Рішення

від 03.10.2023 по справі 510/536/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/536/23

Провадження № 2/510/806/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.23 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_4 надала заяву про визнання позовних вимог, в якій також просила про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Златі Н.С. на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі та участі позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_5 ; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_6 ; свідоцтво про народження ОСОБА_5 ; свідоцтво про народження ОСОБА_4 ; свідоцтво пророзірвання шлюбуміж ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ; свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 02.04.2018р., справа № 510/1800/17; копія державного акту на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3,09 га, яка розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, кадастровий номер 5124182400:01:0040331, 5124182400:01:002:0086, 5124182400:01:0030606, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; постанова нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії від 22.10.2019р.; заява ОСОБА_1 від 05.10.2016р. до Ренійської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини; інформаційна довідка № 46241233 за Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 21.12.2016р.; витяг № 46261314 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.12.2016р.; довідка виконавчого комітету Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області № 130 від 26.01.2017р.; інформаційна довідка № 74054449 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 22.09.2023р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 чоловік позивача та батько відповідачів.

За життя ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 3,09 га, яка розташована на території Нагірненської сільської ради Ізмаїльського району (колишнього Ренійського району) Одеської області, кадастровий номер 5124182400:01:0040331, 5124182400:01:002:0086, 5124182400:01:0030606, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275242.

За життя ОСОБА_5 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, тому спадкоємство здійснюється за законом. Сторони входять до кола спадкоємців першої черги за законом.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, однак отримати свідоцтво про право власності не змогла з причини відсутності у неї оригіналів документів на нерухоме майно.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року, справа № 510/1800/17, за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно, належне спадкодавцю ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельних ділянок, кадастрові номери яких 5124182400:02:001:0552, 5124182400:02:001:0116.

З зазначеного встановлено, що за ОСОБА_1 за рішенням суду, яке набрало законної сили та оскаржувано не було, вже визнано право власності на частину спадкового майна, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .

При зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що 22.10.2019р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, після померлого ОСОБА_5 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачі на неї не претендують, про що свідчать їх заяви долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а доводи позивача знайшли своє належне підтвердження у судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, що встановлено ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, що регламентовано ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року, справа № 510/1800/17, за позивачем було визнано право власності на частину спадкового майна належного спадкодавцю ОСОБА_5 .

Однак як зазначила позивач, після смерті чоловіка у неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно яке входить до складу спадщини. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, але подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк встановлений ст. 1270 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст.1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.4,7,10,12,13,18,50,76-82,200,258,259,264,265,268, 273, 352, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1258, 1259, 1261, 1268-1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянка площею 3,09 га, яка розташована на території Нагірненської сільської ради Ізмаїльського району (колишнього Ренійського району) Одеської області, кадастровий номер 5124182400:01:0040331, 5124182400:01:002:0086, 5124182400:01:0030606, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту серії ЯА №275242.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник