Рішення

від 06.11.2023 по справі 127/27233/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/27233/23

Провадження № 2/127/3507/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Короля О.П., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Вінницький аеропорт» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Вінницький аеропорт» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.

Позов мотивований тим, що у період з 06.02.2020 року по 01.08.2023 року позивач знаходився у трудових відносинах з КП «Аеропорт Вінниця» (далі - Відповідач) на посаді начальника відділу електро, тепло-та санітарно-технічного забезпечення. 01.08.2023 року був звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України згідно з наказом № 36-к від 31.07.2023 року. Вказаним наказом, була також передбачена виплата заробітної плати, та виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 84 календарні дні. Однак, в день звільнення позивача 01.08.2023 р., відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив зиплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, а провів розрахунок тільки 17.08.2023 р., тобто через 17 днів після звільнення позивача, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на складає 9876,15 грн. без урахування податків «на руки».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2023 року відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому просив відмовити в позові в частині стягнення 2904,75 грн., тому що відповідно до Постанови «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 (далі Порядок № 100) передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Таким чином, враховуючи п`ятиденний робочий тиждень, сума середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 6971 грн. 40 коп. (580,95грн. (середньоденна заробітна плата) х 12 (кількість робочих днів затримки розрахунку).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив про те, що відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 20 Постанови від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» відповідач має сплатити середній заробіток за весь період затримки розрахунку, який розраховується в календарних днях, а не в робочих.

Дослідивши письмові пояснення сторін у заявах по суті справи та письмові докази в справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

У період з 06.02.2020 року по 01.08.2023 року позивач знаходився у трудових відносинах з КП «Аеропорт Вінниця» (далі - Відповідач) на посаді начальника відділу електро, тепло-та санітарно-технічного забезпечення. 01.08.2023 року був звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України згідно з наказом № 36-к від 31.07.2023 року. Вказаним наказом, була також передбачена виплата заробітної плати, та виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 84 календарні дні. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, а провів розрахунок лише 17.08.2023 р., тобто через 17 днів після звільнення позивача, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який, на думку позивача, складає 9876,15 грн. без урахування податків «на руки».

Положеннями ч. 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

В день звільнення позивача 01.08.2023 р. відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Згідно розрахунку середньомісячна заробітна плата позивача за два місяці роботи склала 24980,92 гри.

Відтак середньоденна заробітна плата позивача складає 580,95 грн.

Відповідач після звільнення позивача 01.08.2023 р. провів повний розрахунок 17.08.2023 р., тобто через 17 днів після звільнення позивача.

Суд погоджується з позицією відповідача про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку належить використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку №100.

Аналогічний висновок викладений в Постанові Верховного Суду України від 01.03.2017р. у справі №635/2084/16-ц та Постанові Верховного Суду від 02.08.2019р. у справі №755/17855/16-ц.

Таким чином, враховуючи п`ятиденний робочий тиждень, сума середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 6971 грн. 40 коп. (580,95грн. (середньоденна заробітна плата) х 12 (кількість робочих днів затримки розрахунку = 6971,40 грн.).

Середньоденна заробітна плата Позивача складає 580,95 грн. (12490, 46 грн. (заробітна плата за червень 2023 року) + 12490,46 грн. (заробітна плата за липень 2023 року) : 43 (кількість робочих днів) = 580,95 грн.

На переконання суду, позиція позивача про необхідність рахувати кількість 17 календарних днів при розрахунку затримки виплати належних сум працівнику при звільненні є хибною, тому що випадок звільнення ОСОБА_1 за ст. 38 КЗпП України не підпадає під гіпотезу п. 8 Порядку №100 «а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період».

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом розрахункового періоду робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Правила про те, що середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати на число календарних днів застосовуються, наприклад, при обчисленні допомоги з тимчасової втрати працездатності найманим працівникам.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог (70,6%) відшкодуванню з відповідача на користь позивача підлягають кошти на суму 757,96 грн.

Керуючись ст.ст. 116 ч. 1, 117 ч. 1, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., ст.ст. 4,76-81, 89, 141,263-265, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Аеропорт Вінниця» (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 01130532) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день виплати 17.08.2023 року в розмірі 6971,40 грн. та у відшкодування витрат із сплати судового збору 757,96 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя