Рішення

від 07.11.2023 по справі 605/332/23

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 605/332/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" листопада 2023 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Горуц Р.О.

при секретарі Лежигубській О.В.

за участю:

прокурора Яськів М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці цивільну справу за позовом Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія Прикарпаття про примусове припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, -

В С Т А Н О В И В :

Бережанська окружна прокуратура Тернопільської області звернулася в суд в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія Прикарпаття про примусове припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, мотивуючи тим, що відповідачкою, яка є громадянкою російської федерації, з 14 грудня 2018 року, тобто з моменту реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2,4206 га, з кадастровим номером 6124881400:01:001:0387, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гнильченського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області (колишньої Гнильченської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області), упродовж строку встановленого ч.4 ст.81 ЗК України, не відчужено її.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала повністю та з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити.

В судове засідання представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Підтримання позовних вимог представником позивача та прохання про розгляд справи у його відсутності, викладено у адресованому суду клопотанні, яке долучено до матеріалів справи, що не суперечить вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання без поважних причин не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки суду не повідомила та відзиву на позов не подала.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.

В силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при

визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст.41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

За змістом ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п.ест.140ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.в ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

Положеннями ч. ч.1, 2, 4 ст. 145 ЗК України визначено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Судом встановлено,що 03листопада 2008року доДержавного земельногокадастру внесеновідомості проземельну ділянкусільськогосподарського призначення площею 2,4206 га, з кадастровим номером 6124881400:01:001:0387, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гнильченського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області (колишньої Гнильченської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 липня 2023 року.

Із вищевказаної інформації видно, що за відповідачкою, яка є громадянкою російської федерації, 14 грудня 2018 року зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку, яка на даний час перебуває в оренді третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ Агрокомпанія Прикарпаття.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 6124881400:01:001:0387, підлягає конфіскації за рішенням суду.

Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки остання мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про примусове припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, підлягають до задоволення.

Судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України, а саме сплачений Бережанською окружною прокуратурою при поданні позову до суду судовий збір в сумі 2684 гривні, слід стягнути на її користь із відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.81, 140, 143, 145 ЗК України, ст.41 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія Прикарпаття про примусове припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації задовольнити. Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 14 жовтня 2008 року ТП №68 відділу УФМС росії по санкт-петербургу та ленінградській області у приморському районі м. санкт-петербурга, жительці м. санкт-петербург АДРЕСА_1 російської федерації, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6124881400:01:001:0387, площею 2,4206 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Гнильченської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області (на даний часГнильченського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області), право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 грудня 2018 року, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути з громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 14 жовтня 2008 року ТП №68 відділу УФМС росії по санкт-петербургу та ленінградській області у приморському районі м. санкт-петербурга, жительки м. санкт-петербург вул. мартиновськая, 6/48 російської федерації, на користь Тернопільської обласної прокуратури, м.Тернопіль вул. Листопадова, 4, судові витрати, а саме сплачений судовий збір, у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, які перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль вул. Лисенка, 20а, код ЄДРПОУ 39766192;

Відповідач: громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 14 жовтня 2008 року ТП №68 відділу УФМС росії по санкт-петербургу та ленінградській області у приморському районі м. санкт-петербурга, жителька м. санкт-петербург АДРЕСА_1 , російської федерації;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія Прикарпаття м.Тисмениця вул. Галицька, 93 Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 41481188.

Головуючий: Р. О. Горуц