Рішення

від 06.11.2023 по справі 912/1493/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 рокуСправа № 912/1493/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1493/23

за позовом Фермерського господарства "Степ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар"

про стягнення 741 239,94 грн,

представники:

від позивача - Бем Ю.Ю., ордер від 17.08.2023 серія ВА № 1059901;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Степ", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" про стягнення 741 239,41 грн боргу, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки сільськогосподарської продукції від 22.03.2023 № 22/03/23 в частині своєчасного та повного розрахунку за прийнятий товар.

Ухвалою від 22.08.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1493/23; постановив справу № 912/1493/23 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 18.09.2023 на 11:00.

18.09.2023 суд відкрив підготовче засідання. У засіданні брав участь уповноважений представник позивача.

Ухвалою від 18.09.2023 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/1493/23; справу № 912/1497/23 призначив до судового розгляду по суті 20.10.2023 на 11:00 год.

20.10.2023 господарський суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні брав участь представник позивача.

Протокольною ухвалою від 20.10.2023 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 912/1493/23 до 06.11.2023 на 12:00 год та витребувано від позивача для огляду в судовому засіданні оригінал довіреності від 22.03.2023 № 1, копія якої міститься в матеріалах справи № 912/1493/23.

06.11.2023 до господарського суду від Фермерського господарства "Степ" надійшла заява про залучення документів, а саме: копії податкової накладної від 22.03.2023, квитанції від 13.04.2023 та копії рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2023.

В обґрунтування необхідності залучення зазначених доказів позивач зазначає, що до матеріалів справи були залученні неякісні копії таких документів. Також звертає увагу, що податкові накладні мають відмітку про зарахування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06.11.2023 господарський суд продовжив розгляд справи. У судовому засіданні брав участь представник позивача.

У судовому засіданні оглянуто оригінал довіреності від 22.03.2023 № 1, наданий позивачем на виконання протокольної ухвали суду від 20.10.2023, та встановлено відсутність підпису керівника та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар".

Крім того, протокольною ухвалою від 06.11.2023 суд долучив до матеріалів справи копії документів, доданих до клопотання позивача про долучення документів до справи № 912/1493/23.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Органом поштового зв`язку повернуто конверти з вкладенням (ухвали від 22.08.2023, 18.09.2023, 20.10.2023) з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялись на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в Договорі поставки сільськогосподарської продукції від 22.03.2023 № 22/03/23.

Частиною 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Окрім того господарський суд повідомляв відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на вебсайті Судової влади України, а також телефонограмами від 30.08.2023 № 204, від 03.10.2023 № 252 та від 20.10.2023 № 266, однак за номером телефону, який зазначено у сформованому судом витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар", не вдалось зв`язатись.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

22.03.2023 між Фермерським господарством "Степ" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" (далі - Продавець) укладено Договір поставки № 22/03/23 (далі - Договір, а.с. 7).

Відповідно до п. 1.1.-1.3. Договору Постачальник зобов`язується продати (поставити), а Покупець - прийняти та оплатити соняшник українського походження 2022 року, далі за текстом - Товар. Характеристика Товару: Найменування Товару - соняшник 2022 р. Кількість Товару, його асортимент та вартість визначається Специфікацією (-ями), що є невід`ємною частиною Договору. Продаж здійснюється зі складу Продавця: за адресою: вулиця Токова буд. 9, с. Димине, Кропивницький район, Кіровоградська обл., 27131.

Згідно п. 2.1.-2.3. Договору поставка Товару здійснюється Постачальником окремими партіями. Окремою партією Товару за цим Договором вважається кількість Товару, що зазначена у відповідній Специфікації. Датою поставки Товару та переходу власності від Постачальника до Покупця вважається дата оформлення видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної. Строк поставки Товару, що поставляється за цим Договором, зазначається у Специфікаціях до даного Договору.

Умовами п. 3.1. Договору передбачено умови оплати Товару:

- 1 етап - оплата в розмірі 86% за фактично відвантажений Товар на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Покупцем від Постачальника;

- 2 етап - остаточний розрахунок протягом 10 банківських днів з моменту реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

У випадку, коли податкова накладна реєструється Постачальником пізніше ніж, протягом двох місяців з дня настання зобов`язання, Покупець має право недоплачувати 14% від суми поставки, залишаючи їх як компенсацію за недоотриманий податковий кредит.

Відповідно до п. 5.1. Договору строк дії договору встановлюється з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 р., а у випадку несвоєчасного виконання Сторонами своїх договірних обов`язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до Специфікації № 1 від 22.03.2023 року Фермерське господарство "Степ" зобов`язалося передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" соняшник в кількості 28,580 т за ціною 15 500,00 грн за 1 т з урахуванням ПДВ на загальну суму 442 989,96 грн (а.с. 8).

Пунктом 3 Специфікації передбачено, що поставка здійснюється протягом 2 (двох) днів з моменту підписання специфікації за адресою: 27613, Україна, Кіровоградська обл., м. Кропивницький р-н, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 4.

Відповідно до Специфікації № 2 від 05.04.2023 року Фермерське господарство "Степ" зобов`язалося передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" соняшник в кількості 21,500 т за ціною 15 500,00 грн за 1 т з урахуванням ПДВ на загальну суму 333 249,98 грн (а.с. 9).

Пунктом 3 Специфікації передбачено, що поставка здійснюється протягом 2 (двох) днів з моменту підписання специфікації за адресою: 27613, Україна, Кіровоградська обл., м. Кропивницький р-н, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 4.

22.03.2023 Фермерським господарством "Степ" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" поставлено соняшник в кількості 28,58 т на суму 442 989,96 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.03.2023 року № 27, 28, довіреністю від 22.03.2023 року № 1, видатковою накладною від 22.03.2023 року № 2 (а.с. 10-13).

22.03.2023 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" було виставлено рахунок-фактура від 22.03.2023 року № 2 на суму 442 989,96 грн (а.с. 14).

05.04.2023 Фермерським господарством "Степ" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" поставлено соняшник в кількості 21,50 т на суму 333 249,98 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 05.04.2023 року № 29, 30, довіреністю від 22.03.2023 року №1, видатковою накладною від 05.04.2023 року № 1 (а.с. 15-18).

05.04.2023 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" було виставлено рахунок-фактура від 05.04.2023 року № 1 на суму 333 249,98 грн.

05.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" платіжною інструкцією № 348а0а22fе було перераховано Фермерському господарством "Степ" 35 000,00 грн, де в призначенні платежу зазначено: "Плата за соняшник згідно рах№2 від 22.03.2023р., у т.ч. ПДВ 20% - 5 833,33 грн" (а.с. 20).

За твердженням позивача, залишок суми неоплаченого товару за вказаним договором та специфікаціями складає 741 239,94 грн (442 989,96 грн + 333 249,98 грн = 776 239,94 грн; 776 239,94 грн - 35 000,00 грн = 741 239,94 грн).

Станом на день звернення Фермерського господарства "Степ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" з даним позовом до суду, відповідач свої зобов`язання з повної оплати поставленого (прийнятого) товару не виконав.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує наступне.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.525,526 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, передав Відповідачу Товар (соняшник) на загальну суму 776 239,94 грн термін оплати настав.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати прийнятого Товару виконав частково, сплативши 35 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тлумачення змісту ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 908/119/22.

В контексті відсутності підпису керівника та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" на довіреності від 22.03.2023 № 1, а також наявності підписів уповноважених осіб на видаткових/товарно-транспортних накладних та відтисків печаток сторін суд зазначає, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки та за відсутності доказів того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, вбачається реальність господарської операції з поставки відповідного товару, який зазначений у вищезазначених накладних, позивачем відповідачу.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 року у справі № 915/878/16.

Також суд звертає увагу на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідач позовні вимоги не заперечив, факти, викладені в позовній заяві, не спростував, господарський суд вважає надані позивачем копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних з відтисками печаток обох сторін (відповідачем не надано доказів того, що його печатка була загублена, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа), платіжної інструкції про часткову оплату відповідачем за прийнятий товар (розцінюється, як визнання відповідачем основного боргу), податкових накладних вірогідними доказами на підтвердження існування заборгованості у розмірі 741 239,94 грн ((776 239,94 грн (вартість поставленого товару) - 35 000,00 грн (часткова оплата за товар) = 741 239,94 грн)).

Строк виконання зобов`язання за Договором є таким, що настав, тому позовні вимоги про стягнення 741 239,94 грн основного боргу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Представником позивача 06.11.2023 в судовому засіданні заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, наведеного в позовній заяві, витрати на професійну правничу допомогу складають 20 000,00 грн (а.с. 4).

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 19, кв. 4, код ЄДРПОУ 38435608) на користь Фермерського господарства "Степ" (27131, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Димине, вул. Далекого, 5, код ЄДРПОУ 24152571) 741 239,94 грн боргу, а також судовий збір у розмірі 11 118,60 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20.11.2023 о 15:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань № 315.

Явка в судове засідання учасників справи та їх представників не є обов`язковою.

Позивачу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати докази щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Звернути увагу учасників провадження, що згідно абз. 2 ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Фермерському господарству "Степ" (27131, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Димине, вул. Далекого, 5); Товариству з обмеженою відповідальністю "Віса-Стар" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 19, кв. 4).

Повне рішення складено 07.11.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко