Рішення

від 30.10.2023 по справі 352/1706/22

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1706/22

Провадження № 2/352/110/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Струтинського Р. Р.

з участю секретаря Гребінника В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заборону вчиняти певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач 12.10.2022 звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення матеріальної, моральної шкоди, та заборону вчиняти певні дії.

Згідно ухвали Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14.10.2022 відведено суддю Хоминець М. М. від розгляду цивільної справи № 352/1706/22 у зв`язку з чим автоматизованою системою суду до розгляду даної справи призначено суддю Струтинського Р. Р.

Ухвалою судді від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 21.11.2022 призначено у даній справі судову товарознавчу експертизу, проведення експертизи доручено судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

17.01.2023 Київським НДІСЕ повернуто копію ухвали про призначення експертизи та матеріали цивільної справи без виконання, оскільки вирішення поставленого питання не відноситься до основних завдань та переліку орієнтовних питань вирішуваних при проведенні судових товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».

Ухвалою суду від 19.01.2023 провадження у даній справі поновлено.

Ухвалою суду від 05.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заявлений позов обґрунтовано тим, що 16.07.2022 домашні тварини (кози та корови), які належать сусідам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знищили усі посіви ОСОБА_1 на його земельній ділянці (0,08 га, кадастровий номер 2625880100:02:002:1109), що знаходиться в межах садового господарства урочища «Обирша», села Березівка, Івано-Франківського району, яка відноситься до Івано-Франківської ОТГ. Окрім цього, на підґрунті знищення посівів, відповідачі вступили в конфлікт з батьком позивача - ОСОБА_4 , у зв`язку з чим в останнього погіршилося самопочуття та стан здоров`я. Враховуючи повне знищення посівів, наявність постійних конфліктних ситуацій, які негативно впливають на позивача, останній просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 7 325 грн, моральну шкоду в сумі 20 000 грн, та заборонити відповідачам здійснювати випасання тварин на території земельної ділянки.

Представник позивача - адвокат Бобик Ю. І. на стадії підготовчого судового розгляду справи подав заяву від 22.02.2023 про зміну позовної вимоги, виклавши її в наступній редакції: зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні майном, а саме земельною ділянкою (0,08 га, кадастровий номер 2625880100:02:002:1109), що знаходиться в межах садового господарства урочища «Обирша», села Березівка, Івано-Франківського району, Івано-Франківської ОТГ шляхом не здійснювання випасання сільськогосподарських тварин на зазначеній земельній ділянці. Заява мотивована тим, що суд не може передбачити майбутню поведінку відповідачів та те, що зазначена вимога не має зобов`язального характеру, для ефективного захисту позивача, цю позовну вимогу необхідно змінити. Таким чином ефективним способом захисту порушеного права в цій частині буде формулювання позовної вимоги через усунення перешкод в користуванні майном. Оскільки заява подана з додержанням вимог ЦПК України, вона прийнята судом.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача - адвокат Бобик Ю. І. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідачі та їх представник - адвокат Клименко О. І. проти заявленого позову заперечували, вказавши, що посіви ОСОБА_1 знищили не домашні тварини відповідачів. Зазначили, що на території садових товариств мешкають дикі тварини, що підтверджується листом спілки мисливців та рибалок. Просили в задоволенні позову відмовити.

У судове засідання, яке призначено на 19.10.2023 відповідачі та їх представник не з`явилися, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою свідка.

Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки на попередніх судових засіданнях уже допитано свідків та, зважаючи на неодноразові клопотання відповідачів та їх представника про відкладення розгляду справи, які не підтверджені жодними доказами, суд не вбачає вагомих підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Установлено, що позивач ОСОБА_1 з 15.08.2018 є власником земельної ділянки (0,08 га, кадастровий номер 2625880100:02:002:1109), що знаходиться в межах садового господарства урочища «Обирша», села Березівка, Івано-Франківського району, яка відноситься до Івано-Франківської ОТГ. Зазначене підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №134892038 від 20.08.2018.

У межах цільового призначення зазначеної ділянки позивачем навесні 2022 року облаштовано город приблизною площею 0,03 га, та посаджена на ньому картопля, квасоля, кукурудза, кабачок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком позивача - ОСОБА_4 виявлено повне знищення усіх посаджених напередодні рослин. Окрім цього на городі виявлено козячий послід.

Поспілкувавшись із сусідами та поліцейським ОСОБА_4 з`ясував, що рослини пошкодили домашні тварини (кози і корови), які належать відповідачам.

Окрім цього, 08.07.2022 ОСОБА_4 , побачивши як відповідачка ОСОБА_2 переганяла тварин із чужих городів, зробив зауваження, на що остання відповіла лайкою та погрозами фізичної розправи. У зв`язку з чим позивач та його батько звернулися до органів Національної поліції України для надання діям ОСОБА_2 належної правової оцінки. В ході розгляду заяв поліцією складено довідку про результати розгляду звернення № 4222 (а.с.15-18).

З приводу знищення рослин позивач звернувся до старости села Березівка, на що комісією в складі: старости ОСОБА_5 , адміністратора ЦНАП ОСОБА_8, члена дорадчої ради ОСОБА_6 складено акт обстеження загиблих (знищених) посіві чи посадок сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру та інших факторів від 18.07.2022 (а.с.19). Шляхом візуального огляду комісією встановлено факт знищення посівів та посадок сільськогосподарських культур на вищевказаній земельній ділянці внаслідок витоптування та поїдання тваринами.

У подальшому 21.07.2022 позивач звернувся до міського голови міста Івано-Франківська з метою розгляду земельного спору з приводу порушень правил добросусідства, в якому позивач просив притягнути ОСОБА_2 до відповідальності з приводу знищення рослин, встановити вартість пошкоджених рослин, зобов`язати відшкодувати шкоду за знищене майно та заборонити здійснювати випасання тварин на території земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності.

Проте Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства листом №Д/12673 від 18.08.2022 повідомив про відсутність повноважень здійснювати такого роду перевірки та заходи, рекомендовано звертатися для захисту порушеного права до суду (а.с. 22-24).

Для встановлення завданої шкоди тваринами позивач звернувся до спеціаліста агронома-плодоовочівника. Актом обстеження знищених посадок сільськогосподарських культур від 15.08.2022 підраховано загальний розмір збитків на суму 7325 грн (а.с. 25).

Також позивач звернувся із заявою до Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України із проханням надати інформацію чи можуть фахівці НДЕКЦ провести експертизу та встановити вартість знищених посівів для подальшого стягнення збитків в судовому порядку, на що надано відповідь від 06.09.2022 про те, що дане завдання не відноситься до кола запитань, які вирішуються товарознавчою експертизою та інженерно-екологічною експертизою (а.с.28).

Згідно характеристики, наданою старостою Березівського старостинського округу, відповідачі характеризуються негативно, на них надходять постійні скарги від сусідів та власників сусідніх земельних ділянок (а.с.29).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Приписами ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Ст. 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Статтею 104 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IV шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 6 від 27.03.1992 роз`яснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: шкоди; протиправної поведінки; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Позивач, звертаючись в суд із даним позовом, повинен довести наявність зазначених умов, а також заподіяння шкоди саме відповідачем.

Неправомірність дій особи щодо знищення посівів має встановлюватися в порядку, визначеному законом, та доводитися належними доказами.

У якості доказів вчинення неправомірних дій з боку відповідачів, позивачем надано довідку Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області з встановленими обставинами наявності конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , підставою якого стало саме зауваження ОСОБА_4 про випасання домашніх тварин на чужих городах. Окрім цього факт здійснення випасання саме домашніх тварин відповідачів на земельній ділянці підтвердив в якості свідка ОСОБА_4 . Також у підтвердження показів свідка долучено фотографії пошкоджених рослин на угіддях та домашніх тварин.

Свідок ОСОБА_4 надав суду пояснення, що перебуває в конфлікті з відповідачами вже довгий період часу у зв`язку із здійсненням випасання тварин відповідачами на чужих земельних ділянках. Вказав, що піддається постійному тиску з боку сусідки у зв`язку із сварками та погрозами з її боку. 16.07.2022 бачив, як тварини, які належать відповідачам поїдали рослини на земельній ділянці позивача.

У якості підтвердження знищення рослин в матеріалах справи міститься акт обстеження загиблих (знищених) посівів чи посадок сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуації техногенного чи природного характеру та інших факторів від 18.07.2022 складених комісією Березівського старостинського округу, де встановлено, які саме культури були засаджені та загальна площа знищених посівів внаслідок витоптування та поїдання тваринами.

Проте, суд критично ставиться до акту обстеження знищених посадок сільськогосподарських культур, оскільки зазначений документ не є висновком експерта у відповідній галузі.

Що стосується доводів відповідачів, що посіви могли знищити дикі тварини, то суд не може погодитися з ними, оскільки знищення посівів дикими тваринами не підтверджена жодними доказами. Довідка об`єднання мисливців та рибалок не може слугувати доказом знищення посівів позивача дикими тваринами, оскільки містить тільки статистичну та географічну інформацію.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що йому не відомо чи кози випасались на земельній ділянці позивача, однак припускає, що могли зайти на ділянку.

Згідно із ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.71 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Таким чином, позивачем доведено систематичний характер випасання свійських тварин на належній йому земельній ділянці, проте не надано достатніх та допустимих доказів встановлення суми збитків, яка підлягає стягненню з відповідачів, а тому в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Що стосується моральної шкоди, то Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові 04 лютого 2020 року у справі справа № 753/12721/17-ц зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (зі змінами від 25 травня 2005 року), розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що позивач зазнав душевних страждань у зв`язку з постійними образами батька - ОСОБА_4 , який є сусідом по садовому будинку, у зв`язку з конфліктами з відповідачами, а також у зв`язку із знищенням свійськими тваринами всіх рослин, що були посаджені на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві власності, однак заявлений розмір моральної шкоди є явно завищеним, тому, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідачів у солідарному порядку слід стягнути на користь позивача 3000 грн моральної шкоди.

Що стосується усунення перешкод шляхом зобов`язання не здійснювати відповідачами випасання свійських тварин на зазначеній земельній ділянці, то відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Належним відповідачем у негаторному позові є особа, яка перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своїм майном. Вказана позиція відображена в постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі №523/18326/18.

Постановою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року в справі № 343/859/17 визначено, що статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Застосовуючи положення цієї статті, суди повинні виходити із того, що позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном підлягає задоволенню, якщо позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Враховуючи те, що позивачем в повній мірі доведено випасання домашніх тварин відповідачів на земельній ділянці позивача без його згоди, заявлена позовна вимога підлягає до задоволення. Таким чином суд дійшов до висновку про необхідність зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні майном, а саме земельною ділянкою (0,08 га, кадастровий номер 2625880100:02:002:1109), що знаходиться в межах садового господарства урочища «Обирша», села Березівка, Івано-Франківського району, Івано-Франківської ОТГ шляхом заборони відповідачам випасання свійських тварин на зазначеній земельній ділянці.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 10.10.2022 року адвокатом Бобиком І. Ю. згідно з діючим договором про надання

професійної правничої допомоги від 10.10.2022, витрати на правничу допомогу становлять 12000 грн, які позивачем сплачено згідно квитанції (а.с.176).

Згідно ч.1, 2, п.3 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, з урахуванням часткового задоволення заявленого позивачем позову на суму 3000 грн, що становить 11,01% від заявленої суми позову, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 218,53 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1321,20 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 90, 104, 152 ЗК України, ст. 391, 1166, 1167, 1192 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заборону вчиняти певні дії задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн моральної шкоди.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні майном, а саме земельною ділянкою (0,08 га, кадастровий номер 2625880100:02:002:1109), що знаходиться в межах садового господарства урочища «Обирша», села Березівка, Івано-Франківського району, Івано-Франківської ОТГ шляхом заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 випасання свійських тварин на зазначеній земельній ділянці.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1539 (одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять)грн 73 коп, що складається з витрат на професійну правову допомогу в розмірі 1321,20 грн та судового збору в розмірі 218,53 грн.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2

ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 07.11.2023.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