Рішення

від 06.11.2023 по справі 528/1199/23

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/1199/23

Провадження № 2/528/334/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 листопада 2023 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Гребінка без фіксації технічними засобами в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Чумарний А.І. звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: постановити рішення про визначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткового строку, достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_4 , який відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обгрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гребінка померла мати позивача ОСОБА_4 .

Зазначає, що позивачу нещодавно стало відомо про те, що матері позивача ОСОБА_4 , належав житловий будинок, який вона заповіла позивачу. Після цього, позивач як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус їй відмовила у зв`язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, позивачу було роз`яснено право на звернення до суду, щодо вирішення питання про продовження строку, необхідного для прийняття спадщини.

Вказує, що причиною несвоєчасного звернення до нотаріуса позивачем із вказаною вище заявою було те, що ОСОБА_1 не знала, що ОСОБА_4 заповіла свій житловий будинок їй. Крім того, позивач на день смерті своєї матері та шість місяців по тому, перебувала за кордоном по робочій візі в Че?ській Респу?бліці (з 27.08.2022 р. по 18.04.2023 р.).

Отже, причиною несвоєчасного звернення до нотаріуса позивачем із вказаною вище заявою є незнання факту того, що спадкодавець заповіла своє майно позивачеві та перебування за кордоном, що у свою чергу можна віднести до причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача як спадкоємця, на вчинення таких дій.

Оскільки після смерті ОСОБА_4 спадщину у встановленому законом порядку прийняли її дочка ОСОБА_2 (рідна сестра позивача) та син ОСОБА_3 (рідний брат позивача), то вони повинні бути залучені у якості належних відповідачів у справі.

З метою захисту майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивач вимушений звернутися до Гребінківського районного суду Полтавської області із позовною заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 13.09.2023 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В., інформацію про те, чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). (а.с.17-19).

21.09.2023 року до суду від приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В. надійшла інформація, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) заведена за номером 3/2023 та зареєстрована у Спадковому реєстрі 13.02.2023 року № витягу 71458252. Спадщину за заповітом прийняли спадкоємці ОСОБА_2 ОСОБА_3 (а.с.25,26).

06.11.2023 року у судове засідання позивач та її представник адвокат Чумарний А.І. не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість представником позивача через канцелярію суду подано заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити. (а.с.38).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість через канцелярію суду подали заяви про проведення судового засідання без участі відповідачів, позовні вимоги визнають, просять задовольнити позов (а.с.31-34).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України в підготовчому засіданні суд ухвалює судове рішення у разі визнання позову в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гребінка, Лубенського району, Полтавської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Гребінківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис №270 від 05.09.2022 року. (а.с.10).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою померлої ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 . Свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 від 20.12.2011 року (а.с.9,9зворот).

Із матеріалів справи вбачається, що 13.04.2021 року ОСОБА_4 було складено заповіт на випадок своєї смерті та заповідано дочці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дочці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , земельну ділянку 4,460 га, кадастровий номер 5320881300:00:001:0100, що розташована на території Григорівської сільської ради Гребінківського району, Полтавської області. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Гребінківського нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В. та зареєстровано в реєстрі №230 (а.с.11,11 зворот).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №154993232 від 04.02.2019 року, житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , (загальною площею 55,5 кв.м), належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с.12).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, як спадкоємець за заповітом звернулась до Гребінківської державної матеріальної контори з метою прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4 .

Із письмового роз`яснення приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області від 23.08.2023 року, слідує, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 , звернулась до нотаріуса з питання прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 , після спливу майже одного року з дня смерті спадкодавця і вважається такою, що відповідно до ст. 1270, ст. 1272 ЦК України пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . У зв`язку з пропуском спадкоємцем строку для прийняття спадщини нотаріус не може прийняти заяву про прийняття спадщини, оформити спадщину та видати свідоцтво про право нас спадщину на нерухоме майно (будинок) після смерті ОСОБА_4 . Для поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини рекомендовано звернутись до суду за місцем відкриття спадщини (а.с.13).

Так, у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області з заявою для оформлення своїх спадкових прав йому було відмовлено через пропущення строку необхідного для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується письмовим роз`ясненням приватного нотаріуса від 23.08.2023 року вих. №150/02-31.

В той же час, відповідно до ст. ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній або приватній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, не зверталась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за заповітом, вона не надала, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за заповітом.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку позивачем для прийняття спадщини є його необізнаність про існування заповіту на користь позивача та перебування позивача за кордоном на день смерті своєї матері та шість місяців по тому, по робочій візі в Че?ській Респу?бліці (з 27.08.2022 р. по 18.04.2023 р.).

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, про те, що через необізнаність про існування заповіту на її користь та перебування за кордоном, вона не змогла своєчасно використати своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачем. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_4 , терміном 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 16.11.2023 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення складено 07.11.2023 року.

Суддя М. О. Вітківський