Рішення

від 06.11.2023 по справі 916/3814/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3814/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/3814/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгова енергетична компанія" (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 39510083)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" ( 73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 133, код ЄДРПОУ 37238536)

про стягнення 664 693,14грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгова енергетична компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" про стягнення 664 693,14грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором №63-Е від 09.12.2021р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3814/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Також відповідна ухвала суду була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" на його електронну адресу office@utec.in.ua та одержана останнім 12.09.2023р.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

09.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгова енергетична компанія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" (споживач) було укладено договір постачання електричної енергії №63-Е, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1 договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Оплату послуги з розподілу електричної енергії Споживач здійснює самостійно оператору системи розподілу, відповідно до укладеного договору, якщо інше не передбачено домовленістю сторін (п.2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць з першого по останнє число включно (далі - розрахунковий місяць).

Згідно п.3.1 договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві- приєднанні, яка є Додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до п.5.1 договору, договірні обсяги постачання електричної енергії Споживачу вказуються Споживачем у Додатку 2 до Заяви-приєднання до умов цього Договору.

Якщо Споживачу заздалегідь стало відомо, що обсяг споживання електроенергії в будь- якому розрахунковому місяці, вказаному в Додатку 2 до заяви-приєднання, буде відрізнятися від вказаного на той же місяць договірного обсягу, Споживач повинен не пізніше 20-го числа місяця, що передує такому розрахунковому місяцю, надати Постачальнику письмову заявку про зміну договірного обсягу постачання електроенергії в такому розрахунковому місяці у вигляді скан або фотокопії. Договірний обсяг постачання електричної енергії, визначений на 20-е число місяця, що передує розрахунковому місяцю, вважається заявленим на розрахунковий місяць (п.5.2 договору).

Оплата вартості партії Товару здійснюється шляхом перерахування безготівкового платежу у розмірі 100% вартості замовленого Товару, вказаного у рахунку-фактурі, на поточний рахунок Постачальника протягом 15 днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної (п.3.4 договору).

Розділом 6 договору передбачена ціна та порядок оплати електричної енергії.

Так, п.61. договору встановлено, що 6.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до формули визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором (п.6.2 договору). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.3 договору). Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок) Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору (п.6.4 договору). Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути більшим 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 3 (трьох) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, шодо оплати рахунку, оформленого Споживачем (п.6.5 договору).

Пунктом 7.3 договору передбачено, що перелік точок комерційного обліку, за якими визначається обсяг спожитої електроенергії, з зазначенням їх розташування та ЕІС-кодів, вказується у Додатку 1 до заяви-приєднання до цього Договору. Збір даних комерційного обліку здійснюється оператором зчитування даних, роль якого виконує постачальник послуг комерційного обліку (ППКО). Функції ППКО може виконувати оператор системи розподілу (ОСР) або інший суб`єкт господарювання, що надає такі послуги, відповідно до укладеного зі Споживачем договору. За домовленістю між ППКО і Споживачем, Споживач може знімати покази лічильників самостійно, надаючи ППКО інформацію зі всіх лічильників, встановлених на об`єктах Споживача.

Відповідно до п. 7.5 договору, за результатами розрахункового місяця Постачальник та Споживач складають акт прийому-передачі електричної енергії

Пунктом 15.1 договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем Заяви-приєднання, яка є Додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку Постачальника та діє до 31.12.2022року. Договір пролонгується на наступний рік в разі, якщо жодна із сторін за один місяць до його закінчення не звернулась до іншої сторони про розірвання цього Договору.

Усі повідомлення за цим Договором мають бути здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Листування за цим Договором (зокрема надсилання листів, відповідей на звернення, рахунків тощо) здійснюється за допомогою поштового, факсимільного або електронного зв`язку з подальшим надсиланням оригіналів (п.15.3-15.4 договору)

Додаток 1 до договору - Заявка -приєднання з додатками.

Додатком 2 до договору - Комерційна пропозиція.

Додаток 3 до договору - Повідомлення споживача.

Відповідно до п. 4 Додатку №2 до Договору №63-Е оплату заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електроенергії Відповідач здійснює поетапно за графіком: - до 09 числа розрахункового періоду - 25%; - до 15 числа розрахункового періоду - 15%; - до 25 числа розрахункового періоду - 30%; - до 01 числа наступного розрахункового періоду решта неоплаченого та спожитого обсягу електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді.

Позивач вказує, що в рамках договірних відносин за Договором №63-Е за період з січня 2022 року по серпень 2022 року Позивачем було продано на користь Відповідача електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Відповідача 509 234 кВт/год на загальну суму 1 797 693,43 грн з урахуванням ПДВ, відповідач в рамках договірних відносин сплатив за спожиту електроенергію загальну суму 958 734,25 грн з урахуванням ПДВ.

При цьому позивач зазначає, що Відповідач продовжував споживання електроенергії за Договором №63-Е, отримував засобами електронної пошти рахунки (на 25%, 15%, 30% та на решту неоплаченого та спожитого обсягу електричної енергії у розрахунковому період) та акти прийому-передачі електричної енергії, остання оплата за електроенергію була здійснена 24.02.2022 року.

Обсяги спожитої Відповідачем електроенергії за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року, як вказує позивач, додатково підтверджуються щомісячними Звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "УТЕК" на користь споживачів, в тому числі і на користь Відповідача, які складаються та надаються оператором системи розподілу AT «Херсонобленерго».

В подальшому оплати за спожиту електроенергію Відповідач не здійснював, в наслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 838 959,18 грн.

Позивач вказує, що 24.02.2022 року Позивач листом за вих. №205 від 24.02.2022 року проінформував всіх контрагентів за договорами постачання електроенергії, в тому числі і Відповідача, шляхом направлення на електрону пошту останнього htk_2015@ukr.net листа в якому зазначив, що не зважаючи на введення надзвичайного стану в окремих регіонах України, він продовжує постачання електроенергії в повному обсязі та розрахунки будуть проводитись відповідно до умов укладених Договорів.

07.04.2022 року Позивач направив на електрону пошту Відповідача лист за вих. №12- 0322 від 07.04.2022 року, попередив його та інших контрагентів за договорами постачання електроенергії, що через запровадження на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» правового режиму воєнного стану та бойові дії на території України, обмін актами постачання електричної енергії та актами звірки взаєморозрахунків став не можливим або значно ускладненим, та висловив прохання відправляти сканкопії підписаних актів на електрону адресу: service@utec.in.ua або за допомогою мессенджеру «ViЬег» за номером 38(067) 868 73 02.

Позивач зазначає, що враховуючи складну ситуацію, яка склалась через воєнний стан та бойові дії на території України, рахунки та акти за період з січня по серпень 2022 року своєчасно, в межах встановлених Договором № Е-63 строків, відправлялись Відповідачу на його електрону пошту, також, згодом акти постачання електричної енергії за цей період у паперовому вигляді та акт звірки взаємних розрахунків Договору №63-Е про постачання електричної енергії споживачу від 09.12.2021 року було надіслано 10.08.2022 року засобами сервісу доставки «НОВА ПОШТА» за експрес-накладною 59000850355687, які були отримані останнім 14.08.2022р.

13.04.2022 року Позивач надіслав Відповідачу лист за вих №14-0322 від 13.04.2022 року щодо сплати заборгованості за Договором №63-Е.

У відповідь на цей лист, Відповідач надіслав лист за вих. №02/04 від 15.04.2022 року про неможливість оплати через форс-мажорні обставини з посиланням на нормативні обмеження та висновок Торгово-промислової палати України, викладений у повідомленні від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1.

В подальшому як зазначає Позивач, Листом від 16.05.2022 року Відповідач повідомив Позивача, що споживання у період з 24.02.2022-01.05.2022 було значно меншим встановлених в договорі лімітів.

Як зазначає Позивач, 26.07.2022 року засобами сервісу доставки «НОВА ПОШТА» за експрес-накладною 59000844862668 ним було надіслано Відповідачу лист за вих. №327 від 25.07.2022 року з пропозицією зафіксувати поточні дані пристроїв обліку споживання електричної енергії, підписати Акти поставки електричної енергії та акт звірки взаєморозрахунків. Додатково, було запропоновано даним листом підписати Додаткову Угоду до Договору №63-Е про призупинення його дії. 28.07.2022 та 29.08.2022 року на мобільний месенджер «Viber» представником Відповідача було надіслано Позивачу показники лічильників обліку споживання електроенергії.

03.10.2022 року Представником Позивача було отримано лист Відповідача за вих. б/н та не датований, яким останній повідомляє, що з 29.06.2022 року припинив роботу та не отримав проект Додаткової угоди про призупинення дії Договору та документи щодо фіксації взаєморозрахунків.

У відповідь на вищевказаний лист (за вих. б/н та не датований), як зазначає Позивач 20.10.2022 засобами сервісу доставки «НОВА ПОШТА» за експрес-накладною 20450604420715 він направив Відповідачу лист за вих. №605 від 18.10.2022 року, яким вказав, що всі необхідні підтверджуючи документи щодо розрахунків споживання електроенергії Відповідачу було надіслано, розрахунки відповідають дійсності, а також нагадав про заборгованість з боку Відповідача за Договором №63-Е. Зазначений лист був залишений без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач, 30 червня 2023 року ним було здійснено коригування обсягів споживання Відповідача за минулі періоди, а саме - за липень 2022 року зменшено на загальну суму 18 881.76 грн.. в т.ч. ПДВ та за серпень 2022 року зменшено на загальну суму 231 341.03 гри., в т.ч. ПДВ. Зазначене коригування оформлене - Актом коригування №1 від 30.06.2023 до Акта №006322071 за липень 2022 з Додатком «Звіт щодо звітного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "УТЕК"» та Актом коригування №1 від 30.06.2023 до Акта №006322081 за серпень 2022 з Додатком «Звіт щодо звітного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "УТЕК"».

Акти коригування із додатками були направлені на підпис Відповідачу 06 липня 2023 року, та отримані ним 11 липня 2023, що підтверджується роздруківкою накладної перевізника «Нова пошта» № 20450737936881.

Позивач вказує, що Відповідач не направив підписаного примірника Актів. Проте, Позивач вважає, що заборгованість Відповідача обґрунтовано підлягає зменшенню на суму коригувань в загальному розмірі 250 222.63 грн, з урахуванням чого заборгованість останнього за Договором №63-Е склала 588 736,55грн.

Крім того, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором відповідно до положень ст. 625 ЦК України було нараховано останньому інфляційні витрати в розмірі 59 471,97грн. та 3% річних в сумі 16 484,62грн.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставин Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгова енергетична компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно зі ч. 1,2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України „Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.

Як встановлено судом, 09.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгова енергетична компанія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" (споживач) було укладено договір постачання електричної енергії №63-Е, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1 договору).

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, в рамках договірних відносин за Договором №63-Е за період з січня 2022 року по серпень 2022 року Позивачем було продано на користь Відповідача електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Відповідача 509 234 кВт/год на загальну суму 1 797 693,43 грн з урахуванням ПДВ, відповідач в рамках договірних відносин сплатив за спожиту електроенергію загальну суму 958 734,25 грн з урахуванням ПДВ., в наслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 838 959,18 грн.

Як вбачається з матеріалів справи рахунки та акти за період з січня по серпень 2022 року своєчасно, в межах встановлених Договором № 63-Е строків, відправлялись Відповідачу на його електрону пошту, також, згодом акти постачання електричної енергії за цей період у паперовому вигляді та акт звірки взаємних розрахунків Договору №63-Е про постачання електричної енергії споживачу від 09.12.2021 року було надіслано 10.08.2022 року засобами сервісу доставки «НОВА ПОШТА» за експрес-накладною 59000850355687, які були отримані останнім 14.08.2022р.

В подальшому як встановлено судом, 30 червня 2023 року Позивач було здійснено коригування обсягів споживання Відповідача за минулі періоди, а саме - за липень 2022 року зменшено на загальну суму 18 881.76 грн.. в т.ч. ПДВ та за серпень 2022 року зменшено на загальну суму 231 341.03 гри., в т.ч. ПДВ. Зазначене коригування оформлене - Актом коригування №1 від 30.06.2023 до Акта №006322071 за липень 2022 з Додатком «Звіт щодо звітного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "УТЕК"» та Актом коригування №1 від 30.06.2023 до Акта №006322081 за серпень 2022 з Додатком «Звіт щодо звітного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "УТЕК"».

Акти коригування із додатками були направлені на підпис Відповідачу 06 липня 2023 року, та отримані ним 11 липня 2023, що підтверджується роздруківкою накладної перевізника «Нова пошта» № 20450737936881.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" прийнятих на себе зобов`язань договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 588 736,55грн. основного боргу - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

При цьому встановлені судом обставини, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості отриманого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції у розмірі 59 471,97грн. та три відсотки річних у розмірі 16 484,62грн.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за період з 01.09.2022 по 16.08.2023 суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" трьох відсотків річних в розмірі 16 484,62грн.

Разом з тим, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з 01.09.2022 по 16.08.2023 господарський суд зазначає його помилковість, оскільки позивачем під час здійснення розрахунку був невірно визначений сукупний індекс інфляції. Так, здійснивши перерахунок інфляційних витрат за допомогою системи "Ліга Закон", судом встановлено, що загальна сума інфляційних витрат яка підлягає задоволенню становить 50 397,05грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгова енергетична компанія" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, проте враховуючи перерахунок інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгова енергетична компанія" (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 39510083) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" ( 73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 133, код ЄДРПОУ 37238536) - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський тепличний комбінат" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 133, код ЄДРПОУ 37238536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгова енергетична компанія" (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 39510083) основний борг в сумі 588 736 (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч сімсот тридцять шість)грн. 55коп., 3 % річних в сумі 16 484 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири)грн. 62коп., інфляційні витрати в сумі 50 397 (п`ятдесят тисяч триста дев`яносто сім)грн. 05коп., судовий збір в сумі 9 834 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять чотири)грн. 27коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна