Рішення

від 07.11.2023 по справі 940/1067/23

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.11.2023 Провадження по справі № 2/940/435/23

Справа № 940/1067/23

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2023 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 3,308 га., кадастровий номер 3224610100:08:001:0002, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачка претендує на зазначену спадщину як спадкоємиця за законом першої черги спадкування за законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України, оскільки є онукою померлої ОСОБА_3 . Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвою О.А. на усне звернення позивачки роз`яснено, що спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заведено, на указану спадщину позивачка є спадкоємцем за законом першої черги, але, оскільки позивачка не зареєстрована, не проживала разом з померлою на час відкриття спадщини, та не подала відповідної заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим вважається спадкоємцем, який спадщину не прийняв, та рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки нею пропущений строк для прийняття спадщини.

Позивачка зазначила, що пропустила передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що після смерті бабусі її мати ОСОБА_2 мала намір оформляти спадкові права як спадкоємець першої черги. Але в червні 2023 року позивачка дізналась, що мати так і не оформила спадщини, та в подальшому її не бажає оформляти.

Зазначені обставини у сукупності позивачка вважає поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 02.10.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Представник позивачки адвокат Неживок І.В. через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно доп.1ч.1статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, на яку позивачка ОСОБА_1 претендує як спадкоємець за законом першої черги спадкування, відповідно до ст. 1261 ЦК України, оскільки є онукою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та копіями свідоцтв про одруження позивачки та її матері ОСОБА_2 (а. с. 7-8).

03.06.2023 року приватний нотаріус Білоцерківськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ВасалатьєваО.А.на уснезвернення позивачки ОСОБА_1 надала письмовероз`яснення пропорядок оформленняспадщини,у якомузазначила,що спадковоїсправи післяпомерлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заведено.На деньїї смертізалишилась спадщина,щоскладається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 3,308 га., кадастровий номер 3224610100:08:001:0002, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку позивачка є спадкоємцем за законом першої черги, але, оскільки позивачка не зареєстрована, не проживала разом з померлою на час відкриття спадщини, та не подала відповідної заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим вважається спадкоємцем, який спадщину не прийняв. Відповідно до ст. 1272 ЦК України позивачці рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки нею пропущений строк для прийняття спадщини (а. с. 10).

Як підставу пропуску строку для прийняття спадщини, позивачка зазначила, що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, оскільки після смерті бабусі її мати ОСОБА_2 мала намір оформляти спадкові права як спадкоємець першої черги. Але в червні 2023 року позивачка дізналась, що мати так і не оформила спадщини, та в подальшому її не бажає оформляти.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує норми спадкового права Цивільного кодексу України та враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка вищезазначених вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини не подала своєчасно до нотаріуса заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 та від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням вищенаведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 зазначено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З огляду на досліджені у справі докази, суд встановив, що обставини, на які посилалася у позові ОСОБА_1 , як на підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, на переконання суду, є поважними причинами пропуску вказаного строку, тобто такими, що перешкодили їй своєчасно реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини, а відтак можуть бути визнані об`єктивними перешкодами для здійснення такої дії.

Отже, зважаючи на наведені вище норми права, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, суд вважає за необхідне визначити позивачці додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який буде достатнім для подання відповідної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 200, 206, 264-268, 354 ЦПК України, статтями 1216, 1217, 1268-1270,1272 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання нею заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. МАНДЗЮК