Ухвала

від 06.11.2023 по справі 368/1589/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1589/23

1-кс/368/385/23

УХВАЛА

Іменем України

"06" листопада 2023 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 , сторони кримінального провадження прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023111230002462 від 02.11.2023 р. з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України про поновлення строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна та про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ :

02 листопада 2023 року прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023111230002462 від 02.11.2023 р. з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що 29.10.2023 близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_4 , 2008 р.н., керуючи автомобілем марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , із пасажирами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по вул. Академіка Демиденка, в м. Кагарлик, Кагарлицької ОТГ, Обухівського району, Київської області, не справився із керування автомобілем допустив його виїзд на ліве узбіччя, відносно його напрямку руху, де допустив зіткнення із нерухомим без водія та пасажирів автомобілем марки «Skoda» модель «Octavia Combi А7». Внаслідок події отримали тілесні ушкодження - ОСОБА_4 : садна, забої, уламковий перелом основи зуба С2 хребця без зміщення уламків, ОСОБА_5 : садна, лінійний перелом передньої латеральної стінки правої верхньощелепної пазухи без зміщення уламків, правобічний гемосинус, геморагічні забої м`яких тканин правої лобної і лівої потиличної ділянки, госпіталізовані до Київської обласної дитячої лікарні №2.

Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, здійсненого в період часу з 17 год. 30 хв. по 18 год. 30 хв. 29.10.2023 року, вилучено транспортні засоби автомобілі: марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником яких згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 , який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності. 139.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному проваджені здійснюється групою прокурорів Обухівської окружної прокуратури Київської області визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні.

В ході досудового розслідування встановлено, що подія за участю неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та малолітнього ОСОБА_5 відбулася 29.10.2023 в межах місті Кагарлик, Кагарлицької ОТГ, Обухівського району, Київської області. Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди під час якого було здійснено тимчасове вилучення транспортного засобу, автомобіля марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , фактично було здійснено 29.10.2023 в період часу з 17 год. 30 хв. до 18 год. 30 хв.

Безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, неповнолітній водій та малолітній пасажир автомобіля учасника пригоди, працівниками органи охорони здоров`я були доставлені до Київської обласної дитячої лікарні № 2 фактичне місце розташування: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом Алейхема, 46, разом із матір`ю ОСОБА_7 , де вони перебувають на стаціонарному лікуванні на даний час.

На час оформлення вказаної події дорожньо-транспортної пригоди, і до теперішнього часу від закладу охорони здоров`я, до правоохоронного органу, а саме: Національної поліції України не надходило жодного повідомлення, щодо стану здоров`я, наявності/відсутності тілесних ушкоджень у неповнолітнього водія та малолітнього пасажира автомобіля учасника пригоди.

В подальшому від матері неповнолітнього водія та малолітнього пасажира автомобіля учасника пригоди, під час телефонної розмови стало відомо, що після здійснення дослідження комп`ютерної томографії її неповнолітнього та малолітнього сина, які були учасники вказаної пригоди виявлені тілесні ушкодження, а саме: у ОСОБА_4 : уламковий перелом основи зуба С2 хребця без зміщення уламків, у ОСОБА_5 : лінійний перелом передньої латеральної стінки правої верхньощелепної пазухи без зміщення уламків, правобічний гемосинус, геморагічні забої м`яких тканин правої лобної і лівої потиличної ділянки.

Відповідно до отриманої інформації про отримання тілесних ушкоджень учасниками дорожнього-транспортної пригоди, вказана інформація 02.11.20 була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 15012, далі 02.11.2023 відомості про їх дорожньо-транспортну пригоду внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111230002462 від 02.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В ході досудового розслідування виникла необхідність в проведені судових інженерно-транспортних експертиз, за експертною спеціалізацією «дослідження технічного стану транспортних засобів», «транспортно-трасологічні дослідження», «дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Для експертного дослідження транспортні засоби, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, необхідно зберігати у такому стані, в якому вони знаходились після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки їх не огляне експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого транспортних засобів.

Для дослідження експертам необхідно надавати транспортні засоби без внесення в їх конструкцію будь яких змін, та без здійснення будь яких ремонтно-відновлювальних робіт.

Транспортні засоби на які необхідно накласти арешт, вважаються тимчасово вилученими, тобто, які вилучені в ході огляду і можуть бути використані як доказ причетності конкретних осіб до вчинення кримінального правопорушення.

Річ, на яку необхідно накласти арешт, а саме на автомобілі: марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Миронівка, вул. Соборності, 139, який вважається тимчасово вилученими, не відносяться до документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відсутність вказаного транспортного засобу, унеможливлює встановлення всіх обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, і як наслідок призведе до порушення вимог ст. 2 КПК України щодо повного і неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

Підставою накладення арешту на майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

А тому, у досудового слідства виникла необхідність накласти арешт на автомобілі: марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Миронівка, вул. Соборності, 139, для того, щоб запобігти можливості його приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити, відчужити.

Метою, накладення арешту на виявлений під час огляду автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Миронівка, вул. Соборності, 139, відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 170 КПК України, є збереження речового доказу, оскільки існують достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що були об`єктом кримінального протиправно дій та набутті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до п. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі (особам), у якої його було вилучено.

Прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засідання клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити.

Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора ОСОБА_3 та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотанняпідлягає до задоволення.

Судовим розглядом встановлено, що 29.10.2023 близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_4 , 2008 р.н., керуючи автомобілем марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , із пасажирами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по вул. Академіка Демиденка, в м. Кагарлик, Кагарлицької ОТГ, Обухівського району, Київської області, не справився із керування автомобілем допустив його виїзд на ліве узбіччя, відносно його напрямку руху, де допустив зіткнення із нерухомим без водія та пасажирів автомобілем марки «Skoda» модель «Octavia Combi А7». Внаслідок події отримали тілесні ушкодження - ОСОБА_4 : садна, забої, уламковий перелом основи зуба С2 хребця без зміщення уламків, ОСОБА_5 : садна, лінійний перелом передньої латеральної стінки правої верхньощелепної пазухи без зміщення уламків, правобічний гемосинус, геморагічні забої м`яких тканин правої лобної і лівої потиличної ділянки, госпіталізовані до Київської обласної дитячої лікарні №2.

Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, здійсненого в період часу з 17 год. 30 хв. по 18 год. 30 хв. 29.10.2023 року, вилучено транспортні засоби автомобілі: марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником яких згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 , який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності. 139.

За даним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате кримінальне провадження № 12023111230002462 від 02 листопада 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як передбачено у ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом І частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписами частини 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Зі змісту частини 2 вказаної статті вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно щодо якого є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як визначає стаття 168 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час законного затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207 і 208 цього кодексу, а також під час обшуку й огляду із складанням відповідного протоколу, наданням його копії особі, у якої вилучене майно, або її представнику та забезпеченням його схоронності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, приписами частини 3 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), той накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, а також документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно, відповідно до правил цього кодексу.

Системний аналіз відповідного законодавства та змісту клопотання слідчого свідчить про те, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, не можуть застосовуватись поза межами конкретного кримінального провадження й після закінчення строків досудового розслідування, а тому будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, в тому числі й застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Також, вирішуючи питання щодо арешту тимчасово вилученого майна, слідчий суддя ураховує зміст частини 2 статті 132 зазначеного нормативно-правового документу, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Підпункт а пункту 1 частини 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України визначає слідчі підрозділи органів Національної поліції органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).

Одночасно із цим й пункт 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року, визначає, що органами досудового розслідування, зокрема, є слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.

При цьому процесуальним законом визначено, що до клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна повинні бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими воно обґрунтовується, а у самому клопотанні слід зазначити: підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 09.04.2019 року, справа № 138/2740/16-к, провадження № 51-3984км18, Закон, у тому числі в частині 10 статті 100 КПК, захищає право добросовісного власника або володільця майна від несприятливих наслідків використання його майна третіми особами зі злочинною метою. Такий підхід відповідає вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає серед іншого, що знаходження балансу між суспільним інтересом у попередженні злочинів та захистом прав зацікавлених осіб у таких обставинах означає, що покладання такого тягаря на власника відповідного майна може бути виправданим, лише якщо його інтерес у поверненні йому майна переважується ризиком, що таке повернення полегшить вчинення злочинів і зашкодить боротьбі з організованою злочинністю

Вище вказане майно у відповідності до ст. 98 КПК України має ознаки речових доказів, які мають суттєве значення в подальшому для досудового розслідування, та правильно наклав арешт на вказане майно з метою його збереження, оскільки існують обставини можливого подальшого приховування даного майна, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення та відчуження тимчасово вилученого майна. Крім того слід зазначити, що оцінка зібраних доказів щодо їх належності та допустимості перевірятиметься під час розгляду кримінального провадження по суті.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, адже не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, і як наслідок можливе відчуження майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, а тому клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи неможливість подання клопотання до слідчого судді в передбачений ч. 3 ст. 233 КПК України строк у зв`язку з дією воєнного стану в Україні, зазначений строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення арешту тимчасово вилученого майна за правилами КПК України, передбаченими для арешту майна, пропущений із поважних причин, тому слідчий суддя вважає за необхідне його поновити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.. ст.. 167,170-175,309,371,372,395КПК України (в редакції 2012 року), слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна та про арешт майна задовольнити

Поновити строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023111230002462, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Накласти арешт на тимчасово вилученого майна, яке було вилучено під час проведеного огляду місця дорожньо-транспортної пригоди в період часу 17 год. 30 хв. по 18 год. 30 хв. 29.10.2023 року,під час якого було вилучено транспортний засіб: автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, 139, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, до скасування у встановленому порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позов стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

Про виконання ухвали суду направити повідомлення слідчому судді.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя : ОСОБА_1