Рішення

від 31.10.2023 по справі 918/633/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. м. РівнеСправа №918/633/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, Київ 116, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (вул. Ярослава Гашека, буд.120, Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360, код ЄДРПОУ 22572180) про стягнення 119 097,22 грн.

у судове засідання з`явились представники:

- позивача: Пронюк В.Я. (в режимі ВКЗ);

- відповідача: Шевчук Г.Є.;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до ТОВ Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (далі ТОВ ВТП "Агропереробка") про стягнення 555 485,05 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз України" вказує, що споживач (ТОВ "Агропереробка") з ЕІС-кодом 56ХО0000МFW5001, був закріпленим в інформаційній платформі за постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В), в т.ч. і у спірний період: з 02.12.2022 по 31.12.2022.

У даний період позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 14,98069 тис. куб.м. на загальну суму 481 614,08 грн (з урахуванням вартості транспортування), в той час як відповідачем не здійснено оплати поставки, чим порушено п.4.4. Договору постачання природного газу і станом на 30.04.2023 за ТОВ "Агропереробка" обліковується вищевказана заборгованість.

Також, з урахування прострочення виконання зобов`язання за період з 01.02.2023 по 30.04.2023, позивачем нараховано 58 717,33 грн - пені, 11 630,60 грн інфляційних втрат та 3 523,04 грн - 3% річних.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, що не позбавляє суд права, на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В той же час, до суду надійшло клопотання про застосування ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені, в якому ТОВ "Агропереробка" просить про зменшення пені з 58 717,33 грн до 10 000,00 грн, та про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 481 614,08 грн, з підстав його сплати, надавши у доказ платіжні інструкції №15812 від 11.08.2023 на суму 100 000,00 грн; №13525 від 14.08.2023 на суму 180 000,00 грн; №15828 від 14.08.2023 на суму 201 614,08 грн.

Крім того, згідно змісту даної заяви ТОВ "Агропереробка" визнано вимоги щодо стягнення 11 630,60 грн інфляційних втрат та 3 523,04 грн - 3% річних, які, в ході розгляду справи (22.08.2023), також були сплачені.

Щодо можливості зменшення пені товариство посилається, що простроченням виконання зобов`язання позивачу не були завдані збитки, в розумінні ст. 16 ЦК України, а тому розмір заявленої до стягнення пені значно перевищує розмір збитків позивача, оскільки одночасно заявлено стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які покликані відшкодувати втрати від прострочення виконання грошового зобов`язання боржником.

Крім того, в період, коли виникла заборгованість, існували й інші об`єктивні обставини, які мають істотне значення для вирішення спору в частині стягнення неустойки.

Інформує, що ТОВ ВТП "Агропереробка" - є виробником продуктів харчування, зокрема, молочних продуктів, які мають обмежений термін зберігання, а також визначені особливі умови їх зберігання. Як відомо, в осінньо зимовий період 2022-2023 р.р., в зв`язку з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну та їх масованими атаками на об`єкти енергопостачання в Україні, були запроваджені регулярні відключення електроенергії по усій країні, зокрема й на ТОВ ВТП "Агропереробка". В зв`язку з чим, для збереження робочих місць та уникнення зупинення роботи підприємства, товариство було змушене забезпечувати безперебійну роботу його промислових потужностей електроенергією самотужки, шляхом придбання додаткового обладнання промислових генераторів електроенергії, а також додаткових витратних матеріалів дизельного пального, для підтримання роботи таких генераторів.

Наведені обставини в сукупності призвели до того, що доходи підприємства значно знизились, що підтверджується копіями Декларації з податку на прибуток ТОВ ВТП "Агропереробка" за 1 квартал 2021 та за 1 квартал 2023 , в яких, для порівняння, прибуток (чистий дохід) підприємства складає 873 041,00 грн за 1 квартал 2021 та 428 638,00 грн за 1 квартал 2023.

Тобто, прибуток товариства зменшився в 2 рази, при істотній інфляції в Україні та зростанні курсу провідних світових валют відносно української гривні. Крім того, товариство не припиняло, як свою основну виробничу діяльність, так і активну волонтерську допомогу як на користь підрозділів ЗСУ, так і для мирних жителів, які залишились на окупованих територіях Херсонщини.

Як наслідок вищевказаних об`єктивних причин у товариства виникли тимчасові заборгованості, в т.ч. й перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України", стягнення якої є предметом спору у даній справі.

Заперечуючи щодо зменшення можливості пені, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначає, що її сплата була передбачена умовами Типового договору (п.4.5), отже, відповідач був обізнаний, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність у вигляді сплати пені.

За ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин, а виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема, кінцевих споживачів, відсутності коштів на рахунках тощо.

Однією з обов`язкових умов застосування ст. 233 ГК України є дослідження судом майнового стану сторін - і боржника і кредитора, обставини, що обумовили прострочення, тому ТОВ "ГК "Нафтогаз України" просить врахувати обставину, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р товариство визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу. Інститут постачальника "останньої надії" впроваджений з метою підтримки споживачів, що залишились без постачальника.

Так, у позивача значно зросла кількість споживачів (поставка, як постачальника "останньої надії"), через неможливість постачання ним природного газу від їх колишніх інших приватних постачальників - з 01.05.2022 до реєстру клієнтів ТОВ "ГК "Нафтогаз України" було додатково включено 8,8 млн. українських домогосподарств, які раніше отримували природний газ від 17 постачальників під брендом "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" і ТОВ "Одесагаз-Постачання".

При цьому, розмір дебіторської заборгованості постійно зростає, через відсутність платіжної дисципліни з боку таких споживачів та обмеження заходів впливу на них (позивач наразі не має права обмежувати споживання природного газу через заборгованість перед ним).

Окрім того, постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 "ГК "Нафтогаз України" було зобов`язано забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ.

Більше того, 06.03.2022 у зв`язку з відкритою збройною агресією з боку російської федерації, КМУ прийнято постанову № 222 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", відповідно до пп.1,4 якого це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Тобто, ТОВ "ГК "Нафтогаз України", забезпечуючи галузі національної економіки і населення природним газом, являється об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави, а відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ і, як наслідок, відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї країни.

Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

Процесуальні дії у справі.

28.06.2023 позов ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надійшов на поштову адресу Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 03.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.08.2023.

13.07.2023 від представника ТОВ "ГК "Нафтогаз України" - Пясецького Д.В. надійшло клопотання про надання можливості для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 14.07.2023 задоволено заяву представника ТОВ "ГК "Нафтогаз України", надано йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 01.08.2023 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 15.08.2023.

15.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про застосування ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені.

Ухвалою від 15.08.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.08.2023) було закрито провадження у справі в частині стягнення 481 614,08 грн - основного боргу, повернуто позивачу з Державного бюджету України 7 224,21 грн - судового збору, підготовче засідання відкладено на 29.08.2023.

Подальший розгляд справи проводився в межах позовних вимог про стягнення 73 870,97 грн, з яких 58 717,33 грн - пені, 11 630,60 грн інфляційних втрат та 3 523,04 грн - 3% річних. Пеня, інфляційні втрати і 3% річних нараховані за період прострочення з 01.02.2023 по 30.04.2023.

25.08.2023 на поштову адресу суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому підтверджено відсутність основної заборгованості через сплату 481 614,08 грн у ході судового розгляду справи, а також збільшено термін нарахування штрафних санкцій - по дату оплати боргу - 13.08.2023. Відтак, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" просить стягнути з ТОВ ВТП "Агропереробка": 119 097,22 грн - пені; 7 654,79 грн - 3% річних; 18 062,51 грн - інфляційних втрат, а також судовий збір.

25.08.2023 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 481 614,08 грн - основного боргу, 11 630,60 грн - інфляційних втрат, 3 523,04 грн - 3% річних, оскільки між сторонами в цій частині відсутній предмет спору.

28.08.2023 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 11 630,60 грн - інфляційних втрат, 3 523,04 грн - 3% річних, оскільки 22.08.2023 дані кошти були сплачені на користь позивача, що підтверджується платіжними інструкціями №13563 та №13564.

29.08.2023 у судовому засіданні представники сторін підтвердили факт погашення відповідачем заборгованості у розмірі 481 614,08 грн - основного боргу, 11 630,60 грн - інфляційних втрат, 3 523,04 грн - 3% річних. При цьому, представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі від 28.08.2023 (в частині 11 630,60 грн - інфляційних втрат, 3 523,04 грн - 3% річних), повідомивши, що клопотання про закриття провадження у справі від 25.08.2023 було подане помилково - без врахування постановленої ухвали від 15.08.2023 (якою вже закрито провадження у справі в частині стягнення 481 614,08 грн - основного боргу).

