Рішення

від 25.10.2023 по справі 911/2800/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2800/23

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Бельдій С.Я. розглянувши справу

За позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни КХП", Київська обл., м. Васильків

про стягнення 29 469 грн. 28 коп.

Представники сторін:

позивача Зрайло Н.І.;

відповідача не з`явився.

Обставини справи:

Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни КХП" про стягнення заборгованості на загальну суму 29 469 грн. 28 коп., з яких: 17 745 грн. 00 коп. основного боргу, 2 163 грн. 36 коп. пені, 1 942 грн. 15 коп. штрафу, 1 304 грн. 48 коп. 3% річних та 6 314 грн. 29 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання по договору поставки продуктів переробки зернових культур № 15/02 від 15.02.2021 року.

Ухвалою суду від 13.09.2023 р. постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; зобов`язано відповідача надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, а також докази його направлення на адресу позивача; встановлений строк для подання відповідачем відзиву на позов та інших документів в строк до 25.10.2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, вимоги суду, викладені в ухвалі від 13.09.2023 р. не виконав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

15.02.2021 року між Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромни КХП" (Покупець) було укладено договір поставки продуктів переробки зернових культур № 15/02, відповідно до п. 1.1. умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця продукти переробки зернових культур на умовах та в строки, обумовлені договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару відповідно до умов договору і специфікацій, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору товар за Договором поставляється (передається) партіями у строки, вказані у Специфікації. Під партією товарів розуміється товар, переданий на умовах до цього Договору по одній видатковій накладеній.

Згідно п. 3.1. Договору сума Договору становить вартість усього поставленого товару протягом строку дії Договору, але в будь-якому випадку не може перевищувати 10 000 000 грн. в т.ч. ПДВ. Вартість кожної окремої партії товару та ціна за одиницю товару, що поставляється згідно з Договором, визначається у Специфікації, яку сторони підписують на кожну окрему партію товару (п. 3.2. Договору).

Покупець здійснює передоплату 100% вартості товару по кожній окремій Специфікації окремої партії товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку-фактури за товар із зазначенням точної суми ПДВ (п. 5.1. Договору).

Строк поставки (передачі) кожної окремої партії товару за Договором зазначається сторонами у відповідних Специфікаціях, які підписують уповноважені представники обох сторін по кожній окремій поставці (передачі) товару (п. 6.1. Договору).

Пунктом 13.1. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021 року.

Як вбачається із специфікації № 1 від 04.03.2021 р., специфікації № 2 від 15.03.2021 р., специфікації № 3 від 19.05.2021 р., специфікації № 4 від 19.05.2021 р. та специфікації № 5 від 19.05.2021 р. на виконання умов договору позивач в період з 13.03.2021 р. по 16.06.2021 р. поставив відповідачу товар (висівки пшеничні розсипні та борошно пшеничне вищого готунку) на загальну суму 1 050 647 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними накладними. За даний товар відповідач здійснив часткову оплату в сумі 1 032 902 грн. 00 коп., неоплаченою залишилась сума 17 745 грн. 00 коп.

20.10.2022 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 130-8-19/2810, у якій повідомив, що борг перед Постачальником за поставлений товар складає 17 745 грн. 00 коп. та вимогою вжити заходів по погашенню заборгованості.

03.08.2023 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 130-12-19/2081 в якій вимагав терміново вжити заходів з погашення заборгованості.

Дані претензії залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 17 745 грн. 00 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають судом задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 6 314 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 1 304 грн. 48 коп. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 6 314 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 1 304 грн. 48 коп. 3 % річних.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 163 грн. 36 коп. та 7 % штрафу в сумі 1 942 грн. 15 коп.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.3. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару згідно умов Договору, покупець сплачує постачальнику на вимогу останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, за кожен день прострочення він несплаченої суми, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної суми.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Право встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам ч.ч. 2,4 ст. 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Розрахунок пені та 7 % штрафу відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «Ромни КХП» (08601, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 10, код 42940323) на користь Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01013, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) 17 745 (сімнадцять тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 00 коп. основного боргу, 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три) грн. 36 коп. пені, 1 942 (одну тисячу дев`ятсот сорок дві) грн. 15 коп. штрафу, 1 304 (одну тисячу триста чотири) грн. 48 коп. 3 % річних, 6 314 (шість тисяч триста чотирнадцять) грн. 29 коп. інфляційних втрат та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 07.11.2023 року.

Суддя Л.Я. Мальована