Рішення

від 06.11.2023 по справі 905/1308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.2023 Справа №905/1308/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до відповідача: Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області, село Малоянисоль Нікольського району Донецької області

про стягнення 172107,31грн, з яких 126555,30грн - основний борг, 14013,39грн - пеня, 5102,63грн - 3% річних, 26435,99грн - інфляційні втрати,

без повідомлення (виклику) сторін,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області, село Малоянисоль Нікольського району Донецької області про стягнення 172107,31грн, з яких 126555,30грн - основний борг, 14013,39грн - пеня, 5102,63грн - 3% річних, 26435,99грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору постачання природного газу №04-1028/21-БО-Т від 10.11.2021, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 126555,30грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано належним чином засвідчені копії договору №04-1028/21-БО-Т від 10.11.2021 постачання природного газу з додатками, актів приймання-передачі природного газу, роздруківок з інформаційної платформи оператора ГТС, банківських виписок.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1308/23 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1308/23. Справу №905/1308/23 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення - до 20.10.2023 включно.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - село Малоянисоль Нікольського району Донецької області, 87010.

Вказана територія знаходиться в межах Маріупольського району Донецької області.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 05.03.2022 вся територія Маріупольського районує територією є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».

Ухвала господарського суду від 03.10.2023 направлялася на адресу електронної пошти відповідача - 23421520@i.ua, яка вказана відповідачем у тексті договору постачання природного газу №04-1028/21-БО-Т від 10.11.2021.

Також відповідач повідомлявся шляхом передання телефонограми Господарським судом Донецької області на відомі засоби зв`язку та шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач, постачальник) та Комунальним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області (далі - відповідач, споживач) укладено договір №04-1028/21-БО-Т від 10.11.2021 постачання природного газу (далі - договір), за п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

EIC-код споживача - 56XS0000NBPEG00D.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу (п.1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3договору).

Згідно з п.1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: ПАТ «Маріупольгаз», з яким споживач уклав відповідний договір (п. 1.5 договору).

Відповідно до п.2.1 договору (в редакції додаткової угоди №1) сторони погодили, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природною газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 28,172 тис.куб.метрів (п.2.1 договору).

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п.2.1.3 договору).

Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).

У підпункті 3.5.1 договору сторони погодили, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп.3.5.1.Договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).

Згідно з пп. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ITC обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п.3.6 договору).

Згідно з п.4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13658,42грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00грн.

У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору (в редакції додаткової угоди №1) загальна фактична вартість цього договору становить 388632,72грн, крім того ПДВ - 77726,54грн, разом з ПДВ - 466359,26грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п.5.4 договору).

Пунктом 6.2 договору визначені обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замолені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Договір та додаткова угода №1 до нього підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень.

На виконання умов договору протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 228726,56грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема,

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 загальний обсяг споживання становить 1,17200 тис. куб. м. на загальну суму 19401,28грн з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 загальний обсяг споживання становить 14,34100 тис. куб. м. на загальну суму 71860,90грн з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 загальний обсяг споживання становить 5,23400 тис. куб. м. на загальну суму 86643,61грн з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 загальний обсяг споживання становить 3,07000 тис. куб. м. на загальну суму 50820,77грн з ПДВ.

Вказані акти відповідачем не підписані, акти приймання-передачі природного газу за спірні періоди направлялись на електронну пошту відповідача, яка вказана ним у договорі №04-1028/21-БО-Т від 10.11.2021.

Відповідно до наданої позивачем довідки та інформації АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача відповідач здійснив оплати на суму 19401,28грн згідно з платіжним документом №505 від 23.12.2021 та на суму 82769,98грн з платіжним документом №506 від 24.12.2021.

З урахуванням часткових оплат у відповідача обліковується заборгованість з постачання природного газу за актом приймання-передачі від 31.01.2022 у розмірі 75734,53грн та за актом приймання-передачі від 28.02.2022 у розмірі 50820,77грн.

На підтвердження обсягів споживання позивач надав роздруківки з інформаційної платформи оператора ГТС.

Відповідач у встановлений договором строк заборгованість з постачання природного газу у загальному розмірі 126555,30грн не сплатив.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної сплати постачання природного газу, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 172107,31грн, з яких 126555,30грн - основний борг, 14013,39грн - пеня, 5102,63грн - 3% річних, 26435,99грн - інфляційні втрати.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015.

