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06.03.2023 позовні вимоги задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 06.03.2023 у справі №160/19499/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 20.10.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06.03.2023 (прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення складено 06.03.2023.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 31.03.2023 звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.04.2023 подану заявником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.05.2023 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала з підстав невиконання вимог ухвали від 18.04.2023 про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 09.08.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 06.03.2023 у справі №160/19499/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку, яку ухвалою суду від 17.05.2023 було повернуто заявнику з підстав ненадання доказів про сплату судового збору. Неможливість сплати судового збору при первинному зверненні до суду, як вказав скаржник, була пов`язана виключно з відсутністю бюджетних асигнувань та тривалим ненадходженням на його рахунок коштів, зокрема, необхідних для сплати судового збору. Зауважив, що вдруге апеляційна скарга подана у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Просив врахувати, що оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог КАС України, дотримання процесуальних строків при первинному зверненні до суду та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування, реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду у найкоротші строки є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку. Додатково зазначив, що звертається зі скаргою в межах процесуального строку, оскільки з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення не пройшов рік. Просив врахувати обставини оголошення загальнодержавного карантину.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.09.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у визначений в цій же ухвалі строк надати документ про сплату судового збору.

Залишаючи подану контролюючим органом апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, серед іншого, керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Так, мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу скаржника, що, за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, як вказав суд, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, також не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

У даному випадку, як встанови суд, апеляційна скарга подана відповідачем після спливу більше п`яти місяців з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення та після спливу майже трьох місяців з дня постановлення ухвали про повернення первісної апеляційної скарги, що ставить під сумнів довід скаржника, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньої апеляційної скарги.

До того ж, як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторному зверненні зі скаргою, скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тобто, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою повторно не усунуто недоліків, які слугували підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

При цьому, як встанови суд, скаржником не надано суду обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою невідкладно після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги; не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою (майже три місяці) мало об`єктивно поважні причини, беручи до уваги й те, що судовий збір скаржником при повторному зверненні не був сплачений.

Жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу (на які посилається скаржник), зокрема, з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги до повторного звернення з апеляційною скаргою (травень-серпень 2023 року), спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду також не надав.

Суд наголосив, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аргументи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому апеляційна скарга має бути прийнята до розгляду, суд апеляційної інстанції також визнав безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.

Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Оцінивши посилання скаржника про вплив карантину на своєчасність подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції Закону №731-ІХ) механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Натомість, жодних обґрунтувань щодо пропуску строку на апеляційне оскарження з підстав запровадження обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, зокрема, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином та яким чином такі завадили скаржнику вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, скаржник у поданому ним клопотанні не зазначив.

Суд наголосив, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Як висновок, суд вказав, що у даному випадку пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, з недоліками, які стали підставою для повернення попередньої апеляційної скарги, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Тобто, встановивши факт повторного подання контролюючим органом апеляційної скарги без доказів сплати судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у зв`язку з наявністю у скаржника офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 01.09.2023 була направлена останньому в електронній формі за допомогою підсистеми ЄСІТС.

Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 01.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 04.09.2023 о 13:26 год, що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали, з урахуванням приписів частини шостої статті 251 КАС України, є 04.09.2023.

Таким чином, останнім днем виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є 14.09.2023.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги до припинення (або скасування) воєнного стану в Україні, яке вмотивовано об`єктивною неможливістю здійснення контролюючим органом сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк.

Натомість, ані у вказаному клопотанні, ані у спосіб подання інших заяв чи клопотань, скаржник не повідомив суду інших підстав, ніж ті які визнані судом неповажними, для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом цієї ухвали, скаржником не було виконано вимоги ухвали від 01.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, не подано обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, у випадку неподання на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 01.09.2023 визначив контролюючому органу достатній строк, впродовж якого особа була наділена правом звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою (клопотанням) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням у ній (ньому) інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього (неї) відповідних доказів на їх підтвердження, а також усунути недоліки апеляційної скарги щодо надання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Проте, як встановив суд, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, не було реалізовано своє право та не подано, зокрема, заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав пропуску такого строку для його поновлення з доказами на їх підтвердження, а саме будь-яких доказів на виконання вимог ухвали суду в цій частині від скаржника до суду апеляційної інстанції не надходило, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Таким чином, оскільки скаржником у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, а також на момент постановлення судом ухвали від 22.09.2023 заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших умотивованих причин пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження не подано, а підстави наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду від 01.09.2023 визнано неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 06.03.2023 у справі №160/19499/22.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Жодних обставин відносно того, що скаржником вчинялись дії щодо виконання вимог ухвали від 01.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, в частині подання до суду обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження, у поданій контролюючим органом касаційній скарзі не наведено.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №160/19499/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудінжиніринг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник