Рішення

від 01.11.2023 по справі 514/1550/23

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1550/23

Провадження по справі № 2/514/396/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Георгієвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про визначення часток та визнання права на частку майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , в якому просить:

визначити, що частки ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у цілісному майновому комплексі селянського (фермерського) господарства «Мангул» (код ЄДРПОУ юридичної особи 25815111, юридична адреса: вул.Шевченка, буд.23, с.Миколаївка, Болградського району Одеської області), учасниками якого вони являються, є рівними і складають по 1/3 частини кожному;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті дідуся ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/3 частку у цілісному майновому комплексі Селянського (фермерського) господарства «Мангул» (код ЄДРПОУ юридичної особи 25815111, юридична адреса: вул. Шевченко, буд. 23, с. Миколаївка Болградського району Одеської області).

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача по материнської лінії спорідненості ОСОБА_5 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, у тому числі на частку майнових прав селянського (фермерського) господарства «Мангул», первинно зареєстрованого Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області 25.08.1998 року, з останньої реєстраційною дією 15.08.2008 року, за реєстровим номером 154810500001000583, код ЄДРПОУ 25815111, одним із трьох учасників та головою якого він є згідно зі Статутом (в нової редакції) СФГ «Мангул».

Другими учасниками СФГ Мангул» є позивач у справі - ОСОБА_1 та відповідач у справі ОСОБА_2 .

Заповітом від 08 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Тарутинського районного нотаріального округу Одеської області Бєлобровим П.А., дідусь позивачки ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право заповідав їй.

Крім позивача, спадкоємицею в порядку ст.1241 Цивільного кодексу України є її матір, дочка ОСОБА_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відмовились від прийняття обов`язкової частки зазначеної спадщини.

У зв`язку з цим, позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину майнових прав та обов`язків члена Селянського (фермерського) господарства «Мангул», які належали на праві приватної власності ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, державним нотаріусом Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області Давидовою Н.Г. позивачу було відмолено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що у Статуті Селянського (фермерського) господарства «Мангул» не вказано яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками, відсутні частки членів господарства як передбачено ЗУ «Про фермерське господарство» та згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців складений капітал Селянського (фермерського) господарства «Мангул» не встановлений.

Враховуючи, що ОСОБА_5 як один з трьох засновників СФГ «Мангул» помер і у зв`язку з чим Загальні збори господарства неправомочні, а інші державні виконавчі органи не наділені повноваженнями вирішувати питання які зазначені нотаріусом позивач ОСОБА_1 на теперішній час, як спадкоємиця за заповітом не може у позасудовому порядку переоформити спадщину на частку майнових прав засновника Селянського (фермерського) господарства «Мангул» ОСОБА_5 змушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. На позовних вимогах наполягають.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. З позовом згоден.

Третя особа у справі також в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечує проти заявлених позовних вимог.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, відповідачі на стадії підготовчого провадження звернулись до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно Статуту Селянського (фермерського) господарства «Мангул» (код ЄДРПОУ 25815111), є одним із двох засновників та власником Селянського (фермерського) господарства «Мангул», зареєстрованого Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за реєстровим номером 154810500001000583 від 15.08.2008 року.

Другими засновниками та власниками Селянського (фермерського) господарства «Мангул» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 22, 23, 16-20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 24).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, у тому числі й на частку майнових прав Селянського (фермерського) господарства «Мангул» (код ЄДРПОУ 25815111) одним із засновників та власників якого був спадкодавець ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заповітом від 08 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Тарутинського районного нотаріального округу Одеської області Бєлобровим П.А., спадкодавець ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право заповідав позивачці ОСОБА_1 (а.с.26).

Крім позивача, спадкоємицею в порядку ст.1241 Цивільного кодексу України є дочка спадкодавця ОСОБА_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відмовились від прийняття обов`язкової частки зазначеної спадщини (а.с. 28).

23 червня 2023 року позивач звернулась до державного нотаріуса Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н.Г. про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину майнових прав та обов`язків члена Селянського (фермерського) господарства «Мангул», які належали на праві приватної власності ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, державним нотаріусом Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області Давидовою Н.Г. позивачу було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину майнових прав та обов`язків члена Селянського (фермерського) господарства «Мангул», які належали на праві приватної власності ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що у Статуті Селянського (фермерського) господарства «Мангул» не вказано яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками, відсутні частки членів господарства як передбачено ЗУ «Про фермерське господарство» та згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців складений капітал Селянського (фермерського) господарства «Мангул» не встановлений (а.с. 35).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 Закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що успадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом від 08 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Тарутинського районного нотаріального округу Одеської області Бєлобровим П.А., спадкодавець ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право заповідав позивачці ОСОБА_1 (а.с.26).

Окрім позивача, спадкоємицею в порядку ст.1241 Цивільного кодексу України є дочка спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , яка відмовились від прийняття обов`язкової частки зазначеної спадщини (а.с. 28).

Таким чином, оскільки в CФГ «Мангул» не сформований статутний (складений) капітал, що позбавляє позивачку можливості прийняти спадщину шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вона є однією із учасників СФГ, то визнання за нею в порядку спадкування після смерті дідуся прав засновників СФГ «Мангул» є єдиним ефективним способом захисту її прав як спадкоємниці засновника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року (справа № 179/1043/16-ц, провадження № 14-63цс20).

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25 лютого 2016 року за № 4 до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб`єктного складу сторін, зокрема, спори, пов`язані зі вступом до юридичних осіб спадкоємців, правонаступників, осіб, яким було відчужено частку в статутному капіталі господарських товариств.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК, статтями 55, 69 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України. При цьому успадковується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Пунктом 4 ст.35 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Судом встановлено, що після смерті засновника СФГ «Мангул» ОСОБА_6 діяльність фермерського господарства не припинилась, позивач ОСОБА_1 є одним із трьох учасників господарства та як спадкоємець за заповітом виявила бажання набути право на 1/3 частки засновника господарства.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 19, 77, 200, 247, 258, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про визначення часток та визнання права на частку майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цілісному майновому комплексі селянського (фермерського) господарства «Мангул» (код ЄДРПОУ юридичної особи 25815111, юридична адреса: вул. Шевченка, буд.23, с.Миколаївка Болградського району Одеської області), учасниками якого вони являються є рівними і складають по 1/3 частини кожному.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/3 частку у цілісному майновому комплексі Селянського (фермерського) господарства «Мангул» (код ЄДРПОУ юридичної особи код ЄДРПОУ юридичної особи 25815111, юридична адреса: вул. Шевченка, буд. 23, с. Миколаївка Болградського району Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева