ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4920/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галатова 14" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 239 від 01.01.2015 у розмірі 31 162 грн. 15 коп.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галатова 14" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 239 від 01.01.2015 у розмірі 31 162 грн. 15 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 239 від 01.01.2015 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з жовтня 2022 року по червень 2023 року послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) та водовідведення, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 31 162 грн. 15 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №48232/23 від 21.09.2023).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.09.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Галатова, будинок 14, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.56).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 22.09.2023, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 85-89).
При цьому, відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 22.09.2023 вважається врученою відповідачу 02.10.2023 (а.с.87, 90).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Слід також відзначити, що статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Згідно з відомостями розділу "Інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційним засобом зв`язку з юридичною особою відповідача є номер телефону НОМЕР_1 (а.с.56).
Суд відзначає, що вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер телефону відповідача - НОМЕР_1 є офіційним та достовірним, отже може бути використаний судом для здійснення повідомлення відповідача у даній справі.
Слід також відзначити, що відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Так, судом здійснювалась спроба повідомлення відповідача про зміст ухвали суду від 22.09.2023, шляхом передачі телефонограми на номер телефону НОМЕР_1 відповідача, який зазначений у розділі "Інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак вказаний телефон належить іншій особі (а.с.84). Отже, телефонограма не була передана з незалежних від суду причин.
Інших засобів зв`язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи не містять.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 22.09.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113650077) надіслано судом 22.09.2023, зареєстровано в реєстрі 22.09.2023 та оприлюднено 25.09.2023, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 22.09.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену вище дату вручення ухвали суду відповідачу (02.10.2023), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 17.10.2023.
Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані три тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.
Отже, станом на 07.11.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 22.10.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 21.11.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" утворено відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного та Господарського кодексів України. Засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (пункти 1.1. та 1.2. Статуту підприємства). Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2 Статуту комунального підприємства "Кривбасводоканал" підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам, установам та організаціям. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
Зі змісту статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, серед яких централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.
Згідно із статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов`язковим.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2015 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виконавець, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Галатова 14" (далі - споживач, відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №239 (далі - договір, а.с.12-16), відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві - відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до умов пункту 1.2. договору орієнтовний обсяг послуг визначається на підставі розрахункової заявки споживача, узгодженої з відділом Водозбуту виконавця, яка є невід`ємною частиною договору. Загальний обсяг послуг з централізованого постачання холодної води орієнтовно складає: 3 021,12 м3/рік. Загальний обсяг послуг з централізованого водовідведення орієнтовно складає: 3 021,12 м3/рік.
Згідно з пунктом 1.3. договору договірний обсяг централізованого постачання питної води та водовідведення може бути змінений (збільшений або зменшений) за письмовою заявкою споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу. У випадку, якщо виконавець має технічну можливість виконати таку заявку, зміна оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.
Пунктом 1.4. договору визначено характеристику засобів обліку та регулювання споживання води: розрахунки проводяться згідно наданої розрахункової заявки.
У пунктах 9.1., 9.2. договору сторони погодили, що договір укладається на 3 роки та набирає чинності з 01.12.2013 у відповідності до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 01.12.2016, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 239 від 01.01.2015 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У розділі 2 договору сторонами були визначені умови щодо тарифів на послуги та їх загальна вартість, а саме:
- тарифи на послуги (1 м3 без ПДВ) становлять:
- згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 1154 від 15.08.2014 за 1 м3 без ПДВ: вода питна - 02 грн. 99 коп., стоки - 02 грн. 91 коп.;
- згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 896 від 26.03.2015 за 1 м3 без ПДВ: вода питна - 03 грн. 09 коп., стоки - 03 грн. 11 коп. (пункт 2.1. договору);
- розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладання договору орієнтовано становить 1 560 грн. 91 коп. без ПДВ (пункт 2.2. договору), у тому числі за:
- централізоване постачання холодної води 779 грн. 94 коп. без ПДВ за 251,76 м3 (підпункт 2.2.1 договору);
- водовідведення 782 грн. 97 коп. без ПДВ за 251,76 м3. Вартість послуг може бути змінена відповідно до вимог чинного законодавства України (підпункт 2.2.3. договору);
- плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил № 630 (пункт 2.3. договору);
- у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження (пункт 2.4. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 3.1. договору).