Ухвалою від 29.08.2023 прийнято заяву ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про зменшення розміру позовних вимог, закрито провадження у справі в частині стягнення 3 523,04 грн - 3% річних та 11 630,60 грн - інфляційних втрат, продовжено за ініціативою суду строк підготовчого провадження на 30 днів - до 02.10.2023, підготовче засідання відкладено на 14.09.2023.

Подальший розгляд спору проводився в межах позовних вимог щодо стягнення 129 660,88 грн, з яких 119 097,22 грн пеня, 6 431,91 грн - інфляційні втрати, 4 131,75 - 3% річних. Пеня нарахована за період прострочення з 01.02.2023 по 13.08.2023, а інфляційні втрати і 3% річних - за період прострочення з 01.05.2023 по 13.08.2023.

31.08.2023 від ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надійшло заперечення на зменшення пені.

08.09.2023 від ТОВ ВТП "Агропереробка" надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 4 131,75 грн - 3% річних та 6 431,91 грн - інфляційних втрат. До заяви долучено платіжні інструкції від 07.09.2023: №13651 на суму 6 431,91 грн (призначення платежу: інфляційні втрати зг. договору без пдв) та №13650 на суму 4 131,75 грн (призначення платежу: штрафні санкції зг. договору без пдв).

Ухвалою від 14.09.2023 підготовче засідання відкладено на 21.09.2023.

18.09.2023 від ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надійшли пояснення, якими підтверджено надходження оплат 4 131,75 грн - 3% річних та 6 431,91 грн - інфляційних втрат.

20.09.2023 від ТОВ ВТП "Агропереробка" надійшла заява про долучення доказів у справі, у якій товариство просить долучити: - заяву про списання 119 097,22 грн - неустойки, направлену 08.09.2023 на електронну пошту ТОВ "ГК "Нафтогаз України"; - заяву про мирне врегулювання спору у справі №918/634/23.

У судовому засіданні 21.09.2023 представник позивача підтримав клопотання відповідача про закриття провадження у справі від 08.09.2023, зазначивши про оплату усього розміру інфляційних втрат та 3% річних, які входять до складу позовних вимог. Також, підтвердив надходження заяви про мирне врегулювання спору.

Ухвалою від 21.09.2023 було закрито провадження у справі в частині стягнення 4 131,75 грн - 3% річних та 6 431,91 грн - інфляційних втрат, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 03.10.2023.

Подальший розгляд спору проводився в межах позовних вимог щодо стягнення 119 097,22 грн пені, нарахованої за період прострочення з 01.02.2023 по 13.08.2023.

03.10.2023 у судовому засіданні представники сторін повідомили, що на даний час сторони перебувають в процесі мирного врегулювання спору, а тому ухвалою від 03.10.2023 розгляд справи відкладено на 31.10.2023.

30.10.2023 від представника ТОВ "ГК "Нафтогаз України" - Пронюка В.Я. надійшло клопотання про заміну представника, що братиме участь у судовому засіданні 31.10.2023 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 30.10.2023 задоволено заяву представника ТОВ "ГК "Нафтогаз України", надано йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 31.10.2023 представник відповідача, визнавши допущення основної заборгованості у розмірі 481 614,08 грн, підтримав клопотання про зменшення пені до 10 000,00 грн.

Представник позивача проти зменшення пені заперечив, зазначаючи про відсутність у даному випадку виключних та достатніх підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України", відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКІІ) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до п.7 Положення про покладення спеціальних обов`язків па суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 (далі - Положення ПСО) до 30.04.2023 (включно) постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (далі - перелік споживачів).

Реєстрація споживача, віднесеного до спеціальної категорії, здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі відомостей про відключення чи ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника захищеного споживача для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об`єкту такого захищеного споживача. У такому випадку постачання природного газу здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії";

- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником захищеного споживача в реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання природного газу здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

ТОВ ВТП "Агропереробка" включений до Переліку споживачів, що не належать до категорії побутових споживачів та виконують життєво важливі функції для забезпечення продовольчої безпеки держави, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2022 №183.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГTC) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого ТОВ ВТП "Агропереробка" з 15.10.2022 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених саме позивачем.

Згідно з Формою №10 (інформація щодо споживачів, які буди зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ), ТОВ ВТП "Агропереробка" був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

В інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XO0000MFW50001 (ТОВ ВТП "Агропереробка") був закріплений за постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В) у т.ч. у період з 02.12.2022 по 31.12.2022.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - Кодекс ГТС ).

Відповідно до положень п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа-електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу, відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Відповідно до п.1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог ст.ст. 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п. 1.1. договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (далі - Постачальник).

Відповідно до п. 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України.

Згідно з п. 1.3. договору, цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

У п. 2.1. визначено, що за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п. 2.2. договору, обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із ЦК України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п.2.3. договору).

Розділом III договору передбачено умови постачання, зазначено що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за природний газ, що не визначена відповідно до п. 4.1 розділу IV цього Договору (п. п.3.1.-3.4. договору).

Згідно з п. 4.1. договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Відповідно до п. 4.2. договору, об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п.4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).

Згідно з п.4.5. договору, порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п.11.1 договору).

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо Споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання (п. 11.3 договору).

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" було виставлено ТОВ ВТП "Агропереробка" рахунок від 10.01.2023 №1208 на суму 1 069 200,49 грн, де 481 614,08 грн. - за поставлені у грудні 2022 року 14,98069 тис. куб. м. газу, 587 586,41 грн борг станом на 01.12.2023. Докази направлення на адресу відповідача (копія реєстру відправлень та поштова квитанція) наявні в матеріалах справи.

Докази оплати вартості природного газу у матеріалах справи відсутні.

Із адвокатського запиту адвоката Євгена Літвінова, адресованому ТОВ "Оператору газотранспортної системи України" про надання інформації та копій документів вбачається, що адвокатом витребовувалась інформація з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачів за період з 01.10.2021 року по дату видачі відповіді, зокрема і споживача з персональним ЕІС-кодом: 56XO0000MFW50001 (відповідача).

Листом ТОВ "Оператор газорозподільної системи України" щодо надання відповіді на адвокатський запит, повідомив адвоката Євгена Літвінова, що зокрема в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XO0000MFW50001 був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B) у період з 02.12.2022 по 31.12.2022. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS00004EMGX00A у використаний період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B), становить: з 02.12.2022 по 31.12.2022 14,98069 тис. куб. м.

Об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Відповідно до абз.9 п.7 Положення ПСО, постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживачам згідно з переліком споживачів здійснюється за ціною 32 000 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу.

Таким чином, з огляду на встановлений тариф і об`єм поставленого газу, у відповідача перед позивачем станом на 30.04.2023 сформувалась заборгованість за спожитий природній газ в розмірі 481 614,08 грн.

Таким чином, спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що стосується оплати за природний газ за грудень 2022 року, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 481 614,08 грн.

Окрім того, внаслідок прострочення виконання зобов`язань, відповідачу, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.08.2023, за період прострочення з 01.02.2023 по 13.08.2023 нараховано 119 097,22 грн пені, 18 062,51- інфляційних втрат, 7 654,79 грн - 3% річних.

З матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду спору відповідачем було погашено основну заборгованість і відшкодовано інфляційні втрати та 3% річних у повному обсязі.

Стосовно 119 097,22 грн пені, між сторонами велися перемови щодо мирного врегулювання спору в цій частині. Так, у матеріалах справи наявна заява ТОВ ВТП "Агропереробка" адресована ТОВ "ГК "Нафтогаз України", в якій відповідач просив позивача врахувати обставини, викладені у заяві і списати борг по неустойці.

В той же час, у матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами було досягнуто домовленості, відтак предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача 119 097,22 грн пені, нарахованої за період прострочення з 01.02.2023 по 13.08.2023.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд констатує, що в силу законодавчих приписів типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України обумовлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Із закріпленого у ч. 1 ст. 530 ЦК України правила слідує, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України забороняють односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501. Цей правочин є публічним, а його умови-однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму веб - сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

В матеріалах справи наявні докази включення спірних об`ємів природного газу в означений період до Реєстру споживачів позивача. Отже, факт споживання газу відповідачем із ресурсу постачальника "останньої надії" був підтверджений Оператором ГРМ та не спростований відповідачем.

У спірних правовідносинах, за імперативними вимогами законодавця, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не вправі було самостійно включати споживача до реєстру постачальника "останньої надії" та укладати з ним договір з власної ініціативи чи з ініціативи відповідача. Саме через відсутність постачання природного газу іншим постачальником, Оператор ГТС об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період автоматично включив до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

У відповідності до абз. 4 п. 1 розділу VI. Кодексу газотранспортної системи, договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Виходячи з умов п. 11.1 правочину, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, враховуючи норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, з огляду на доведеність і визнання відповідачем факту поставки/отримання, у грудні 2022 року, 14,98069 тис. куб. м. газу, у останнього, за правилом п.4.4. договору, з`явився обов`язок щодо сплати 481 614,08 грн до 31.01.2023, включно.

Таким чином, з 01.02.2023, ТОВ ВТП "Агропереробка" прострочило виконання вищезазначене зобов`язання.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України", на підставі п.4.5 Типового договору, у строк до 13.08.2023 нарахувало споживачу, що не є побутовим 119 097,22 грн пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом перевірено розрахунок пені, долучений позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (01.02.2023 - 13.08.2023) та встановлено його арифметичну вірність, тому обґрунтований розмір стягнення з відповідача становить 119 097,22 грн пені.

Одночасно, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 50% - до 59 548,61 грн, з огляду на наступне.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Застосовуючи свої дискреційні повноваження, суд уважає за необхідне зазначити, що за змістом ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч. 1 ст. 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду позиції, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

В постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі №902/538/18.

Відповідно до висловленої Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.03.2023 року у справі № 902/317/22 позиції:

"Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності. Положення ст. 233 ГК України та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду. При цьому слід враховувати, що застосування ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, ВС у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), тощо).

Як вже зазначалось, поряд із засадою цивільного законодавства, свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19).".

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на інтереси обох сторін, беручи до уваги відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків, суд робить висновок про можливість у даному випадку зменшення розміру штрафних санкцій.

У цьому аспекті суд, зокрема, першочергово враховує ступінь виконання відповідачем основного зобов`язання (100%) та незначного періоду прострочення (оплата поставленого газу повинна була бути здійснена до 01.02.2023, тоді як звернення з позовом датоване 16.06.2023, а заборгованість погашено 13.08.2023).

Також, судом приймається до уваги поведінка відповідача, який визнав позовні вимоги в повному обсязі, сплативши, у ході розгляду справи, крім суми основного боргу, також, 3% річних та інфляційні втрати, які виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, враховуючи майновий стан обох сторін, приймаючи до уваги, що з 24.02.2022 р. в Україні запроваджено воєнний стан, що призвело до порушення нормальної діяльності обох підприємств, суд дійшов висновку, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення на 50% розміру пені.

Зменшення даної виплати, за переконанням суду, у достатній мірі компенсуватиме понесені майнові втрати щодо несвоєчасно отриманого розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладеному з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасній оплаті поставленого газу обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення пені.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову - стягнення з відповідача на користь позивача 50% заявленої пені у розмірі 59 548,61 грн. У решті вимоги - слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем, при зверненні з позовом з першочерговими вимогами про стягнення 555 485,05 грн сплачено судовий збір у розмірі 8332,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7635 від 21.06.2023.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених, зокрема п.5 ч.1 цієї статті, судовий збір повертається повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення 481 614,08 грн - основного боргу (ухвала від 15.08.2023) позивачу з Державного бюджету України було повернуто позивачу 7 224,21 грн - судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1 786,47 грн, за позовні вимоги щодо стягнення 119 097,22 грн, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи розміри судового збору, фактично сплаченого позивачем - 8332,28 грн, повернутого позивачу з Державного бюджету України - 7 224,21 грн, на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з відповідача належить до стягнення 1 108,07 грн, а іншу частину судового збору у розмірі у розмірі 678,40 грн з ТОВ ВТП "Агропереробка" слід стягнути на в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (вул. Ярослава Гашека, буд.120, Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360, код ЄДРПОУ 22572180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, Київ 116, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) 59 548 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн 61 коп. 50% пені.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (вул. Ярослава Гашека, буд.120, Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360, код ЄДРПОУ 22572180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, Київ 116, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) 1 108 (одна тисяча сто вісім) грн 07 коп. - судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (вул. Ярослава Гашека, буд.120, Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360, код ЄДРПОУ 22572180) в дохід Державного бюджету України 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 40 коп. - судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "07" листопада 2023 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК