Рішення

від 06.11.2023 по справі 904/4608/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4608/23За позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ ПЛЮС", м. Дніпро

про стягнення основного боргу, штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ ПЛЮС" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31 983,11 грн, з яких 17 000,00 грн - основна заборгованість, 9 529,67 грн - інфляційні втрати, 3 605,70 грн - пеня, 1 847,74 грн - 3% річних та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 101/ПГ-1189-К від 18.12.2020 в частині своєчасності оплати спожитого газу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

07.09.2023 відповідач надав відзив на позов та клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

21.09.2023 позивач надав відповідь на відзив.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 101/ПГ-1189-К від 18.12.2020 в частині своєчасності оплати спожитого газу на суму 17 000, 00 грн.

У зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3 605,70 грн - пені, 1 847,74 грн - 3% річних, 9 529, 67 грн - інфляційних втрат.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач заперечує проти позову з огляду на таке.

Станом на сьогоднішній день, у зв`язку з воєнними діями на території держави, фінансово-господарська діяльність підприємства відповідача перебуває у критичному фінансовому стані, та він неспроможний вчасно погасити заборгованість за спожитий газ, що виникла перед позивачем.

Однак, незважаючи на об`єктивні обставини, відповідач сплачує заборгованість за спожитий газ частинами, у міру своїх фінансових можливостей, що підтверджується позивачем у позовній заяві.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді нарахованої пені, 3% річних та інфляційних втрат, відповідач зазначає, що договором не передбачено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також пені у зв`язку зі спливом 6-ти місячного терміну.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач повідомляє суд про те, що Відповідач частково сплатив основну заборгованість, а саме:

- 28.07.2023 на суму 500,00 грн.;

- 01.09.2023 на суму 1000,00 грн.

Відтак, основна заборгованість по спірному Договору №101/111 -1189-К станом на 18.09.2023 складає 15 500,00 грн.

У відзиві відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк спеціальної позовної давності в один рік щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 3 605,70 грн.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії"».

Відтак, враховуючи, що початок перебігу строку спеціальної позовної давності про стягнення пені згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України розпочався 01.01.2021 та мав сплинути 31.12.2021, а також враховуючи запровадження в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжено до 18.11.2023, строк спеціальної позовної давності продовжено згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» на строк дії воєнного стану.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат позивач зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними досилати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних с правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Крім того, 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями в розумінні Закону.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Між Товариством обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМ ПЛЮС» (далі - Відповідач, Споживач) 18.12.2020 року було укладено договір № 101/ПГ-П89-К про постачання природного газу (далі - Договір).

Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та / або імпортований природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п.1.1 договору).

Пунктом 1.9 договору визначено перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку Споживача:

Місцезнаходження точки комерційного облікуЕІС-код точки комерційного обліку (код типу Z)Назва точки виходу з газотранспортної системим. Дніпро, аул. Дм. Кедріна, буд. 66, секц. 3 АТ «Дніпрогаз»Постачання та споживання замовлених обсягів газу протягом місяця здійснюється, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного замовленого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця (п.2.1 договору).

Приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість (п.2.6 договору).

Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, но раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом (п.2.7 договору).

Постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (п.2.8 договору).

Споживач протягом 2 (двох} банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову під підписання акту приймання передачі природного газу (п.2.9 договору). І

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше (п.2.10 договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна за 1 тис.куб.м природного газу протягом дії цього Договору, публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору.

Згідно з пунктами 3.2 та 3.3 Договору, сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м природного газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов`язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що до ціни газу, визначеної пунктом 3.1. цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 136,576 гри за 1 000 куб. м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 гри за 1000 куб. м. на добу.

Відповідно до пункту 3.9 Договору, остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.

Разом із цим, пунктом 4.4.6 Договору визначено, що на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі «Для бізнесу» не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1 000 куб.м газу, яка є обов`язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором.

Крім цього, пунктами 9.1, 9.3 Договору визначено, що сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовились про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису даного Договору, додатків до нього, додаткових угод, актів приймання-передачі природного газу, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням Договору.

В подальшому, 20.01.2023 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», в якому просить надати інформацію щодо споживання природного газу відповідачем за період з 01.01.2020.

У відповідь на цей лист Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮМ ПЛЮС" щомісячно споживає 1977 об`ємів природного газу.

Так, у період січень - квітень 2021, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 54 170,62 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, наявними у матеріалах справи.

Відповідач частково здійснював оплати, у зв`язку з чим станом на момент пред`явлення позову сума основного боргу становила 17 000 грн.

Водночас, Позивач у відповіді на відзив повідомим про те, що Відповідач частково сплатив основну заборгованість, а саме:

- 28.07.2023 на суму 500,00 грн.;

- 01.09.2023 на суму 1000,00 грн.

Відтак, основна заборгованість по спірному Договору №101/111 -1189-К станом на 18.09.2023 складає 15 500,00 грн.

Доказів оплати відповідачем заборгованості у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490)

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій / реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень, (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки природного газу.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати заборгованості. Відповідно до пункту 3.9 договору, строк оплати поставленого природного газу є таким, що настав.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем разом з відповіддю на відзив надано розрахунок заборгованості та вказано, що відповідач сплатив суму основного бору 28.07.2023 на суму 500,00 грн та 01.09.2023 на суму 1000,00 грн.

Суд зазначає, що позивач звернувся з цим позовом до суду 14.08.2023, тобто станом на дату подачі позову та відкриття провадження відповідачем вже була сплачена заборгованість 28.07.2023 на суму 500,00 грн, про що вказує сам позивач.

У зв`язку з тим, що відповідач сплатив 500 грн основного боргу до подачі позову, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення 500 грн, сплачених відповідачем слід відмовити.

До того ж судом встановлено, що 01.09.2023 відповідач сплатив суму основного бору на суму 1 000 грн, що також підтверджує позивач.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1 000 грн слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, основна заборгованість по спірному Договору №101/111 -1189-К складає 15 500,00 грн.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15 500 грн підлягають задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 3 605, 70 грн на суму по кожному окремому акту за сукупний період з 23.02.2021 по 20.11.2021.

Відповідач заперечив щодо нарахування пені у зв`язку з тим, що нарахування перевищує встановлений законом строк у 6 місяців.

Суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке.

За актом від 31 січня 2021 №539 (за січень) на суму 15 313, 28 грн позивач нарахував пеню за період з 23.02.2021 по 19.08.2021, з урахуванням часткових сплат відповідача.

За актом від 28 лютого 2021 №4087 (за лютий) на суму 21 077,60 грн позивач нарахував пеню за період з 23.03.2021 по 22.09.2021, з урахуванням часткових сплат відповідача.

За актом від 31 березня 2021 №6097 на суму 14 414,04 грн позивач нарахував пеню за період з 21.04.2021 по 20.10.2021 (часткові сплати відсутні).

За актом від 30 квітня 2021 №8071 на суму 3 365, 70 грн позивач нарахував пеню за період з 21.05.2021 по 20.11.2021 (часткові сплати відсутні).

З огляду на викладене убачається, що позивач нараховував пеню за кожним актом окремо за період, який не перевищує 6 місяців, як це передбачає ч.6 статті 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає, що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 3 605, 70 грн підлягає задоволенню.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за кожним актом окремо у розмірі 1 847, 74 грн за сукупний період з 23.02.2021 по 30.06.2023 та інфляційних втрат у розмірі 9 529, 67 грн за період з січня 2021 - червень 2023.

Відповідач також заперечив щодо нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат з огляду на те, що таке нарахування не передбачено договором.

Враховуючи заперечення відповідача суд зазначає про таке.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

За змістом наведеної норми закону нараховані 3 % річних та інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов договору є підставою для нарахування визначених статтею 625 ЦК України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами. Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1195гс16 (№ 9/5014/969/2012(5/65/2011) (див. постанову ВСУ від 12.04.2017 у справі № 913/869/14).

Тому, доводи відповідача в цій частині відхиляються.

Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з тим, що відповідач сплатив частину основної заборгованості до подачі позову, суд здійснив перерахунок судового збору та встановив, що сума судового збору яка підлягає розподілу між сторонами становить 2 605, 05 грн.

Оскільки спір виник у зв`язку з порушенням відповідачем договору, суд керуючись частиною 9 статті 129 ГПК України покладає на відповідача судовий збір у розмірі 2 605, 05 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ ПЛЮС" основного боргу у розмірі 1 000 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ ПЛЮС" (вул. Дмитра Кедріна, буд. 66, секція 3, Дніпро, 49047; ідентифікаційний код 31158199) на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, Київ 116, 04116; ідентифікаційний код: 40121452) 15 500,00 грн основної заборгованості, 9 529,67 грн інфляційних втрат, 3 605,70 грн пені, 1 847,74 грн 3% річних та судовий збір у розмірі 2 605, 05 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова