Рішення

від 26.10.2023 по справі 910/12736/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2023Справа № 910/12736/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Національної спілки письменників України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранзит"

про розірвання договору та повернення майна

за участі представників:

від позивача: Бондаренко А.О.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна спілка письменників України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранзит", в якому просила розірвати укладений між сторонами договір оренди від 10.02.2015 та повернути позивачу нежиле приміщення № 13, загальною площею 54,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Вказана ухвала суду та подальші ухвали у справі направлені, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01024, м. Київ, вул. Банкова, 2.

Проте конверти із копіями ухвал повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження та подальші ухвали у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2015 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладений договір оренди нерухомого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення №13 загальною площею 54,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Банкова, будинок 2.

Згідно з п. 3.1.1 договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному об`ємі, вносити орендарю орендну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що сума орендної плати визначена за домовленістю сторін і складає 10317 грн. із ПДВ та з урахуванням часткової компенсації податку на землю за місяць.

Згідно з пунктом 5.2. договору орендар проводить сплату орендної плати та плати за комунальні послуги до 5-го (п`ятого) числа поточного місяця, згідно виставлених орендарем рахунків.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору останній набуває чинності з моменту підписання акту приймання-передачі та діє 1090 календарних днів. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору, договір вважається продовженим на тих же умовах, що були передбачені договором.

У пункті 9.5 договору зазначено, що правовідносини сторін за цим договором не регулюються нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Із матеріалів справи слідує, що відповідач у період з січня 2022 року по лютий 2023 року вносив орендну плату та плату за комунальні послуги несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 28.02.2023 за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 255404,48 грн.

Відтак, позивач супровідним листом від 28.02.2023 № 2 направив відповідачу претензію № 1 щодо виконання грошового зобов`язання на суму 255 404,48 грн. та акт звірки взаєморозрахунків.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість перед позивачем не погасив.

Також, 01.05.2023 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 30.04.2023 № 30/04/23-3 про припинення договору внаслідок несплати відповідачем орендної плати та просив звільнити нежитлові приміщення в установленому договором порядку.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1. ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що зміни або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін.

У пункті 6.4 договору встановлено, що дострокове розірвання договору допускається за письмовою угодою сторін або за рішенням господарського суду.

Як слідує з матеріалів справи, за відповідачем утворилась заборгованість у період з січня 2022 року по лютий 2023 року, у зв`язку з чим позивач звертався до відповідача з листом-повідомленням від 30.04.2023 № 30/04/23-3 про припинення договору та повернення орендованого майна.

За наведених обставин, оскільки відповідач не вносив орендну плату більше, ніж за три місяці підряд, зокрема, із лютого 2022 року по лютий 2023 року, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна від 10.02.2015 року.

Згідно з частиною 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За наведених обставин, оскільки договір підлягає розірванню, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про виселення відповідача зі спірного нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національної спілки письменників України задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди нерухомого майна від 10.02.2015, укладений між Національною спілкою письменників України (01024, м. Київ, вул. Банкова, 2; ідентифікаційний код 00016018) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранзит" (01024, м. Київ, вул. Банкова, 2; ідентифікаційний код 33052925).

Повернути Національній спілці письменників України (01024, м. Київ, вул. Банкова, 2; ідентифікаційний код 00016018) нежиле приміщення № 13, загальною площею 54,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранзит" (01024, м. Київ, вул. Банкова, 2; ідентифікаційний код 33052925) на користь Національної спілки письменників України (01024, м. Київ, вул. Банкова, 2; ідентифікаційний код 00016018) 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 06.11.2023 року.

Суддя К.В. Полякова