Рішення

від 26.10.2023 по справі 906/746/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/746/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська Теплоелектростанція"

про стягнення 6 691,26 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6691,26 грн. збитків.

Ухвалою від 06.06.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 18.07.2023.

Ухвалою від 18.07.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження до 15.09.2023 на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відклав підготовче засідання на 15.09.2023.

Ухвалою від 15.09.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті, призначив судове засідання на 26.10.2023.

09.10.2023 до суду повернулася за закінченням терміну зберігання копія ухвали від 15.09.2023, що направлялася на адресу відповідача.

16.10.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС".

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 06.06.2023, 18.07.2023, 15.09.2023, які належним чином направлялися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська Теплоелектростанція" за адресою: 13352, Житомирська область, Бердичівський район, с. Великі Низгірці, вул. Білопільська, 123, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Суд відзначає, що судова кореспонденція у справі №906/746/23 направлялась відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 7 ст.120 ГПК України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 27.11.2019 у справі №913/879/17).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення (постанова Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Водночас суд зазначає, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у справі № 906/746/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті Господарського суду Житомирської області в мережі Інтернет, що також не позбавляє відповідача об`єктивної можливості дізнатися про слухання справи за його участю.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Таким чином, суд вжив усі залежні від нього заходи для належного та своєчасного повідомлення відповідача справи про дату, час і місце розгляду справи. При цьому явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи за наявними матеріалами, внаслідок чого суд розглядає справу за відсутності відповідача за наявними у ній документами, згідно з приписами ч.2 ст.178 та ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2019 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Бердичівська Теплоелектростанція' було укладено договір №2219 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно частину об`єкта "Виробничо-опалювальна котельня" (інв. № 272), що розташована за адресою: Київська область, Іванківський р-н, м. Прип`ять, вул. Житомирська, 1, літера "Г" та перебуває на балансі ДСП "Чорнобильська АЕС", а саме: склад хімічних реагентів площею 319.10 м. кв.; будівля очищення промстоків з будівлею насосної станції пожежогасіння площею 249,00 м. кв.;мазутнонасосна площею 427,70 м. кв.; холодний склад матеріалів площею 482,40 м. кв.;ємності у кількості 15 шт. (5000 м. куб. - 2 шт.; 1000 м. куб. - 2 шт.; 400 м. куб. - 2 шт.; 200 м. куб. - 2 шт. 160 м. куб. - 1 шт.; 40 м. куб. - 1 шт.; 25 м. куб. - 4 шт.; 10 м. куб. - 1 шт.).

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2018 року 135 506,41 грн.

Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 912 "Деякі питання стимулювання розвитку зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення" сторони домовились, що на період чинності постанови орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу із застосуванням орендної ставки за використання державного майна, розташованого в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення, коефіцієнтом 0,15 (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.8 договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

У п. 3.12 договору вказано, що зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі, не меншому, ніж місячна орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди.

Відповідно до п. 5.4 договору завдаток стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 3.8 цього договору.

Завдаток в сумі 10200,00 грн. було перераховано Державному спеціалізованому підприємству "Чорнобильська АЕС" 27.02.2019 та 13.03.2019, що підтверджується платіжними інструкціями №52 від 27.02.2019 на суму 7344,00 грн. та №64 від 13.03.2019 на суму 2856,00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань визначених п.5.5 договору Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" направляло відповідачу рахунки-акти наданих послуг із зазначенням періоду наданих послуг та суми орендної плати, що підлягала перерахуванню балансоутримувачу.

У зв`язку з тим що відповідач взяте на себе зобов`язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати до державного бюджету та балансоутримувачу (щомісячно до 15 числа, наступного за звітним) не виконував Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовними заявами про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Позовні вимоги Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" були задоволені, що підтверджується рішеннями Господарського суду Житомирської області від 03.06.2021 у справі №906/1364/20 та від 11.01.2022 у справі №906/1089/21.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено в п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Враховуючи вимоги ПКУ позивачем були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму податку на додану вартість, зокрема і за червень та липень 2021 року, а саме: №245 від 30.06.2021 на суму ПДВ 4 986,276 грн.; № 271 від 31.07.2021 на суму ПДВ 4 991,262 грн., що підтверджується копіями податкових накладних та квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН від 13.07.2021 № 1 та від 11.08.2021№ 1.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо дотримання вимог ПКУ з реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з цим у відповідача була підстава для отримання податкового кредиту.

Крім того, в установлені ст. 203 ПКУ строки позивачем були подані податкові декларації за червень та липень 2021 року та сплачений за вказані періоди податок на додану вартість, в т.ч. і сума ПДВ за податковими накладними № 245 від 30.06.2021 на суму ПДВ 4 986,276 грн. та № 271 від 31.07.2021 на суму ПДВ 4 991,262 грн.

Враховуючи постійне тривале порушення умов договору в частині сплати орендної плати Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на адресу позивача та відповідача було направлено повідомлення про відмову від договору (лист від 28.04.2021 № 50-02.02-1922).

03.06.2021 позивач листом № 2200/01130800-2021 направив на адресу відповідача акт приймання-передачі, анкету про стан майна і розрахунків за договором оренди, а також копію розрахунку розміру пені та інших санкцій станом на 30.04.2021, які відповідач отримав 17.06.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0710100752082.

Листом від 08.09.2021 № 50-02.02-3947 Регіональним відділенням на адресу Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" був направлений акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно змісту вищевказаного акту, його було складено внаслідок припинення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 12.02.2019 № 2219. Датою припинення договору оренди є 30.06.2021, про що Державному спеціалізованому підприємству "Чорнобильська АЕС" стало відомо лише з листа Регіонального відділення від 08.09.2021. Підставою припинення договору оренди є рішення орендодавця Регіонального відділення про дострокове припинення договору, про що орендодавець повідомив орендаря листом від 28.04.2021 № 50-02.02-1922.

Згідно приписів ч. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН: отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

У зв`язку з припиненням дії вищевказаного договору та підписанням акту повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності позивачем було зменшено суму заборгованості відповідача по рахунку-акту від 31.07.2021 № 21-03-0260 на суму 29947,57 грн., що підтверджується рахунком-актом наданих послуг (коригуючий) від 13.09.2021 № 21-03-0260/1, а отриманий завдаток в сумі 10200,00 грн. відповідно до п. 3.12 договору зараховано в рахунок часткової плати по рахунку-акту від 30.06.2021 № 21-03-0218 за червень 2021 року.

Рахунок-акт наданих послуг (коригуючий) від 13.09.2021 №21-03-0260/1 направлявся на підписання відповідачу рекомендованим листом від 30.09.2021 № 3912/01130800-21, але був повернутий відділенням АТ "Укрпошта" у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

З метою зменшення суми податкових зобов`язань, позивачем у вересні 2021 року було складено два розрахунки коригування від 13.09.2021 №77 до податкової накладної від 31.07.2021 №271 та №78 до податкової накладної від 30.06.2021 № 245.

Зазначені розрахунки коригування позивач направив відповідачу через сервер ДПС 07.10.2021 для їх реєстрації в ЄРПН.

Абзацом 14 п. 201.10 ст. 201 ПК визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця. - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідач не дотримався вимог чинного законодавства щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування за наслідками спірних господарських операцій, у зв`язку з чим позивач не має правових підстав для зменшення суми податкового зобов`язання.

З огляду на вказані обставини позивач 23.02.2022 листом №696/01030200-2022 направив до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками Державної податкової служби України скаргу на контрагента (відповідача) за не реєстрацію розрахунку коригування по господарських операціях за договором, а 01.11.2021 на адресу відповідача лист №4449/01030200-2021 про реєстрацію розрахунків коригувань.

Крім того, при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року позивачем також була подана заява про порушення відповідачем граничних термінів реєстрації розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за вищевказаними господарськими операціями за розрахунком коригування на загальну суму ПДВ 6 691,26 грн. (додаток 7 до податкової декларації).

Положення п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 ПК України не передбачають можливості зменшення постачальником товарів/послуг суми податкових зобов`язань у разі невиконання отримувачем (покупцем) товарів/послуг обов`язку реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної; при цьому постачальник зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву зі скаргою на такого отримувача (покупця). Однак, подання такої скарги згідно з наведеною нормою не є підставою для зменшення суми податкових зобов`язань.

Нормами Податкового кодексу України на отримувача товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни зареєструвати розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання постачальника товарів/послуг на те. що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування є підставою для зменшення суми податкового зобов`язання.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 623 ЦК України:

- боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1);

- розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором;

- збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч. 3);

- при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

У зв`язку з бездіяльністю відповідача щодо виконання обов`язку покладеного на нього нормою закону щодо порядку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не виконанням свого обов`язку щодо реєстрації розрахунків коригування складених 13.09.2021 за № 78 та № 77 у встановлений ст. 201 ПКУ п`ятнадцятиденний строк, позивачем було понесено збитки через неможливість зменшенням ним своїх зобов`язань з податку на додану вартість, зокрема за червень 2021 року на суму ПДВ 1700,00 грн. та липень 2021 року на суму ПДВ 4991,26, а всього на суму 6691,26 грн.

При цьому хоча обов`язок відповідача зареєструвати розрахунки коригування є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед позивачем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати розрахунки коригування та неможливістю позивача зменшити свої зобов`язання з податку на додану вартість на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для стягнення збитків з відповідача у розмірі 6691,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська Теплоелектростанція" (13352, Житомирська область, Бердичівський район, с. Великі Низгірці, вул. Білопільська, буд. 123, код ЄДРПОУ 42626158)

- на користь Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (07100, Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, вул. Збройних Сил України, 7/1, код ЄДРПОУ 14310862) 6691,26 грн. збитків, а також 2684,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.11.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу (рек.)

+ в Електронний кабінет

3 - відповідачу (рек.)