Постанова

від 01.11.2023 по справі 904/4012/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 904/4012/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Картере В.І.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023

у справі

за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА"

про визнання грошових вимог в розмірі 26 217 999, 20 грн заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та 4 540,00 грн судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі №904/4012/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" (49000, місто Дніпро, вулиця В. Липинського, 18, офіс 405; ЄДРПОУ 20246625) перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

2. До місцевого господарського суду надійшла заява головного управління ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" у розмірі 26 217 999,20 грн. заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та 4 540,00 грн. судового збору.

2.1. Грошові вимоги заявника обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт від 24.03.2020 №14847/04-36-05-03/20246625 та винесені наступні податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):

- №0009990503 від 07.07.2020 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 9 405 287,50 грн. в т.ч. основний платіж - 7 524 230 грн., фінансова санкція - 1 881 057, 50 грн.;

- №0009980503 від 07.07.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 684 417,50 грн. в т.ч. основний платіж - 11 747 534 грн., фінансова санкція - 2 936 883,50 грн.;

- №0010000503 від 07.07,2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з транспортного податку в сумі - 170,0 грн.;

- №0009960506 від 07.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за порушення терміну розрахунку у сфері ЗЕД в сумі - 1 444 075,83 грн.;

- №0009970506 від 07.07.2020, яким застосовано штрафну санкції за порушення терміну, декларування валютних, цінностей в сумі - 340,0 грн.;

- №0038053307 від 03.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб - 18 306,55 грн.;

- №0038043307 від 03.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб - 665 401,87 грн.

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2023 у цій справі, грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" в розмірі 26 217 999 (двадцять шість мільйонів двісті сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 20 коп заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп судового збору - відхилено.

3.1. Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень, на підставі яких було заявлено грошові вимоги.

Короткий зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2023 у справі № 904/4012/20 скасовано.

Прийнято нове рішення.

Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у сумі 4 540 грн 00 коп (1 черга задоволення - витрати по сплаті судового збору); у сумі 19 271 764 грн 00 коп (3 черга задоволення - недоїмка); у сумі 4 818 111 грн 00 коп (6 черга - штрафні санкції).

Решту вимог - відхилено.

4.1. Суд другої інстанції виходив з того, що під час розгляду заяви з грошовими вимогами податкового органу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Врахувавши, що податкові повідомлення-рішення не були оскаржені в судовому порядку, заявлені грошові вимоги суд визнав такими, що підлягають визнанню за такими податковими повідомленнями-рішеннями:

- №0009990503 від 07.07.2020 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 9 405 287,50 грн, в т.ч. основний платіж - 7 524 230 грн., фінансова санкція - 1 881 057, 50 грн;

- №0009980503 від 07.07.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 684 417,50 грн, в т.ч. основний платіж - 11 747 534 грн, фінансова санкція - 2 936 883,50 грн;

- №0010000503 від 07.07,2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з транспортного податку в сумі - 170,0 грн.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

5. До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі №904/4012/20 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги в повному обсязі.

5.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму ч. 4 ст. 76 ГПК України, оскільки остаточне рішення по справі №904/4012/20 (№904/1775/21) відсутнє.

6. Також, До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі №904/4012/20, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6.1. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано частину 6 статті 45 та частину 4 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства без врахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №904/1693/19, у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі 908/302/22, від 02 червня 2022 року у справі № 922/3062/20, від 15 липня 2021 року у справі № 922/2632/20.

Також, як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, висновок Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 45 та частини 4 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства в частині повноважень суду та обсягу дослідження доказів та встановлення обставин при розгляді заяв з грошовими вимогами податкового органу, заснованих на податкових повідомленнях-рішеннях, що не були оскаржені в адміністративному та/або судовому порядку, відсутній.

Скаржник вважає, що Центральний апеляційний господарський суд при прийнятті постанови від 15.06.2023 року у справі № 904/4012/20, посилаючись на відсутність процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати правовий аналіз законності вимог на підставі податкових повідомлень-рішень від 07.07.2020 № 0009990503, № 0009980503, №0010000503, відмовився досліджувати усі зібрані у справі докази, надані ТОВ "ВП "ГАММА" на підтвердження протиправності зазначених вимог, чим порушив норми частини 6 статті 45 та частини 4 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства, а також норми статей 86, 296, 270, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (пункт перший частини другої статті 310 ГПК України).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Відзиву не подано.

