Ухвала

від 06.11.2023 по справі 922/4334/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

06 листопада 2023 року м. Харків Справа №922/4334/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх.№2117Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2022 року у справі №922/4334/21,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-А», м.Харків,

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків,

про визнання відмови у розгляді справи недійсною та зобов`язання прийняти розпорядження про початок розгляду справи,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма-А» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просило суд визнати викладену в листі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.09.2021 року №70/02/3-7399 відмову в розгляді справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-А» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Фіндель», ТОВ «Асторія Фіш» та ТОВ «Шерідан» недійсною та зобов`язати Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-А» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Фіндель», ТОВ «Асторія Фіш» та ТОВ «Шерідан» прийняти розпорядження про початок розгляду справи та провести перевірку по обставинам порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які викладені в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-А».

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.09.2022 року (повний текст складено 26.09.2022 року, суддя Хотенець П.В.) у справі №922/4334/21 позов задоволено повністю.

Визнано викладену в листі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.09.2021 року №70/02/3-7399 відмову в розгляді справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-А» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Фіндель», ТОВ «Асторія Фіш» та ТОВ «Шерідан» недійсною.

Зобов`язано Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-А» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Фіндель», ТОВ «Асторія Фіш» та ТОВ «Шерідан» прийняти розпорядження про початок розгляду справи та провести перевірку по обставинам порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які викладені в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-А».

Стягнуто зі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, код ЄДРПОУ 22630473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-А» (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29-А, кімн. 18-А, код ЄДРПОУ 43551822) 4540,00 грн судового збору.

Відповідач Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2022 року у справі №922/4334/21 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Одночасно заявником в тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що причини пропуску строку є поважними.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 апеляційну скаргу у справі №922/4334/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Хачатрян В.С. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4334/21.

24.10.2023 року матеріали справи №922/4334/21 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Після виходу судді-доповідача з відпустки, матеріали справи передано судді.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та проаналізувавши приписи процесуального закону, суд вказує на наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікована Україною 17.07.1997 року, та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Так, зокрема, відповідно до п.37 рішення від 18.11.2010 року у справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Процесуальний закон не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні ст. 86 Господарського процесуального кодексу України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, оскільки у даному випадку повне рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2022 року складено 26.09.2022 року, заявник мав подати апеляційну скаргу у строк до 16.10.2022 року включно. Разом з цим, дану апеляційну скаргу подано лише 13.10.2023 року, тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на апеляційне оскарження (понад 1 рік)

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього кодексу (ч.3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зазначений у ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у даній нормі права.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі №10/5026/290/2011, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Так, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідач вказує на те, що йому не було вручено копію рішення у день його проголошення або складення.

Також позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною у розумінні положень закону.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що в контексті положень ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України обставини отримання чи неотримання скаржником копії судового рішення не мають жодного значення. Невірним є посилання апелянта про початок обрахунку строку на звернення зі скаргою з моментом оприлюднення повного тексту судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Наразі важливим та істотним є те, що відповідач був обізнаний про судову справу, приймав участь у судових засіданнях, подавав відзив та клопотання у даній справі.

Оскільки апеляційну скаргу подано поза межами одного року з дня складення повного тексту судового рішення, апеляційний суд не розглядає аргументи скаржника щодо поновлення строку внаслідок неотримання/невчасного отримання копії оскаржуваного рішення.

Отже, скаржником не доведено виняткового випадку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, що виключає підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Щодо аргументів скаржника в частині наявності формс-мажорних обставин, слід зазначити наступне.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України.

У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, тобто, останній триває і досі.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Східний апеляційний господарський суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Окрім того, надаючи оцінку доводам позивача, суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до Господарського процесуального кодексу України не вносились.

При цьому, ключовим у даній ситуації є те, що розгляд справи відбувався вже під час дії воєнного стану і відповідач (апелянт) приймав участь у розгляді справи та був обізнаний про судові засідання і прийняття оскаржуваного рішення.

На переконання колегії суддів, введення в країні воєнного стану не може слугувати поважною причиною пропуску скаржником процесуального строку крізь призму фактичних обставин цієї справи, а пропуск такого строку не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з воєнним станом.

Як наслідок, скаржником також не доведено виняткового випадку, передбаченого п.2 ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, для відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

З урахуванням викладеного, оскільки дану апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, а винятків, передбачених ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, стосовно неможливості застосування цієї норми судом не встановлено, існують підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Отже, у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2022 року у справі №922/4334/21 слід відмовити з підстави, передбаченої ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2022 року у справі №922/4334/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток заявнику: матеріали апеляційної скарги на 18 арк. у тому числі: платіжне доручення №312 від 21.10.2022 року на 1 арк., описи вкладення у цінний лист на 2 арк. та поштовий конверт на 1 арк.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов