Рішення

від 06.11.2023 по справі 917/1646/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 Справа № 917/1646/23

Суддя Кльопов І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Генпостач", вул.В.Стельмаха, 32-Г, м.Рівне, 33018, ел.адреса: zgpparts@gmail.com

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергопром", вул.Зіньківська, 19, оф.302, м.Полтава, 36009

про стягнення грошових коштів

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Генпостач" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Полтаваенергопром" про стягнення заборгованості за Договором №23/15/05-01 від 15.05.2023 на поставку запасних частин у розмірі 282 291,63грн., в т.ч. 263 540,54грн. - сума основного боргу та 18 451,09грн - сума штрафних санкцій.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 справу № 917/1646/23 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Кльопову І.Г.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.09.2023 відкрито провадження у справі № 917/1646/23 в порядку спрощеного позовного провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 07.09.2023 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом, на адресу: вул.Зіньківська, 19, оф.302, м.Полтава, 36009 - повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив:

15 травня 2023 року між нашим підприємством ТзОВ «ЗАХІД ГЕНПОСТАЧ» (Постачальник) та ТзОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОПРОМ» (Покупець) було укладено Договір № 23/15/05-01 на поставку запасних частин (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов"язується поставити запасні частини до сільськогосподарської техніки (далі - Товар), а Покупець прийняти та здійснити оплату за Товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаних в рахунках і/або накладних, які є невід"ємною частиною цього договору.

Поставка Товару здійснюється відповідно до правил "Інкотермс-2010" на умовах: EXW склад Постачальника. Поставка Товару здійснюється партіями. На кожну партію Товару, що поставляється Постачальник надає (за своїм місцезнаходженням) Покупцю рахунок на накладну на Товар, в яких вказується найменування, асортимент, кількість і ціна Товару (п.2.1., п.2.2 Договір).

29 червня 2023 року, згідно Договору ТзОВ «ЗАХІД ГЕНПОСТАЧ» поставило для ТзОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОПРОМ» запасні частини (підшипники) в кількості 720 (сімсот двадцять) штук на загальну суму 263 540 (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот сорок) гривень 54 коп. (видаткові накладні: № 1358 від 29.06.2023 р., № 1360 від 29.06.2023 р., № 1379 від 29.06.2023 р., № 1381 від 29.06.2023 р., № 1407 від 29.06.2023 р.).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна сума цього Договору складається з сумарної кількості всіх поставок, що здійснюється в рамках даного договору і включає ПДВ.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, оплата за кожну партію Товару здійснюється Покупцем не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з дати виписки видаткової накладної Постачальником на Товар. Загальна сума заборгованості не може перевищувати 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Таким чином, останнім днем виконання зобов`язання оплати є 04.07.2023.

Згідно пункту 4.3 Договору, при оплаті Товару Покупець в платіжному дорученні повинен вказувати номер та дату виписки рахунку, за яким здійснюється оплата та реквізити даного Договору як підставу для оплати.

Позивач зазначає, свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений товар ТОВ "Захід Генпостач" не виконало, грошові кошти за поставлений Товар не сплатило.

Позивачем на адресу Відповідача 05.07.2023 року направлялась претензія із вимогою здійснити оплату вартості реалізованого товару, яка була отримана відповідачем 29.06.2023 року та котра залишилася без відповіді.

Несплата Відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача до Господарського суду з відповідним позовом.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором поставки № 23/15/05-01 від 15.05.2023.

Доказів розірвання, припинення чи визнання недійсним договору сторонами не надано.

Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов"язання за договором поставки: поставлено Відповідачеві товар на загальну суму 263540,54грн., що підтверджується матеріалами справи.

Проте, відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

За таких обставин є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 263540,54грн. основного боргу.

Крім того, за порушення строків виконання грошового зобов`язання Позивачем нараховано Відповідачу 17689,71грн. - пені та 1061,38грн. - 3% річних за період з 29.06.2023 по 16.08.2023.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за порушення терміну оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення) від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована за весь період прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, позивачем нарахована відповідачу пеню у розмірі 17689,71грн. за період з 29.06.2023 по 16.08.2023 та 1061,38грн. - 3% річних за період з 29.06.2023 по 16.08.2023.

Розглянувши зазначений розрахунок пені та 3% річних, суд встановив, що позивачем неправильно визначений період нарахування.

Як зазначалось вище, останнім днем виконання зобов`язання оплати за Товар є 04.07.2023, відповідно прострочення виконання такого зобов`язання з боку відповідача мало місце з 05.07.2023.

За наведеного, дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення пені в сумі - 14657,19грн. та 3% річних в сумі 931,42 грн. за період з 05.07.2023 по 16.08.2023, в іншій частині вимоги щодо стягнення пені та 3% річних відхиляються як завищені щодо розміру.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергопром" (вул.Зіньківська, 19, оф.302, м.Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 37185254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Генпостач", вул.В.Стельмаха, 32-Г, м.Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 41444350) заборгованість за Договором №23/15/05-01 від 15.05.2023 на поставку запасних частин у розмірі, а саме: 263 540,54грн. - суму основного боргу, пеню в сумі - 14657,19грн. та 3% річних в сумі 931,42 грн., а також 4186,93грн. судового збору

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано: 06.11.2023

Суддя Кльопов І.Г.