Згідно з статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Таким чином, договір постачання природного газу №04-1028/21-БО-Т від 10.11.2021 є належно підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

Матеріалами справи підтверджується про включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі та присвоєння EIC-коду споживачу - 56XS0000NBPEG00D; постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Відповідно до п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2 договору).

Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00грн (п.4.1 договору).

На підтвердження постачання відповідачу природного газу у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 228726,56грн позивач надав акти приймання-передачі природного газу.

Зокрема, відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 загальний обсяг споживання становить 1,17200 тис. куб. м. на загальну суму 19401,28грн з ПДВ; відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 загальний обсяг споживання становить 14,34100 тис. куб. м. на загальну суму 71860,90грн з ПДВ; відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 загальний обсяг споживання становить 5,23400 тис. куб. м. на загальну суму 86643,61грн з ПДВ; відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 загальний обсяг споживання становить 3,07000 тис. куб. м. на загальну суму 50820,77грн з ПДВ.

Об`єми споживання природного газу підтверджується роздруківками з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача.

Акти приймання-передачі не підписані споживачем, однак направлялися останньому на електронну пошту, вказану у тексті договору.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).

Згідно з пп. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ITC обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

У визначений договором строк споживач не повернув підписані акти приймання-передачі, а також не надав мотивовану відмову від їх підписання, матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем не спростовано.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Отже, строк оплати постачання природного газу за актами приймання-передачі є таким, що настав.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач здійснив оплати на суму 19401,28грн згідно з платіжним документом №505 від 23.12.2021 та на суму 82769,98грн з платіжним документом №506 від 24.12.2021, що підтверджується наданими позивачем довідкою та інформацією АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача.

З урахуванням часткових оплат залишок заборгованості з постачання природного газу становить за актом приймання-передачі від 31.01.2022 у розмірі 75734,53грн та за актом приймання-передачі від 28.02.2022 у розмірі 50820,77грн.

Доказів сплати заборгованості у загальному розмірі 126555,30грн суду не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, позивач нарахував 14013,39грн пені, 5102,63грн 3% річних та 26435,99грн інфляційних втрат.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано пеню на борг 75734,53грн за період прострочення з 16.03.2022 по 15.09.2022 у розмірі 3278,37грн та на борг 50820,77грн за період прострочення з 16.04.2022 по 15.10.2022 у розмірі 10735,02грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично неправильним, зокрема, відповідно до розрахунку на борг 75734,53грн позивачем нарахована пеня у розмірі 3278,37грн у період з 16.03.2022 по 02.06.2022 та у розмірі 10893,32грн у період з 03.06.2022 по 15.09.2022, що фактично в сумі становить 14171,69грн. Однак, в графі «всього» за вказаний період позивач вказав розмір пені 3278,37грн, та загальний розмір пені, заявлений позивачем становить 14013,39грн (3278,37грн+10735,02грн) без врахуванням періоду з 16.04.2022 по 15.10.2022.

Таким чином, враховуючи приписи ч.2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі 14013,39грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в межах заявленого Позивачем періоду прострочення, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано:

- на заборгованість у розмірі 75734,53грн 3% річних за період прострочення з 16.03.2022 по 31.07.2023 у розмірі 3131,06грн та інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по липень 2023 року у розмірі 16939,09грн;

- на заборгованість у розмірі 50820,77грн за період прострочення з 16.04.2022 по 31.07.2023 у розмірі 1971,57грн та інфляційні втрати за період з травня 2022 року по липень 2023 року у розмірі 9496,90грн

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у загальному розмірі 5102,63грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 26435,99 є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ до Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області, село Малоянисоль Нікольського району Донецької області про стягнення 172107,31грн, з яких 126555,30грн - основний борг, 14013,39грн - пеня, 5102,63грн - 3% річних, 26435,99грн - інфляційні втрати, задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області, село Малоянисоль Нікольського району Донецької області (87010, Донецька обл., Нікольський р-н, село Малоянисоль, вулиця Миру, будинок 92, ідентифікаційний код 23421520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) 172107,31грн, з яких 126555,30грн - основний борг, 14013,39грн - пеня, 5102,63грн - 3% річних, 26435,99грн - інфляційні втрати, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 06.11.2023.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.