Рішення

від 30.10.2023 по справі 172/1281/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1281/23

Провадження № 2/172/330/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г.

за участю секретаря судового засідання Глушко О.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, перерозподіл спадкового майна, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, -

В С Т А Н О В И В

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 . Спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 складається із права на земельну частку (пай) розміром 5,86 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП «Прогрес» Васильківського району Дніпропетровської області. На випадок смерті ОСОБА_5 заповіту не залишив. ОСОБА_5 є батьком позивача, який є спадкоємцем першої черги за законом як рідний син спадкодавця ОСОБА_5 . Згідно з актом від 04.01.2022 року ОСОБА_5 проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 у свого сина ОСОБА_3 протягом грудня 1995 січня 1996 року до моменту смерті. 26.11.2021 року позивач звернувся до державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори з метою подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 , однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 5,86 умовних кадастрових гектарів у зв`язку з тим, що на вказане майно одержана спадщина іншим спадкоємцем ОСОБА_6 . Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_6 розробив технічну документацію на земельну ділянку і зареєстрував право власності на земельну ділянку загальною площею 6,2345 га кадастровий номер 1220785500:03:002:0019. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 є його син відповідач у справі ОСОБА_4 , який 17.11.2021 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом у вигляді земельної ділянки загальною площею 6,2345 га кадастровий номер 1220785500:03:002:0019. У зв`язку з тим, що позивачем прийнято спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , вже після видачі свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю за законом, а саме: ОСОБА_6 , спадкове майно у вигляді земельної ділянки загальною площею 6,2345 га кадастровий номер 1220785500:03:002:0019, підлягає перерозподілу відповідно до ст. 1278 ЦК України із внесенням відповідних змін до свідоцтв про право на спадщину за законом і заповітом.

Ухвалою від 19.07.2023 року позов залишений без руху, оскільки позивачем не у повній мірі сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Ухвалою від 21.07.2023 року провадження у справі відкрито і постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відповідач погоджується з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_5 , після смерті якого позивач не подавав заяву про прийняття спадщини, тому не прийняв її, спадщину після смерті діда прийняв ОСОБА_6 , який є батьком відповідача. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після його смерті відповідач прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 1220785500:03:002:0019 площею 6,234 га. Разом з цим, відповідач не погоджується з тим, що ОСОБА_5 протягом грудня 1995 січня 1996 років проживав без реєстрації в с. Зелений Гай, оскільки в матеріалах спадкової справи містяться відомості про проживання ОСОБА_5 на день його смерті в с. Крутеньке Васильківського району Дніпропетровської області. Вказане підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 , довідкою про місце проживання останнього. Акт від 04.01.2022 року не спростовує вказаних фактів, оскільки складений через 26 років після смерті ОСОБА_5 . Також позивач надав суду копію паспорту, з якого вбачається, що позивач в с. Зелений Гай, де нібито проживав разом з батьком на день його смерті, був зареєстрований лише через 8 місяців після його смерті. Крім цього, відповідач не погоджується з тим, що позивач вважає земельну ділянку з кадастровим номером 1220785500:03:002:0019 площею 6,234 га такою, що отримана ОСОБА_6 в спадщину після померлого ОСОБА_5 , оскільки відповідно до сертифікату на земельний пай від 21.12.1997 року ОСОБА_5 мав право на отримання земельної ділянки в КСП «Прогрес» площею 5,86 умовних кадастрових гектарів. В матеріалах справи померлого ОСОБА_5 міститься два Державних акта про право приватної власності на землю на дві різні земельні ділянки з кадастровими номерами 1220785500:03:002:0019 площею 6,234 га та 1220785500:03:002:0020 площею 6,233 га, тому у справі відсутні будь-які документи або докази, які б вказували на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220785500:03:002:0019 площею 6,234 га була отримана відповідачем на підставі цього сертифікату. Крім цього, представник відповідача подав клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки події, які є предметом розгляду в цій справі мали місце понад 20 років тому і за цей час позивач жодної активності не проявляв, тому якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог, то у задоволенні позову слід відмовити через сплив строків позовної давності.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з нормами статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крутеньке Васильківського району Дніпропетровської області.

Позивач у справі ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

З довідки, виданої 18.01.2000 року виконкомом Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1937 року постійно проживав в с. Крутеньке Васильківського району Дніпропетровської області і виписаний у зв`язку зі смертю.

Згідно з актом, складеним 04.01.2022 року жителями Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підписи яких затверджені старостою Зеленогайського старостинського округу Карнаух Ю. про те, що ОСОБА_5 , 1912 року народження дійсно фактично проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 у свого сина ОСОБА_3 протягом грудня 1995 січня 1996 років до моменту смерті.

Позивач у позовній заяві стверджує, що оскільки він є рідним сином померлого ОСОБА_5 , то він є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України. Окрім того, як на підставу прийняття спадщини після смерті батька, позивач посилається на акт, складений 04.01.2022 року про фактичне проживання ОСОБА_5 до дня смерті, без реєстрації, в АДРЕСА_1 у нього ОСОБА_3 .

Однак, суд критично відноситься до вказаного доказу (акту від 04.01.2022 року), оскільки він складений через більш ніж 25 років після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього, суд зауважує, що інших доказів спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, позивач не надав. У встановлений же законом строк ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернувся, тому він вважається таким, що не прийняв її.

Натомість, згідно з паспортними даними, за адресою: АДРЕСА_1 , позивач зареєструвався вже після смерті батька, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на час смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , він постійно не проживав разом зі спадкодавцем.

Крім цього, суд встановив, що після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.02.2000 року був його син ОСОБА_6 , який успадкував майно у вигляді 5,86 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП «Прогрес» Васильківського району Дніпропетровської області, а після смерті останнього спадкоємцем згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 17.11.2021 року став ОСОБА_4 , який успадкував земельні ділянки площею 6,2345 га кадастровий номер 1220785500:03:002:0019 та площею 6,2334 га кадастровий номер 1220785500:03:002:0020, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Зеленогайської сільської ради Синельниківського (колишнього Васильківського) району Дніпропетровської області.

При цьому, як вбачається, з матеріалів справи, земельні ділянки площею 6,2345 га кадастровий номер 1220785500:03:002:0019 та площею 6,2334 га кадастровий номер 1220785500:03:002:0020 належали ОСОБА_6 на підставі Державних актів на право приватної власності серії ІІ-ДП № 025970 та серії ІІ-ДП № 025973 відповідно.

Позивачем же не надано жодного доказу того, що одна з цих земельних ділянок, яка була отримана відповідачем в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , має відношення до земельної частки (паю) розміром 5,86 умовних кадастрових гектарів і яка належала ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0388088.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач вважається таким, що не прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори не подав, факт постійного проживання разом батьком на час його смерті не підтвердив у судовому засіданні достатніми доказами, оскільки суд критично поставився до письмового доказу, який був складений через 25 років після смерті спадкодавця. Тому підстав для перерозподілу спадкового майна у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 5,86 умовних кадастрових гектарів, внесення змін до свідоцтв проправо наспадщину за законом, де спадкоємцем є ОСОБА_6 і за заповітом, де спадкоємцем є ОСОБА_4 із зазначенням у них ще одного спадкоємця позивача у справі ОСОБА_3 також немає з вищезазначених підстав.

Щодо застосування судом строку позовної давності на підставі поданого клопотання представника відповідача суд зазначає таке.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки (статті 256 та 257 ЦК України).

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У 1996 році помер батько позивача ОСОБА_5 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді права на земельну частку(пай)розміром 5,86умовних кадастровихгектарів, у 2000 році ОСОБА_6 як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання прававласності наспадкове майно,перерозподіл спадковогомайна,внесення зміндо свідоцтвпро правона спадщину лишеу 2023році,більше чимчерез 20років післянастання подій,які єпредметом цьогосудового розгляду, тобто після закінчення строків позовної давності. Поважних причин пропуску вказаного строку не навів.

Представник відповідача заявив клопотання про застосування строку позовної давності у цій справі.

Згідно зп.11Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №14від 18грудня 2009року «Просудове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, відмова у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності є самостійною підставою для ухвалення рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог. Однак, оскільки позов необґрунтований, тому саме з цієї підстави у задоволенні позову ОСОБА_3 суд і відмовляє не зважаючи на заяву відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 1216-1218, 1268 ЦК України, -

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, перерозподіл спадкового майна, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 7 листопада 2023 року.

Суддя І.Г. Битяк