Рішення

від 01.11.2023 по справі 753/6979/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6979/23

провадження № 2/753/4494/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Король Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_4 1 295 406 грн. пені, 137 797 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 30 420 грн. 49 коп. 3%-річних за невиконання грошового зобов`язання за договором позики від 14.01.2022 року.

Свої вимоги з урахуванням уточнень мотивував тим, що 14 січня 2022 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики. Відповідно до умов якого позикодавець передає позичальнику кошти в сумі 1 242 000 грн., строком до 01 липня 2022 року. Однак, у встановлені договором строки, відповідач не повернув суму позики, повернувши суму позики у розмірі 1 242 000 грн. лише після відкриття провадження у даній справі, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 295 406 грн. пені, 137 797 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 30 420 грн. 49 коп. 3%-річних, за не своєчасне виконання грошового зобов`язання за договором позики від 14.01.2022 року.

В судове засідання позивач не з`явився, однак представником позивача надіслано заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того у своїй заяві останній просив суд уточненні позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 січня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики. Відповідно до умов договору позикодавець передає позичальнику кошти на безвідсотковій основі (позика) в сумі 1 242 000 грн., строком до 01 липня 2022 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

ОСОБА_4 умов договору позики у визначений строк не виконав, повернувши суму позики у розмірі 1 242 000 грн. у період з 21 вересня 2023 року по 25 вересня 2023 року, що не заперечувалося представником відповідача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно зі стст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. А згідно зі ст. 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 8 Договору позики за прострочення виконання зобов`язання за цим договором позичальник сплачує пеню у розмірі 0,35% від загальної суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У правовій позиції Верховного суду України від 07.09.2016 року у справі № 6-1412цс16, зазначено, що згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторона позивача посилається на те, що відповідач свої зобов`язання за договором позики виконав не в строк, у зв`язку з чим просить суд стягнути з ОСОБА_4 1 295 406 грн. пені, 137 797 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 30 420 грн. 49 коп. 3%-річних за невиконання грошового зобов`язання за договором позики від 14.01.2022 року.

Однак, щодо періоду стягнення, суд зазначає наступне.

Так, позивачем заявлено вказані вимоги за період з 02 липня 2022 року по 25 квітня 2023 року року включно.

При цьому позивачем не враховано пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказане положення внесено Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року та набрало чинності 17.03.2022 року.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 та який діє на даний час.

Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року по день ухвалення рішення суду в цій справі, на території України введено воєнний стан.

Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення нарахувань у відповідності до положень ст.ст. 611, 625 ЦК України за період, у який на території України введено воєнний стан, приймаючи положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог позивача.

При цьому, враховуючи, що відповідачем добровільно виконані вимоги позивача в частині суми основного боргу у розмірі 1 242 000 грн. після пред`явлення позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 956,80 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно із ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування вжитих ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 травня 2023 року заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись стст. 137, 141, 142, 158, 274-279, 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 1 295 406 грн. пені, 137 797 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 30 420 грн. 49 коп. 3%-річних за невиконання грошового зобов`язання за договором позики від 14.01.2022 року, стягнення 1 000 грн. судового збору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 956 грн. 80 коп. судового збору.

Скасувати заходи забезпечення позову, що містяться в ухвалі судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 8.05.2023 року про накладення арешту на машиномісце АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 5,6838 га, кадастровий номер 7424188200:05:000:0270, розташованої в Чернігівській області, Прилуцькому районі, с. Сергіївка, земельну ділянку площею 5,6838 га, кадастровий номер 7424188200:05:000:0271, розташованої в Чернігівській області, Прилуцькому районі, с. Сергіївка, земельну ділянку площею 1,8 га, кадастровий номер 7424188200:06:000:0348, розташованої в Чернігівській області, Прилуцькому районі, с. Сергіївка, земельну ділянку площею 5,6838 га, кадастровий номер 7424188200:05:000:0272, розташованої в Чернігівській області, Прилуцькому районі, с. Сергіївка, будинок, розташований в АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.11.2023 року.

Суддя :