Відповідно до пункту 10.8. договору обсяги постачання послуг, визначаються згідно показників технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, встановлених власними коштами та засобами споживача, згідно з технічними умовами виданими виконавцем. Місця встановлення, вид, тип технічних засобів та інші необхідні характеристики зазначаються в акті опломбування, що підписується у встановленому порядку уповноваженими представниками виконавця. Показники технічних засобів обліку знімаються представниками виконавця щомісячно, у присутності представника споживача. У разі відсутності, або тимчасової несправності таких технічних засобів - облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом, згідно з установленими нормами водопостачання.
Згідно з пунктом 10.11. договору кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками технічних засобів обліку, а при їх відсутності по нормам водопостачання.
Пунктом 10.12. договору визначено, що споживач для підписання акту про кількість отриманих послуг направляє свого представника у відділ Водозбуту виконавця не пізніше 01 числа кожного місяця наступного за звітним. Якщо представник споживача не прибув у встановлений термін, або відмовився від підписання акту, виконавець на підставі даних технічних засобів обліку води, або нормативів (норм) водопостачання у односторонньому порядку складає акт, який вважається узгодженим споживачем та є підставою для здійснення нарахувань та подальшої оплати останнім, один примірник акта в триденний строк направляється на адресу споживача.
Як зазначив позивач у позовній заяві, та що не спростовано відповідачем, у відповідача відсутній загальнобудинковий засіб обліку води. Позивач здійснював нарахування відповідачу у відповідності до пункту 3.7. договору, яким передбачено, що при наявності часткового оводомірення квартир житлового будинку, у разі відсутності засобів обліку або їх показників, плата за надані послуги здійснюється, тимчасово, розрахунковим шляхом за затвердженими нормами водоспоживання, сума показань квартирних водомірів сумується з сумою потреби квартир без водомірів.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 367 від 12.12.2012 затверджено Науково обґрунтовані нормативи питного водопостачання населення міста Кривого Рогу, відповідно до яких здійснюється нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у разі відсутності приладу обліку вказаної послуги, з урахуванням ступеню благоустрою кожного будинку.
На вимогу КП "Кривбасводоканал" та у відповідності до пункту 4.2.22. договору, відповідач надає позивачу інформацію щодо кількості зареєстрованих осіб, показання квартирних лічильників води мешканців, та наявність пільг у мешканців будинку ОСББ "Галатова 14" для закриття щомісячних об`ємів водоспоживання та водовідведення.
Нарахування за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється позивачем відповідачу відповідно до відомостей, що надаються головою правління ОСББ "Галатова 14".
Як убачається з матеріалів справи, позивачем у період з жовтня 2022 року по червень 2023 року надавались відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а саме:
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 30.10.2022 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у жовтні 2022 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 88,40 куб. м, стоків - 88,40 куб. м (а.с. 18);
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 30.11.2022 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у листопаді 2022 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 97,68 куб. м, стоків - 97,68 куб. м (а.с. 18);
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 27.12.2022 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у грудні 2022 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 93,40 куб. м, стоків - 93,40 куб. м (а.с. 19);
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 31.01.2023 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у січні 2023 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 156,68 куб. м, стоків - 156,68 куб. м (а.с. 19);
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 27.02.2023 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у лютому 2023 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 130,68 куб. м, стоків - 130,68 куб. м (а.с. 20);
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 29.03.2023 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у березні 2023 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 99,84 куб. м, стоків - 99,84 куб. м (а.с. 20);
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 28.04.2023 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у квітні 2023 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 137,68 куб. м, стоків - 137,68 куб. м (а.с. 21);
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 30.05.2023 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у травні 2023 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 98,40 куб. м, стоків - 98,40 куб. м (а.с. 21);
- актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 29.06.2023 за договором № 239 від 01.01.2015, складеним про те що виробник надав, а споживач прийняв у червні 2023 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення обсягом: води - 90,68 куб. м, стоків - 90,68 куб. м (а.с. 22).
Отже, КП "Кривбасводоканал" за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення мешканцям будинку № 14 по вулиці Галатова, м. Кривий Ріг, за період з 01.10.2022 по 30.06.2023 нараховано обсягів спожитої води у кількості 993,44 м3. Такий же обсяг послуг нараховано з водовідведення у кількості 993,44 м3.
Позивачем, згідно з умовами договору № 239 від 01.01.2015, за період з 01.10.2022 по 30.06.2023 були виписані відповідачу рахунки за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 31 162 грн. 15 коп., а саме:
- рахунок № 47182/06/347н від 31.10.2022 на суму 2 772 грн. 92 коп. (а.с.23);
- рахунок № 51513/06/347н від 30.11.2022 на суму 3 064 грн. 02 коп. (а.с. 24);
- рахунок № 56506/06/347н від 27.12.2022 на суму 2 929 грн. 76 коп. (а.с. 25);
- рахунок № 2548/06/347н від 31.01.2023 на суму 4 914 грн. 73 коп. (а.с. 26);
- рахунок № 7648/06/347н від 27.02.2023 на суму 4 099 грн. 16 коп. (а.с. 27);
- рахунок № 12685/06/347н від 29.03.2023 на суму 3 131 грн. 78 коп. (а.с. 28);
- рахунок № 17735/06/347н від 28.04.2023 на суму 4 318 грн. 74 коп. (а.с. 29);
- рахунок № 23216/06/347н від 30.05.2023 на суму 3 086 грн. 60 коп. (а.с. 30);
- рахунок № 28485/06/347н від 29.06.2023 на суму 2 844 грн. 44 коп. (а.с. 31).
Вказані рахунки були вручені представнику відповідача, що підтверджується підписами та печатками відповідача на реєстрах-попередженнях про вручення рахунків, які наявні в матеріалах справи (а.с.32-33).
При цьому, у відповідності до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Як убачається з матеріалів справи, у спірному періоді відповідач не звертався до позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Доказів звернення споживача до суду для доведення факту ненадання йому житлово-комунальних послуг за умовами спірного договору відповідачем в матеріали справи також не надано.
Викладене підтверджує, що позивачем зобов`язання виконувались у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства та надані послуги приймалися відповідачем без зауважень.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок споживача оплатити вартість цієї послуги.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Так, у розділі 3 договору сторонами були узгоджені умови щодо оплати спожитих послуг, а саме:
- споживач здійснює оплату за послуги центрального постачання холодної води і водовідведення у грошовій формі в повному обсязі не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця. Можливі інші форми оплати наданих послуг, які не суперечать діючому законодавству України (пункт 3.2. договору);
- плата за надані послуги при наявності засобів обліку води здійснюється за їх показниками та розподілом у відповідності до пункту 1.4. договору. У разі відсутності засобів обліку або їх показників, плата за надані послуги здійснюється, тимчасово, розрахунковим шляхом за затвердженими нормами водоспоживання (пункт 3.3. договору).
Відповідно до умов пункту 4.2.2. договору споживач зобов`язаний своєчасно в повному обсязі у встановлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, відповідно до встановлених тарифів.
Відповідачем вказані зобов`язання були порушені, надані позивачем у період з жовтня 2022 року по червень 2023 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, не були оплачені відповідачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 31 162 грн. 15 коп. Вказане і є причиною звернення позивача із позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Враховуючи визначені контрагентами у пункті 3.2. договору порядок розрахунків за надані у період з жовтня 2022 року по червень 2023 року послуги, строк оплати на суму 31 162 грн. 15 коп. є таким, що настав.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем у період з жовтня 2022 року по червень 2023 року послуг на суму 31 162 грн. 15 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 31 162 грн. 15 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галатова 14" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 239 від 01.01.2015 у розмірі 31 162 грн. 15 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галатова 14" (вулиця Галатова, будинок 14, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; ідентифікаційний код 38789109) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (вулиця Дудаєва Джохара, будинок 6А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; ідентифікаційний код 03341316) - 31 162 грн. 15 коп. основного боргу та 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 07.11.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 10.11.2023 |
Номер документу | 114719899 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні