Рішення

від 06.11.2023 по справі 910/11517/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2023Справа № 910/11517/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт», м. Черкаси

до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, м. Київ

про усунення перешкод у здійсненні права власності,

Представники сторін:

від позивача: Вишнева Ю.В.;

від відповідача: Наруцька О.І.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт» (далі - ТзОВ «Фактор-Консалт»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві/відповідач) про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка (податкова застава) зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна, серія та номер: 391/26-15-17-02-17, що виданий 27.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номер запису про обтяження: 29195680.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок обтяження (у вигляді податкової застави) нерухомого майна, зокрема квартири АДРЕСА_1 , яка придбана ТОВ «Фактор-Консалт» на електронних торгах, останнє 23.06.2023 звернулося із листом до ГУ ДПС у м. Києві Державної податкової служби України про виключення цього майна із податкової застави. Однак, листом №17844/6/99-00-13-03-06 від 04.07.2023 ДПС України ГУ ДПС у м. Києві відмовило позивачу у знятті обтяження із цього майна, посилаючись на наявність податкового боргу у ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», якому це майно належало до проведення електронних торгів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.07.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 04.09.2023.

15.08.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС в м. Києві заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що станом на 06.11.2018 згідно із даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, за ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» обліковувався податковий борг, внаслідок чого ГУ ДФС у м. Києві склало акт опису майна ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», в тому числі квартири АДРЕСА_1 та внесено його у податкову заставу. Водночас зазначає, що майно платника податків може бути звільнене з-під податкової застави після подання до ГУ ДПС в м. Києві відповідного документу, що засвідчує настання будь-якої із подій, визначених п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України, проте такого документу позивач не подав.

21.08.2023 до канцелярії суду від ТзОВ «Фактор-Консалт» надійшла заява про участь у судовому засіданні 04.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

04.09.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.10.2023.

18.09.2023 до канцелярії суду від ТзОВ «Фактор-Консалт» надійшла заява про участь у судовому засіданні 02.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

02.10.2023 у судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позовної без розгляду на підставі п. 3 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), мотивуючи тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Водночас зазначив, що можливо є підстави для закриття провадження у справі, при цьому, у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 06.11.2023.

05.10.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про вступ у справу як представника Вишневої Ю.В.

17.10.2023 до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

23.10.2023 до канцелярії суду від ТзОВ «Фактор-Консалт» надійшла заява про участь у судовому засіданні 06.11.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

06.11.2023 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Зокрема, представник Головного управління ДПС у м. Києві в усному порядку просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ст. 226 ГПК України

Представник ТзОВ «Фактор-Консалт» проти залишення позову без розгляду заперечував, стверджуючи, що у провадженні суду не перебуває справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому, вказав, що рішення у справі №910/1349/22 від 14.09.2022 ухвалено судом між тими ж сторонами, однак з інших підстав та доказів.

Отже, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.

Згідно із п. 3 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Разом із тим, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що станом на день розгляду справи №910/11517/23 по суті у провадженні цього або іншого суду наявне незакінчене провадження у справі зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, відповідно клопотання відповідача про залишення позовної заяви ТзОВ «Фактор-Консалт» до ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві про усунення перешкод у здійсненні права власності, є необґрунтованим.

ТзОВ «Фактор-Консалт» у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Головного управління ДПС у м. Києві проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника - ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» в рамках виконавчого провадження №32627392, відкритого 17.05.2012.

15.02.2016 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, зокрема, щодо квартири АДРЕСА_2 , що належала ПрАТ «Трест Київміськбуд-1».

У подальшому, 29.11.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту опису майна, серія та номер: 391/26-15-17-02-17, що виданий 27.11.2018 (видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018) обтяжено у податкову заставу майно ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», у тому числі квартиру АДРЕСА_2 .

Разом із тим, 05.08.2021 в межах примусового виконання рішень у зведеному виконавчому провадженні №32885579 (до якого увійшло виконавче провадження №32627392) про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» на користь Київської міської ради 78 711 211,50 грн - основного боргу, 65 296 572,18 грн - пені Державним підприємством «Сетам» проведено електронні торги щодо реалізації арештованого нерухомого майна, у тому числі, трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , що належало ПрАТ «Трест Київміськбуд-1».

За результатами проведених електронних торгів, які оформлені протоколом проведення електронних торгів №549289 від 05.08.2021, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт».

26.08.2021 на підставі акту №32885579/5 про проведені електронні торги, який затверджений заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю. від 10.08.2021, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В. видано свідоцтва у відповідності до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт» належить на праві власності майно, що складається із кватири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Того ж дня, 26.08.2021, у визначеному законом порядку зареєстровано право власності на означене майно за номером запису про право власності: 43683708.

Водночас, відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири, яка придбана позивачем на електронних торгах існує обтяження у вигляді податкової застави, що зареєстроване на підставі акту опису майна, серія та номер: 391/26-15-17-02-17, що виданий 27.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номер запису про обтяження: 29195680. Особа, майно якої обтяжуються: Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», код ЄДРПОУ: 31176312, адреса: Україна, вул. Маршала Тимошенка, 29-6, м. Київ, 04205.

23.06.2023 позивач звернувся із листом до Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України про виключення майна, що належить товариству, із податкової застави.

Проте, листом від 14.07.2023 №17844/6/99-00-13-03-06 ДПС України відмовило ТзОВ «Фактор-Консалт» у знятті обтяження із зазначеного майна, посилаючись на наявність (станом на 01.07.2023) податкового боргу у ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», якому майно належало до проведення електронних торгів, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення податкової застави, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України унормовано, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2).

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що предметом податкової застави є майно виключно боржника-платника податків.

При цьому, суд відзначає, що податкова застава зареєстрована 29.11.2018 і виникла на підставі акту опису майна від 27.11.2018, тобто, вже після відкриття виконавчого провадження №32627392 (дата відкриття 17.05.2012) в межах якого й було реалізоване спірне майно та після арешту майна боржника (ПрАТ «Трест Київміськбуд-1»), накладеного 19.01.2016 з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення боргу на користь Київської міської ради.

Так, згідно із п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2).

Пунктом 93.4 ст. 93 цього ж Кодексу встановлено, що у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється із податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Із аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто, в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їхнього проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто, є правочином.

Ураховуючи той факт, що на час розгляду справи майно реалізовано і право власності на це майно набув позивач на підставі правочину (придбане на електронних торгах), то має місце спір про право цієї особи, оскільки наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан його речового права на спірне майно.

За приписами ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано у ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Згідно із п. 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач придбав на електронних торгах нерухоме майно, а саме кватиру № НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , про що 10.08.2021 заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю. складено відповідний акт №32885579/5 про проведені електронні торги на підставі протоколу проведення електронних торгів від 05.08.2021 за № 549289.

Докази на підтвердження оспорювання та/або скасування в судовому порядку процедури електронних торгів сторонами до матеріалів справи не надані, а відтак, їх результати є дійсними.

Положеннями ст. 391 Цивільного кодексу України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду із негаторним позовом.

Звернутися із негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Таким чином, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі із відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ним права розпорядження на належне йому на праві власності майно шляхом припинення податкової застави.

На переконання суду, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що реалізоване на електронних торгах на користь позивача нерухоме майно знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», якому це майно належало до торгів.

У той же час, станом на момент звернення до суду із цим позовом та розгляду цієї справи судом по суті, власником майна є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт», придбавши його на електронних торгах.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ураховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТзОВ «Фактор-Консалт» до ДПС України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у місті Києві про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що має наслідком задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт» задовольнити.

Припинити податкову заставу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка (податкова застава) зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна, серія та номер: 391/26-15-17-02-17, що виданий 27.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві. Номер запису про обтяження: 29195680.

Стягнути із Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт» (18031, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Надпільна, будинок 55; ідентифікаційний код 43111777) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 07.11.2023.

Суддя В.В. Бондарчук