Рішення

від 18.10.2023 по справі 910/7806/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2023 Справа №910/7806/23

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Блохіна Ю.В.

Позивач Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк".

Відповідач 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейт".

Відповідач 2 - ОСОБА_1 .

Про солідарне стягнення 808691,47 грн.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача 1 не з`явився;

від відповідача 2 не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м.Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейт" (далі відповідач 1), ОСОБА_1 (далі відповідач 2) про солідарне стягнення 808691,47 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду м.Києва від 25.05.2023, справу передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «Контейт» (попереднє найменування ТОВ «Ріст») та Міністерством оборони України був укладений договір підряду. Виконання ТОВ «Контейт» за вказаним договором було забезпечено гарантією, наданою позивачем. ТОВ «Контейт» зобов`язання за договором підряду належним чином не виконало, у зв`язку з чим Міністерство оборони України звернулось до позивача з вимогою виконати зобов`язання за наданою банківською гарантією. В задоволенні вимог Міністерства позивачем було відмовлено, що зумовило звернення Міністерства до суду з позовом. 29.04.202020 Господарським судом м.Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 ухвалено рішення про стягнення з позивача на корись Міністерства гарантійного платежу в розмірі 310000 грн та судові витрати в сумі 4650 грн. Позивачем, на виконання вказаного рішення суду, сплачено на користь Міністерства гарантійний платіж в сумі 310000 грн та витрати з оплати судового збору в розмірі 4650 грн. З рахунку ТОВ «Контейнт», на погашення зобов`язань за договором про надання гарантії, позивачем було списано 74916,91 грн. Залишок від гарантійного платежу, який був здійснений позивачем, ТОВ «Контейт» на сплатив, відтак позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення залишку по гарантійному платежу, інфляційних втрат, 35% річних, пені та судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача 1 є: 85300, Донецька область, м.Покровськ, вул.Залізнична, б.191.

Ухвали суду направлялись відповідачу 1 рекомендованими листом з повідомленням про вручення за вказаною адресою. Однак, відповідні поштові відправлення повернуті 05.07.2023 та 05.09.2023 на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто, рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил). Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 - 2 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99.1, 99.2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач 1 повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі та розгляд справи.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

16.12.2016 між Публічним акціонерним товариством «Айбокс Банк» (далі гарант, теперішня назва Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст» (далі принципал, теперішня назва ТОВ «Контейт») укладено договір про надання гарантії №2630-1216/RIS3v.

Гарант в порядку та на умовах, які визначені цим договором, надає Міністерству оборони України (далі - бенефіціар) гарантію, згідно з умов якої гарантує перед бенефіціаром виконання принципалом його зобов`язань щодо виконання умов договору, що буде укладено з бенефіціаром. Гарантія видається на суму 310000 грн на строк по 02.03.2019 включно (а.с.10-14).

У разі виконання гарантом зобов`язань принципала які забезпечені гарантом, він згідно до чинного законодавства України набуває прав зворотної вимоги (регресу) до принципала в межах суми, фактично сплаченої ним за гарантією (п.4.1 договору).

Згідно з п.4.2. договору, Принципал зобов`язаний погасити свої грошові зобов`язання перед гарантом, які виникли внаслідок виконання гарантом його зобов`язань перед бенефіціаром, які забезпечені гарантією, протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги від гаранта…

16.12.2016 складена гарантія №2630-1216/ RIS3v, за змістом якої позивач прийняв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання здійснити бенефіціару платіж, що не перевищує 310000 грн, у разі невиконання (неналежного виконання) принципалом умов договору на виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень лабораторного корпусу під спеціально пристосовану казарму для розміщення військовослужбовців військової служби за контрактом у м.Одеса…» (а.с.14).

У зв`язку з неналежним виконанням принципалом умов договору піядряду, який був укладений між ним та бенефіціаром, бенефіціар звернувся до гаранта з вимого виконати зобов`язання за банківською гарантією №2630-1216/RIS3v від 16.12.2016 та сплатити бенефіціару платіж в розмірі 310000 грн у зв`язку з настанням гарантійного випадку.

Гарантом у задоволенні вимоги бенефіціара було відмовлено, у зв`язку з відсутністю доказів порушення умов укладеного договору між принципалом та бенефіціаром.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 у справі № 910/124/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 позовні вимоги Міністерства оборони України щодо сплат гарантійного платежу за гарантією №2630-1216/RIS3v від 16.12.2016 у розмірі 310000 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4650 задоволені повністю.

На виконання зазначеного рішення суду та умов гарантії №2630-1216/RIS3v від 16.12.2016, ПрАТ «Айбокс Банк» сплатило на користь Міністерства оборони України 310000 грн суму гарантійного платежу та суму судового збору у розмірі 4650 грн, що підтверджується меморіальними ордерами №6678861 №6680621 від 01.09.2020 (а.с.19-20).

30.11.2020 гарантом з рахунку відповідача1 було здійснено списання грошового покриття в рахунок погашення зобов`язань за договором №2630-1216/RIS3v від 16.12.2016 на суму 74916,91 грн, що підтверджується меморіальним ордером №10950992 від 30.11.2020 (а.с.21).

Таким чином, заборгованість відповідача 1 за банківською гарантією №2630-1216/RIS3v від 16.12.2016 складає 235083,09 грн.

20.08.2021, 29.11.2021, 18.05.2022, гарантом на адресу принципала були направлені листи-вимоги про погашення заборгованості №3138/12-01, №4911/12-12, №2009/12-01, №2008/12-01 (а.с.28-43).

Відповіді на вказані листи-вимоги до суду не надано.

Крім того, 16.12.2016 між Публічним акціонерним товариством «Айбокс Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст» (теперішня назва - ТОВ «Контейт») (боржник) укладено договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язується в обсязі, який визначений цим договором, відповідати як солідарний боржник перед кредитором за виконання боржником його зобов`язань (в тому числі по сплаті пені та штрафів) за договором про надання гарантії №2630-1216/RIS3v від 16.12.2016, із всіма змінами та доповненнями до нього, який укладений між кредитором та боржником, ліміт за договором про надання гарантії є відновлювальним та відкличним, встановлюється 310000 грн...(а.с.15-18).

Під час розгляду справи, до суду надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 в зв`язку з його смертю, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 09.01.2023 (а.с.131).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК - України), господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Приймаючи до уваги викладене, суд закриває провадження в частині позовних вимог до відповідача 2 - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст.561 ЦК України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання (ст. 562 ЦК України).

Відповідно до ст. 569 ЦК України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Умовами договору про надання гарантії від 16.12.2016 передбачено, що у разі виконання гарантом зобов`язань принципала які забезпечені гарантом, він згідно до чинного законодавства України набуває прав зворотної вимоги (регресу) до принципала в межах суми, фактично сплаченої ним за гарантією. Принципал зобов`язаний погасити свої грошові зобов`язання перед гарантом, які виникли внаслідок виконання гарантом його зобов`язань перед бенефіціаром, які забезпечені гарантією, протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги від гаранта.

На час прийняття рішення, доказів оплати принципалом заборгованості у розмірі 235083,09 грн до суду не надано, а отже суд приходить до висновку, що права гаранта, за захистом яких він звернувся до суду, порушено принципалом, а тому позовні вимоги до ТОВ «Контейт» в частині стягнення 235083,09 грн заборгованості за сплаченою гарантією №2630-1216/ RIS3v від 16.12.2016 підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути 35% річних в загальному розмірі 291513,24 грн за період з 01.09.2020 по 09.05.2023.

Сторони в п. 3.2 договору погодили, що у випадку виконання гарантом зобов`язання принципала, які забезпечені гарантією, принципал сплачує гаранту плату у розмірі 35 % річних від суми коштів, яка фактично була сплачена гарантом бенефіціару за наданою гарантією. Проценти нараховуються гарантом щомісяця…

Враховуючи, що 30.11.2020 позивачем з рахунку відповідача 1 списані кошти в розмірі 74916,91 грн, суд дійшов висновку, що вірним період нарахування 35% річних є:

- з 01.09.2020 по 29.11.2020 на суму 310000 грн;

- з 30.11.2020 по 09.05.2023 на суму 235083,09 грн.

Здійснивши самостійно розрахунок 35 % річних, суд задовольняє вимоги в цій частині частково, на суму 227511,75 грн.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 82423,29 грн за період з вересня 2021 року по березень 2023, які нараховані на суму заборгованості в розмірі 235083,09 грн.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд задовольняє вимоги в цій частині повністю, на суму 82423,29 грн.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в розмірі 188046,85грн за період з 02.09.2021 по 09.05.2023, яка нарахована на суму 310000 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони умовами договору погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за цим договором винна сторона сплачує пеню, розмір якої розраховується виходячи з ставки 0,1 % від суми гарантії за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ.

Враховуючи, що 30.11.2020 позивачем з рахунку відповідача 1 списані кошти в розмірі 74916,91 грн, суд дійшов висновку, що за період з 02.09.2021 по 09.05.2023 пеня може бути нарахована на суму 235083,09 грн.

Здійснивши самостійно розрахунок пені, суд задовольняє вказану вимогу частково, на суму 142602,05 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 11625 грн судових витрат, які складаються з суму судового збору, сплачених позивачем на виконання рішення Господарського суду м. Києві від 29.04.2020 у справі № 910/124/20 та за подання позивачем апеляційної скарги на вказане рішення суд зазначає наступне.

Вказані витрати позивач просить стягнути з відповідача, які такі, що були пов`язані з виконанням гарантії.

В той же час, як зазначає позивач, подання Міністерством оборони України позову до суд про стягнення з ПрАТ «Айбокс Банк» гарантійного платежу було обумовлено відмовою позивача сплатити такий платіж після звернення Міністерства до позивача.

Після ухвалення судом першої інстанції рішення не на користь ПрАТ «Айбокс Банк», останнім була подана апеляційна скарга (за подання якої позивачем був сплачений судовий збір), яка була залишена без задоволення.

Отже, витрати з оплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, які були сплачені ПрАТ «Айбокс Банк» на користь Міністерства оборони України, а також витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги, що були сплачені до Державного бюджету України, не можуть вважатись такими, що пов`язані з виконанням гарантії та, відповідно, не можуть бути покладені на відповідача виходячи з того, що спір між ПрАТ «Айбокс Банк» та Міністерством оборони України виник в наслідок неправильних дій саме ПрАТ «Айбокс Банк».

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейт" (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул.Залізнична, б.191, ідентифікаційний код юридичної особи 25412904) на користь Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (03150, м.Київ, вул.Ділова, 9а, ідентифікаційний код юридичної особи 21570492) основний борг у розмірі 235083 (двісті тридцять п`ять тисяч вісімдесят три) грн 09 коп., інфляційні втрати у розмірі 82423 (вісімдесят дві тисячі чотириста двадцять три) грн 29 коп., 35 % річних у розмірі 227511 (двісті двадцять сім тисяч п`ятсот одинадцять) грн 75 коп., пеню у розмірі 142602 (сто сорок дві тисячі шістсот дві) грн 05 коп. та витрати з оплати судового збору розмірі 10314 (десять тисяч триста чотирнадцять) грн 30 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Закрити провадження в частині позовних вимог до відповідача 2 - ОСОБА_1 .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.11.2023.

Суддя О.В. Говорун