Ухвала

від 07.11.2023 по справі 211/6813/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/6813/23

Провадження № 2-о/211/155/23

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

07 листопада 2023 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання, знаходження на утриманні та здійснення постійного догляду за особою, що потребує постійного догляду,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що заявник постійно проживає з своєю матір`ю ОСОБА_2 , 1933 року народження, вона знаходиться на його утриманні та він здійснює постійний догляду за нею, як особою, що потребує такого догляду на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії.

Як передбачено ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019, справа № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Ознайомившись із матеріалами заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 Постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту форми позовної заяви, так і вимогам щодо змісту такої заяви, передбаченим ЦПК України. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

За змістом діючого законодавства суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Всупереч зазначеним вимогам заявником ОСОБА_1 не конкретизовано для реалізації яких саме прав є необхідність у встановленні факту, що заявник здійснює постійний догляд за матір`ю, яка згідно із висновком ЛКК закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, та з якою метою йому необхідно встановити такий факт.

Заявник не надав суду відмову будь-якого відповідного органу саме з підстав того, що він не може реалізувати своїх прав, не вказавши їх заінтересованою особою.

Ця відмова є обов`язковою для розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Крім того, заявником не зазначено спроби досудового врегулювання даного питання, з яких причин неможливо встановити факт перебування фізичної особи на постійному догляді та здійснення постійного догляду за фізичною особою, яка згідно із висновком ЛКК закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Таким чином, заявник має визначитись із складом заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі та їх процесуальним статусом.

Так, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Статтею 4 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду заяви в окремому провадженні, судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.

Ураховуючи викладене, заявнику слід надати докази звільнення його від сплати судового збору або сплатити судовий збір у порядку та розмірі, встановлені Законом України «Про судовий збір», а саме у сумі 536,80 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Довг.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA778999980313181206000004647

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що глава 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку за можливе застосувати аналогію закону та відповідно до статті 185 ЦПК України заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, залишити без руху.

З огляду на викладене, підстави для відкриття провадження у справі за поданою заявою відсутні, вона підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 10, 175, 177, 185, 258-261, 293-294, 315, 318 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання, знаходження на утриманні та здійснення постійного догляду за особою, що потребує постійного догляду - залишити без руху, надавши заявнику строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. О. Сарат