Рішення

від 07.11.2023 по справі 904/4041/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023р. Справа № 904/4041/23

За позовом: Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», м. Кривий Ріг

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Люкс», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 373 785,24грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ :

КПТМ «Криворіжтепломережа» (позивач) в липні 2023 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Дружба Люкс» (відповідач) про стягнення 373 785,24грн. (в т.ч.: 312 309,28грн. - заборгованість за теплову енергію за період з 26.10.21р. по 23.03.23р.; 681,61грн. - заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.21р. по 31.05.23р.; 51 851,78грн. інфляційні збитки за період з січня по травень 2022р. та 8 942,57грн. - 3% річних за період з 21.12.21р. по 11.07.23р.) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором №4338 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 25.02.13р. (укладеного між сторонами) в частині оплати поставленої позивачем теплової енергії.

Ухвалою суду від 09.08.23р. було відкрите провадження у справі №904/4041/23 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ «Дружба Люкс» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав: ним внесено повну оплату за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 312 309,28грн. та за абонентське обслуговування у розмірі 681,61грн. (що підтверджується копіями платіжних інструкцій: №1981 від 03.08.23р. - на суму 52 990,89грн., №62 від 03.08.23р. - на суму 260 000,00грн.) та є підставою для закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору згідно з п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України. Посилаючись на форс мажорні обставини, викликані збройною агресію російської федерації проти України (яке підтверджується листом ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.22р.) відповідач вважає нарахування штрафних санкцій у вигляді 3% річних, інфляційних втрат неправомірними.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

25.02.13р. між КПТМ «Криворіжтепломережа» (постачальник) та ТОВ «Дружба Люкс» (споживач) укладено договір №4338 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари. За умовами цього договору постачальник відпускає споживачеві теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені даним договором. (п.1.1) Постачальник відпускає споживачеві теплову енергію на об`єкти, вказані в таблиці № 2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 18.02.13р. по 31.12.13р. Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії договору (п. 1.3.).

Згідно з таблицею №2, об`єктом теплоспоживання є нежитлове приміщення магазину, вбудоване в житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Поштовий (колишня назва пр. Карла Маркса), 28, прим. 27, загальною площею 395,7 кв.м.

Будинок № 28 по пр. Поштовий є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.

Таким чином, відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення №27 вбудоване та не відокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку.

Пунтом 6.1 договору встановлено, що договір діє з 18.02.13р. по 31.12.13р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї зі сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

З 05.11.21р. договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.21р., що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір). Згідно з п. 2 Індивідуального договору останній набуває чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця.

Отже, після 05.11.21р. договірні відносини між позивачем та відповідачем продовжилися відповідно до приписів Розділу IV Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме - шляхом приєднання споживача до публічного договору «Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії» (текст якого було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця послуги КПТМ «Криворіжтепломережа» 05.10.21р.).

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п. 11 індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

В пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 51 Індивідуального договору останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).

Згідно з п. 54 Індивідуального договору у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.

Припинення дії даного договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 Індивідуального договору).

На виконання умов вказаних договорів КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювалось постачання теплової енергії відповідачу на протязі всього періоду , передбаченого договорами та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», що підтверджується відповідними актами подання теплоносія на будинок та актиами припинення подання теплоносія, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач зазначає про те, що ним за період з 26.10.21р. по 23.03.23р. надано послуги з постачання теплової енергії відповідачу на загальну суму 312 309,28грн. та послуги з абонентського обслуговування за період з 05.11.21р. по 31.05.23р. у розмірі 681,61грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.

Тарифи передбачено: за період з 25.10.2021 по теперішній час тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 п. 1.1.4 для потреб категорії «інші споживачі» КПТМ «Криворіжтепломережа»).

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень Індивідуального договору та приписів ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням: нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення); втрати від транзиту; абонентської плати.

Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови КМУ від 21.08.2019р. № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021р. № 928.

Відповідно п. 36, п. 37 Постанови КМУ № 830 від 21.08.2019р. «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України та тотожних приписів ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, вже після відкриття провадження у справі відповідачем внесено оплату в повному обсязі за послуги з постачання теплової енергії - у розмірі 312 309,28грн. та абонентське обслуговування - у розмірі 681,61грн. (що підтверджується копіями платіжних інструкцій: №1981 від 03.08.23р. - на суму 52 990,89грн., №62 від 03.08.23р. - на суму 260 000,00грн.) З огляду на викладене, на підставі приписів п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 312 309,28грн. підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю предмету спору.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 51 851,78грн. за період з січня 2022р. по травень 2023р., 3% річних у сумі 8 942,57грн. за період з 21.12.21р. по 11.07.23р. відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Заперечуючи проти нарахування та стягнення штрафних санкцій, відповідач посилається на форс мажорні обставини, які підтверджуються листом Торгівельно промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.22 р.

Посилаючись на форс-мажор, як на підставу звільнення від відповідальності, зацікавленій стороні обов`язково потрібно довести, як саме проявився форс-мажор у конкретному зобов`язанні. Одного лише абстрактного посилання на наявність форс-мажору буде однозначно недостатньо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.22р. у справі №904/3886/21.

Верховний Суд в постанові від 21.07.21 р. у справі №912/3323/20 зокрема зазначив, що єдиним доказом існування форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати, втім ця позиція є помилковою. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами (п. 44 постанови).

З огляду на це, суд зазначає, що абстрактний та загальний лист ТПП України від 28.02.22р. щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією РФ проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Тому твердження відповідача про неможливість виконання своїх зобов`язань є необґрунтованим, адже лист ТПП України в даному випадку не є належним та допустимим доказом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд погоджується з наданим розрахунком, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача 51 851,78грн. збитки від інфляції за період з січня 2022р. по травень 2023р. та 8 942,57грн. - 3% річних за період з 21.12.21р. по 11.07.23р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Люкс» (50086, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 12, код ЄДРПОУ 32263484) на користь позивача - Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184): 51 851,78грн. - інфляційних втрат, 8 942,57грн. - 3% річних та 5 606,77грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 312 309,28грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 07.11.23р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.