Провадження у Верховному Суді

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4012/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023.

9. Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2023 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка подана на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі №904/4012/20.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі №904/4012/20 на 04 жовтня 2023 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

10. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 року відкладено розгляд касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка подана на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі №904/4012/20 на 01 листопада 2023 року о 12:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

11. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА", яка подана на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі №904/4012/20.

Об`єднано в одне касаційне провадження, касаційні провадження за касаційними скаргами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" у справі №904/4012/20.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" у справі №904/4012/20 на 01 листопада 2023 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4012/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, виходячи з такого.

14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

15. Предметом касаційного оскарження у цій справі є питання дотримання судами норм матеріального та процесуального права при вирішення питання обґрунтованості грошових вимог податкового органу до боржника, заявленими після визнання боржника банкрутом, у процедурі ліквідації.

16. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

17. Згідно зі статтею 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

18. Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

19. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ). Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).

20. З моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу).

21. Відповідно до ч. 3 ст. 59 КУзПБ з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

22. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.

23. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

24. Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 цього Кодексу.

25. Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

26. Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

27. Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

28. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

29. Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

30. Водночас, пунктом 56.18 цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

31. Грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом, яке оскаржене платником податків в судовому порядку, набуває статусу узгодженого з дня набрання судовим рішенням законної сили, у разі якщо процедуру оскарження платник податку не розпочинає, останній має сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

32. З урахуванням викладеного, до податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

33. Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

34. Як встановлено під час розгляду справи, грошові вимоги заявника обґрунтовані тим, що кредитором - ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт від 24.03.2020 №14847/04-36-05-03/20246625 та винесені наступні податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):

- №0009990503 від 07.07.2020 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 9 405 287,50 грн. в т.ч. основний платіж - 7 524 230 грн., фінансова санкція - 1 881 057, 50 грн.;

- №0009980503 від 07.07.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 684 417,50 грн. в т.ч. основний платіж - 11 747 534 грн., фінансова санкція - 2 936 883,50 грн.;

- №0010000503 від 07.07,2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з транспортного податку в сумі - 170,0 грн.;

- №0009960506 від 07.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за порушення терміну розрахунку у сфері ЗЕД в сумі - 1 444 075,83 грн.;

- №0009970506 від 07.07.2020, яким застосовано штрафну санкції за порушення терміну, декларування валютних, цінностей в сумі - 340,0 грн.;

- №0038053307 від 03.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб - 18 306,55 грн.;

- №0038043307 від 03.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб - 665 401,87 грн.

35. Вищезазначені ППР, як встановлено під час розгляду справи, було оскаржено ТОВ "ВП "Гамма" на рівні ДПС України.

36. Так, ршеннями ДПС України від 07.09.2020 №27136/6/99-00-06-02-01-06, від 29.09.2020 №28966/6/99-00-06-02-02-06, від 30.09.2020 №29101/6/99-00-06-02-04-06 ППР від 07.07.2020 №0009980503, №0009990503, №0009970506, №0009960506 та від 03.07.2020 №0038053307. №0038043307 скаргу ТОВ "ВП "Гамма" залишено без задоволення.

37. У подальшому, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/4012/20(904/1775/21) було задоволено позовні вимоги ТОВ "Виробниче підприємство "ГАММА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнано протиправним та скасовано податкове повідомленя-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "С" від 07.07.2020 року №0009960506; визнано протиправним та скасовано податкове повідомленя-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "ПС" від 07.07.2020 року №0009970506. Рішення суду набрало законної сили.

38. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/4012/20(904/1775/21) було задоволено позовні вимоги ТОВ "Виробниче підприємство "ГАММА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, визнано протиправним та скасовано Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "Д" від 03.07.2020 року №0038043307; визнано протиправним та скасовано Податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "Д" від 03.07.2020 року №0038053307.

39. Вказані рішення було оскаржено в апеляційному порядку та відповідними постановами Центрального апеляційного господарського суду було залишено без змін.

40. Так, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 по справі №904/4012/20(904/881/21) апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/4012/20(904/881/21) залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/4012/20(904/881/21) залишено без змін.

41. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 по справі №904/4012/20(904/1775/21) апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/4012/20(904/1775/21) залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/4012/20(904/1775/21) залишено без змін.

42. Оскільки, у відповідності до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, вищевказані рішення суду набрали законної сили, що спростовує доводи касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у відповідній частині.

43. Отже, приймаючи до уваги факти встановлені наведеними судовими рішеннями, колегія суддів погоджується із висновками попередніх судових інстанцій, щодо відхилення грошових вимог, що заявлені на підставі податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: №0009960506 від 07.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за порушення терміну розрахунку у сфері ЗЕД в сумі - 1 444 075,83 грн.; №0009970506 від 07.07.2020, яким застосовано штрафну санкції за порушення терміну, декларування валютних, цінностей в сумі - 340,0 грн.; №0038053307 від 03.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб - 18 306,55 грн.; №0038043307 від 03.07.2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб - 665 401,87 грн.

44. Разом з тим, як встановлено апеляційним господарським судом податкові повідомлення - рішення: №0009990503 від 07.07.2020р. яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 9 405 287,50 грн. в т.ч. основний платіж - 7 524 230 грн., фінансова санкція - 1 881 057.50 грн.; №0009980503 від 07.07.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 684 417,50 грн. в т.ч. основний платіж - 11 747 534 грн., фінансова санкція - 2 936 883,50 грн.; №0010000503 від 07.07,2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з транспортного податку в сумі - 170,0 грн., в судовому порядку вищевказані не оскаржувались.

45. Колегія суддів наголошує, що при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє правомірність заявлених вимог.

46. Оцінюючи повноту і всебічність судового розгляду у цій справі, суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);

- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

47. Ці висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки чинний Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне у відповідній частині правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

48. Заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують кредиторські вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21), від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21).

49. Слід звернути увагу, що за результатами розгляду справи № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову від 15.12.2020, у пунктах 6.24-6.25 висловила правову позицію про те, що "неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону №2343-XII. Відповідно ж до частини першої статті 25 Закону №2343-XII у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. Поряд з цим будь-яких спеціальних приписів щодо кредиторських вимог органу доходів та зборів із зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування Закон №2343-XII не містить".

50. Також у наведеній постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок про те, що "з огляду на положення статей 23 - 25 Закону № 2343-XII, чинного на момент відкриття провадження у цій справі, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу" (пункт 7.1 постанови).

51. Слід зазначити, що судове рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 904/1693/19 було прийнято щодо обставин, які виникли в період чинності положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність з 21.10.2019 з введенням в дію КУзПБ. Водночас, у статтях 45, 47 КУзПБ також наявні положення щодо виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, та визначено порядок проведення попереднього засідання у справі про банкрутство.

52. При цьому, відповідні норми ПК України були чинними як під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і під час дії Кодексу України з процедур банкрутства.

53. Апеляційний господарський суд, врахувавши, що питання правомірності вказаних вище податкових повідомлень-рішень та нарахування пені за несвоєчасну сплату визначених цим податком повідомленням - рішенням грошових зобов`язань не може бути предметом доказування у межах розгляду заяви з грошовими вимогами, оскільки правомірність рішень суб`єкта владних повноважень не є предметом позову у цій справі, дійшов правильних висновків про те, що суд першої інстанції не мав процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз.

54. Отже, врахувавши, що податкові повідомлення-рішення не були оскаржені в судовому порядку, апеляційний господарський суд правильно визнав заявлені грошові вимоги за такими податковими повідомленнями-рішеннями: №0009990503 від 07.07.2020 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 9 405 287,50 грн, в т.ч. основний платіж - 7 524 230 грн., фінансова санкція - 1 881 057, 50 грн; №0009980503 від 07.07.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 684 417,50 грн, в т.ч. основний платіж - 11 747 534 грн, фінансова санкція - 2 936 883,50 грн;№0010000503 від 07.07,2020, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з транспортного податку в сумі - 170,0 грн та правильно визнав порядок погашення заявлених вимог.

55. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов до висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

56. У контексті наведеного, доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" підлягають відхиленню, з огляду на те, що оскарження правомірності наведених вище податкових повідомлень-рішень в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства повністю залежить від волі самого Товариства.

57. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

58. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

60. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

61. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду відсутні, тому у задоволенні касаційних скарг слід відмовити.

Щодо судових витрат

62. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційних скарг без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі № 904/4012/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.І. Картере