463/6831/23
2-о/463/282/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Гирич С. В.
за участю секретаря судового засідання Назара Р.М.
представника заявника ОСОБА_1
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Давидівська сільська рада Львівського району Львівської області, Винничківська сільська рада Львівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
в с т а н о в и в:
заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЛВ № 13095 від 12.02.1997 року, виданого на підставі рішення Винничківської сільської ради народних депутатів № 1 від 31.01.1996 року.
Подану заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення садівництва з правом забудови садового будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЛВ № 13095 від 12.02.1997 р. (надалі - державний акт), виданим на підставі рішення Виничівської сільської ради народних депутатів № 1 від 31.01.1996 р. Цей державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 200. Під час видачі державного акта було допущено помилку в імені заявника, зокрема в ньому зазначено «на право власності на землю видано громадянину України ОСОБА_3 », «Цей державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано громадянину ОСОБА_3 … У паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Личаківським РВ УМВС України у Львівській області від 07.12. 1998 ім?я заявника зазначено як ОСОБА_2 . А тому, за правилами українського правопису повне ім?я заявника при відмінюванні повинно правильно писатись як « ОСОБА_2 ». Окрім цього, є відмінність між написанням прізвища заявника в паспорті та у державному акті. Так, згідно паспорта правильне написання прізвища « ОСОБА_4 », а в державному акту зазначено « ОСОБА_5 ». Отже є очевидні неточності допущені при написанні в державному акті прізвища і по-батькові заявника. Також очевидна неточність у написанні назви сільської ради, - замість ОСОБА_6 зазначено ОСОБА_7 . За заявою заявника зазначену вище земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі, про що відділом №° 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області видано витяг за № HB-6100413222023 від 20.07.2023. У графі відомостей про особу, що звернулася за цим запитом, зазначено ОСОБА_2 .
Також із цього витягу вбачається, що зазначені в ньому відомості про підставу виникнення права власності (рішення Виничківської сільської ради народних депутатів № 1 від 31.01.1996 р., державний акт від 12.02.1997 ЛВ № 13095, кадастровий план земельної ділянки) на зазначену вище земельну ділянку, повністю співпадають із аналогічними відомостями державного акта, належність якого потрібно встановити. Ця обставина також свідчить про те, що власником цієї земельної ділянки є ОСОБА_2 .
Внаслідок описаних вище неточностей існує невідповідність між документом, що посвідчує особу заявника та правовстановлюючим документом- державним актом, який був виданий заявнику.
Дана невідповідність зумовлена іноземним походженням повного імені заявника, складністю вимови у різних відмінках, що мало наслідком неправильне його написання під час відмінювання, а також у зв?язку із незнанням іноземних прізвищ, їх не співзвучністю із українськими прізвищами - неправильне написання самого прізвища в частині зазначення неправильної літери (замість літери «а» вказано літеру «о»). Щодо написання по-батькові - вочевидь неточність виникла через російську інтерпретацію ОСОБА_8 .
Дана невідповідність є перешкодою для реалізації права власності заявника щодо розпорядження належною йому земельною ділянкою, оскільки невідповідність відомостей, що містяться у паспорті громадянина України та державному акті на право власності на земельну ділянку унеможливлюють відчуження цієї земельної ділянки третім особам шляхом укладення цивільно-правового договору.
Представник заявника в судовому засідання, просив заяву задоволити з підстав, наведених в заяві.
Заінтересовані особи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, а тому суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за їх відсутності на підставі наявних матеріалів.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Ч.2 ст.315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення"№5від 31.03.1995року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно зі ст.18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом.
Як вбачається із копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-6100413222023 від 20.07.2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 4623681200:08:000:0440, що розташована у Львівській області, Пустомитівському районі, с. Виннички, площею 0,0532 га належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.10-13).
Крім того, відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №13095, що «Атоянові Арнольдові Анатольєвичу», який мешкає в АДРЕСА_1 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0532 гектарів в межах згідно планом (а.с.8-9).
Водночас, як зазначає заявник та як вбачається з копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , правильно його прізвище, ім`я, по-батькові - ОСОБА_2 (а.с.6).
Таким чином, існує невідповідність між документом, що посвідчує особу заявника та правовстановлюючим документом, який був виданий на ім?я заявника, а саме державному акті на право приватної власності на земельну ділянку.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що вказаний правовстановлюючий документи видавався саме заявнику - ОСОБА_2 , а допущена помилка у написані прізвища, ім`я та по-батькові є очевидною. А тому суд вважає, що в судовому засіданні є доведено, що саме ОСОБА_2 належить Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЛВ № 13095 від 12.02.1997 року, виданий на підставі рішення Винничківської сільської ради народних депутатів № 1 від 31.01.1996 року.
З врахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що за наявності зібраних у справі доказів, які вказують на допущення помилки заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
заяву задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЛВ № 13095 від 12.02.1997 року, виданого на підставі рішення Винничківської сільської ради народних депутатів № 1 від 31.01.1996 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гирич С. В.
Суд | Личаківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114718356 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Личаківський районний суд м.Львова
Гирич С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні