Постанова

від 19.10.2023 по справі 920/1016/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2023 р. Справа№ 920/1016/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 19.10.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини"

на рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023

у справі № 920/1016/22 (суддя - Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана"

про стягнення 1 823 551,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

До Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та приєднання доказів щодо витрат на правову допомогу до матеріалів справи, в якій останній просить суд прийняти докази щодо розміру судових витрат позивача, а саме докази витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалити додаткове рішення, яким постановити до стягнення витрати на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірах і порядку, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 Призначити розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 920/1016/22 у судовому засіданні на 19.10.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Учасники апеляційного провадження в судове засідання 19.10.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд заяви повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників учасників апеляційного провадження не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду заяви - відсутні.

Обставини справи

Приватне акціонерне товариство "Насіння Чернігівщини" (далі - позивач, ПрАТ "Насіння Чернігівщини", скаржник) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана" (далі - відповідач, ТОВ "Агрофірма "Владана") про стягнення грошових коштів у розмірі 1 823 551,23 грн, з яких: 1 014 080,00 - штрафу, 804 800,00 грн - упущеної вигоди, відповідно до договору контрактації сільськогосподарської продукції № 14/04/22 КБ від 14.04.2022 та 4 671,23 грн - пені відповідно до договору купівлі-продажу № 140422 від 14.04.2022.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі № 920/1016/22 позовні вимоги - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана" на користь Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщині" пеню у розмірі 4 671,23. В іншій частині в задоволенні позову - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Насіння Чернігівщини" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі № 920/1016/22 у частині відмови стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана" на користь Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" штрафу у розмірі 1 014 080,00 грн. та упущеної вигоди у розмірі 804 800,00 грн. Ухвалити нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" задовольнити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Сулім В.В., Майданевич А.Г.), апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" на рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі №920/1016/22 - було задоволено частково, рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 скасовано в частині відмови стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана" на користь Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" штрафу у розмірі 1014080 (один мільйон чотирнадцять тисяч вісімдесят) гривень та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана" штрафу у розмірі 1014080 (один мільйон чотирнадцять тисяч вісімдесят) гривень задоволено повністю. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишено за Приватним акціонерним товариством "Насіння Чернігівщини".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наголошено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так у матеріалах справи наявний договір про надання правової (правничої) допомоги та послуг адвоката від 21.10.2023. (далі - Договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору КЛІЄНТ просить, а АДВОКАТ бере на себе зобов`язання надавати КЛІЄНТУ послуги адвоката, правову допомогу, бути його представником як заявника, скаржника, позивача, відповідача та представляти його права і законні інтереси у судах першої та апеляційної інстанцій судів загальної юрисдикції під час розгляду за участі КЛЄНТА справи щодо виконання господарських договорів, стягнення штрафу, пені та упущеної вигоди, а також як заявника і скаржника у відносинах з органами державної влади, фізичними і юридичними особами, які мають відношення до спору у відповідний справі, в обсягах і на умовах, визначених цим договором.

До послуг адвоката також входить надання КЛІЄНТУ усних та письмових консультацій, складання довідок з правових питань і направлення запитів, претензій, звернень тощо для захисту прав і представленні інтересів КЛІЄНТА у відносинах з органами державної влади, з фізичними та юридичними особами, які мають відношення до відповідного спору; отримання рішень, відомостей і відповідей на вказані запити і звернення. (п.1.2. Договору)

Відповідно до п.5.1 Договору за отриману правову допомогу КЛІЄНТ сплачу АДВОКАТУ винагороду (гонорар) за домовленістю в залежності від обсягу замовлених послуг або за представлення інтересів у судовій справі і таке інше, про що окремо визначається у договорі, чи укладається додаткова угода до даного договору.

За надану правову допомогу та послуги адвоката з підготовки проекту позовної заяви щодо виконання господарських договорів та про стягнення штрафу, пені та упущеної вигоди та пред`явлення її у суд КЛЄНТ сплачує АДВОКАТАМ винагороду (гонорар) у розмірі 7500 (сім тисяч п?ятсот) грн., протягом 5 (п?ять) робочих днів з дати укладання даного договору шляхом безготівкового перерахування на вказаний у акті надання послуг адвоката та правничої допомоги рахунок.

Згідно з п 5.2.2 Договору за надану правову допомогу та послуги адвоката в ході розгляду судом першої інстанції справи за позовом та в інтересах КЛІЄНТА щодо виконання господарських договорів, стягнення штрафу, пені та упущеної вигоди КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ винагороду (гонорар) у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень двома частинами: 11000 (одинадцять тисяч) гривень протягом 5 (п?ять) робочих днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження та 11000 (одинадцять тисяч) гривень до початку розгляду судом відповідної справи по суті або протягом 5 (п?ять) робочих днів з початку розгляду судом відповідної справи по суті, - шляхом перерахування на вказаний у акті надання послуг адвоката та правничої допомоги рахунок.

За надану правову допомогу та послуги адвоката в ході розгляду апеляційним судом справи за позовом та в інтересах КЛІЄНТА щодо виконання господарських договорів та про стягнення штрафу, пені та упущеної вигоди, КЛІЄНТ до першого судового засідання сплачує АДВОКАТУ гонорар у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень шляхом безготівкового перерахування на вказаний у акті надання послуг адвоката та правничої допомоги рахунок до або протягом 5 (п?ять) робочих днів з дати апеляційного розгляду. (п. 5.2.3 Договору).

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу на наявні у матеріалах справи платіжні доручення №90 від 01.12.2022 на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу «оплата за послуги адвоката Сергія Кутукова згідно договору від 21 жовтня 2022»; платіжне доручення від 20.12.2022 №149 на суму 11 000, 00 грн. та №430 від 14.03.2023 з призначенням платежів «оплата за послуги адвоката Сергія Кутукова згідно договору від 21 жовтня 2022»; акт-рахунок №4 від 20.07.2023 на суму 7500,00 грн., акт-рахунок №5 від 03.08.2023 на суму 7500,00 грн.

Також, відповідно до п. 5.2.4. Договору у разі стягнення за рішенням суду за результатом розгляду справи за позовом та в інтересах КЛЄНТА штрафу і пені КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ гонорар успіху в розмірі 5% від фактично виплачених на його користь коштів протягом 5 (п?ять) робочих днів шляхом безготівкового перерахування на вказаний у акті надання послуг адвоката та правничої допомоги рахунок.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, §268)).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд зазначає, що існування обставин, які є підставами для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, зацікавлена сторона (в даному випадку - відповідач) доводить суду належними та допустимими доказами при поданні заяви про зменшення розміру адвокатських витрат.

Проте колегія суддів зазначає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання заперечень з належними та допустимими доказами про зменшення розміру адвокатських витрат.

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З огляду на це такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відповідність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі (з врахуванням приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України) вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності, у зв`язку із чим заява підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

З огляду на викладене, заява Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" про ухвалення додаткового рішення у справі №920/1016/22 підлягає частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню 16 404,95 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 8 362,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 5% гонорару успіху в розмірі 50 704,00 коп.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана" (42305, Сумська область, с. Степанівка, вул. Спасьонова, буд. 30; код ЄДРПОУ 30811304) на користь Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщині" (14007, м. Чернігів, вул. Володимира Дрозда, буд. 3; код ЄДРПОУ 00721509) 16 404 (шістнадцять тисяч чотириста чотири) грн. 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 8 362 (вісім тисяч триста шістдесят дві) грн. 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 5% гонорару успіху в розмірі 50 704 (п`ятдесят тисяч сімсот чотири) грн. 00 коп.

3. В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

5. Матеріали справи № 920/1016/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 06.11.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич