ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.11.2023Справа № 910/357/20 (910/14470/20)За позовом ОСОБА_1
до Державного підприємства "Проектний інститут "Укрметротунельпроект"
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні
в межах справи № 910/357/20
Суддя Івченко А.М.
Представники: не з`явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні в межах справи № 910/357/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 прийнято справу до свого провадження; відкрито провадження у справі; зобов`язано учасників провадження у справі надати суду письмові обґрунтовані пояснення по справі; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; встановлено строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 20.10.2020; встановлено строк для подання відповіді на відзив з урахуванням ст. 166 ГПК України до 01.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 призначено розгляд справи на 18.10.23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 закрито підготовче провадження з розгляду заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні в межах справи № 910/357/20; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 01.11.23.
В судовому засіданні судом розглянуто позовну заяву по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні в межах справи № 910/357/20 Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 було звільнено з посади провідного інженера відділу електротехнічних пристроїв наказом № 70 ос від 27.06.2014 Державного підприємства "Проектний інститут "Укрметротунельпроект".
При звільненні позивача розрахунок з виплати заробітної плати не проведено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 року позивач визнаний конкурсним кредитором у зв`язку з наявністю заборгованості із заробітної плати у сумі 14 416,25 гривень.
Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За змістом ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку та на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Позивач зазначає, що стосовно терміну заборгованості та суми компенсації між відповідачем та позивачем спір відсутній.
Відповідач наказом № 9 від 17.08.2020 року «Щодо відновлення конституційних прав працівників підприємства на своєчасне одержання винагороди за працю» визначив розмір компенсації позивачу за затримку розрахунків із заробітної плати у сумі 228 513,00 гривень. Розрахунок суми компенсації з середнього заробітку за час затримки розрахунків визначено в наступному порядку. Відповідач наказом № 7-Г від 12.08.2020 року «Про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні» встановив, що за час затримки виплати з заробітної плати працівникам підприємства, яких звільнено, встановити середню заробітну плату в розмірі посадового (місячного) окладу на дату звільнення. Згідно до штатного розпису, який діяв на дату звільнення позивача посадовий оклад останнього становив 3 130,32 гривень, з урахуванням терміну заборгованості 73 місяці, сума компенсації дорівнює 228 513,00 гривень.
Станом на день розгляду справи зазначені накази не скасовані, доказів того, що т.в.о. ОСОБА_2 не мав відповідних повноважень на складання та підписання вказаних наказів не надано, однак розрахунок з позивачем не проведено.
До позовної заяви позивачем додано засвідчені копії наказу № 70 ос від 27.06.2014, наказу № 7 Г від 12.08.2020, штатного розпису, наказу № 9 від 17.08.2020, які чинні, договору про надання професійної правничої та правової допомоги від 17.09.2020, довідки про сплату послуг адвокату, доказів поштових витрат.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені обставини, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги, які складають заборгованість в розмірі 228 513,00 грн.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
З огляду на викладені обставини на наведені норми суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв`язку з чим вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Крім того, керуючись положеннями ст. 123, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 427,70 гривень, поштові витрати по направленню копії позовної заяви учасникам провадження у сумі 75 гривень, оплату послуг адвоката у сумі 2000 гривень.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 123, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Проектний інститут "Укрметротунельпроект" (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 21, к. 1, 01034, код ЄДРПОУ 01388443) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.06.2014 року по 27.08.2020 року в розмірі 228 513,00 грн, судовий збір у сумі 3 427,70 грн, поштові витрати з направлення копії позовної заяви учасникам провадження у сумі 75,00 грн, оплату послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 07.11.2023
Суддя А.М.Івченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114720431 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: про стягнення заробітної плати |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Івченко А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні