Ухвала

від 26.10.2023 по справі 755/15808/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/15808/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"26" жовтня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва

Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інфузія» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати,-

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста. Києва звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кишеня В.С. з позовом до Приватного акціонерного товариства «Інфузія» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати.

Згідно заявлених вимог представник позивача просить суд стягнути з ПрАТ «Інфузія» на користь позивача 449 262,00 грн невиплаченої заробітної плати та 177 860,13 грн компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати, а всього 627 122,13 грн.

Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду ( ст.2 Закону України «Про судовий збір»).

Як убачається, зі змісту позову, остання містить дві вимоги майнового характеру про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати.

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (відповідно до преамбули цього Кодексу).

Згідно із ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Водночас згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Інших документів, які б надавали позивачу пільги щодо сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали позовної заяви не містять.

Положеннями п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (13 420,00 грн).

Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору за вимогою про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати в розмірі 1 778,60 грн.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач (представник позивача) має долучити оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1 778,60 грн - за вимогою про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інфузія» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я