Ухвала

від 23.10.2023 по справі 758/2182/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2182/23

У Х В А Л А

23 жовтня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.

при секретарях - Лазуренко А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну неналежної сторони в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, громадянка Ізраїлю ОСОБА_3 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, громадянка Ізраїлю ОСОБА_3 про визнання права власності.

04 травня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну неналежної сторони.

Заява обгрунтована тим, що пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вважає, що саме громадянка Ізраїлю ОСОБА_3 є належним відповідачем по даній справі, оскільки остання є спадкоємцем за законом.

Крім того, вважає, що Київська міська рада є третьою особою без самостійних вимог.

Просить замінити неналежного відповідача Київську міську раду на належного відповідача громадянку Ізраїлю ОСОБА_4 та змінити статус Київської міської ради як третьої особи.

Позивач в судове засідання не з`явився, до суду представником позивача подано заява про розгляд клопотання без її участі, подане клопотання підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте як вбачається з поданого відзиву, просить розгляд справи проводити без участі представника.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Відповідно до п.п.4 п.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 311/300/19.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне замінити неналежного відповідача Київську міську раду на належного відповідача громадянку Ізраїлю ОСОБА_4 .

Крім того, відповідно до ст. 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Крім того, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Виходячи з підстав та предмету спору та з урахуванням вимог ст. 54 ЦПК України щодо наслідків незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, суд вважає за необхідне залучити Київську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки наявні підстави вважати, що виходячи з обраного позивачем способу захисту для відновлення порушених прав ухвалення в майбутньому судового рішення з розгляду спору безпосередньо впливає на права та обов`язки Київської міської ради.

Враховуючи викладене та керуючись статями 51, 53, 260, 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну неналежної сторони - задовольнити.

Замінити у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, громадянка Ізраїлю ОСОБА_3 про визнання права власності неналежного відповідача Київську міську раду на належного відповідача громадянку Ізраїлю ОСОБА_4 .

Залучити у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, громадянка Ізраїлю ОСОБА_3 про визнання права власності, Київську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Зобов`язати позивача надіслати копію позову та доданих до нього документів відповідачу громадянці Ізраїлю ОСОБА_4 та направити на адресу суду підтвердження про направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Анохін