Рішення

від 06.11.2023 по справі 949/2150/23

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/2150/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2023 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Дубровицька міська рада Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення (самостійного виховання та утримання дітей батьком),

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (самостійно виховання та утримання дітей батьком).

На обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 26 квітня 2014 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від даного шлюбу у них народилися діти: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, подружнє життя із ОСОБА_2 не склалося, а тому починаючи із січня 2022 року вони проживають окремо один від одного. Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2023 року, шлюб між ними було розірвано та залишено малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проживати разом із батьком. На даний час він проживає разом зі своїми синами окремо та самостійно займається їх вихованням та утриманням, а також ним були створені всі необхідні умови для повноцінного розвитку дітей. Тому, з метою захисту інтересів синів та можливості в подальшому здійснювати їх виховання, він був змушений звернутися до суду із вказаною заявою.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, заяву підтримує та просить суд її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, заперечень щодо задоволення заяви не має.

Представник заінтересованоїособи - Дубровицькоїміської ради у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заперечень щодо задоволення заяви не має.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається із матеріалів заяви, що 26 квітня 2014 року між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_2 , був укладений шлюб.

Від даного шлюбу у них народилися діти: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.5-6).

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 иа ОСОБА_2 було розірвано, а також залишено малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати разом із батьком ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно акту обстеження місця проживання від 24 жовтня 2023 року вбачається, що заявник ОСОБА_1 проживає разом із малолітніми дітьми - сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 самостійно здійснює виховання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та повністю забезпечує їх матеріальне утримання (а.с.8).

Як вбачаєтьсяз письмовихпояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,що містятьсяв матеріалахсправи,останні підтверджуютьтой факт,що наданий час ОСОБА_1 проживає разоміз своїмисинами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в одномубудинку,що знаходитьсяв АДРЕСА_1 .Вони є сусідами сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Приблизно на початку 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили стосунки та почали проживати окремо. Як стало відомо пізніше, ОСОБА_2 поїхала проживати до батьків, які мешкають у Волинській області. Починаючи з того часу, ОСОБА_1 почав проживати одиноко та самостійно зайнявся вихованням та утриманням своїх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Так як вони є сусідами, вони досить часто зустрічають ОСОБА_1 з дітьми. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завжди мають доглянутий та охайний вигляд. Будь-яких нарікань на поведінку дітей немає, зважаючи на те, що їх вихованням займається лише батько. Поряд з цим, ОСОБА_1 повністю утримує своїх малолітніх дітей, піклується про них, займається їх розвитком та вихованням. Кожного ранку він відвозить дітей до школи, а після закінчення навчання, забирає їх додому (а.с.9,12)

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 грудня 1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із статтею 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частинами 1 та 2 статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24 вересня 2008 року визначено питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини та затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Згідно пункту 3 вищевказаного Порядку органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів: забезпечення найкращих інтересів дитини; недопущення дискримінації дітей; конфіденційності інформації про дитину.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року (заява №2091/13) у справі "М. С. проти України" стверджується, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Отже, судом встановлено та не заперечувалось заінтересованами особами те, що малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на повному матеріальному утриманні свого батька ОСОБА_1 , який створив всі умови для проживання синів, займається їх вихованням, здійснює догляд та піклується про їх стан здоров`я, забезпечує харчування, одяг, лікування, освіту та дозвілля.

З огляду на встановлене суд вбачає, що заявник правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення і такі підстави встановлені в судовому засіданні, а тому відповідно до статті 315 Цивільного процесуальногокодексу України, дані вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , самостійно виховує та утримає дітей - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор