Рішення

від 07.11.2023 по справі 340/8273/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м.Кропивницький Справа № 340/8273/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Феросистема-Трейд" (вул.Комарова, 68, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 37530038) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Феросистема-Трейд" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000135/1 від 31.08.2023р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2023/000094 від 31.08.2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до контракту №180730 від 30.07.2023, укладеного з постачальником Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина), та специфікації №39 від 09.08.2023 до вказаного товару, ТОВ "Феросистема - Трейд" придбав товар високовуглецевий феромарганець.

Для митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до відповідача подано 30.08.2023 митну декларацію №23UA901030001328U3, в якій позивачем визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товару, що імпортуються, а саме у розмірі 33771,18 дол США за 19,924 тонн високовуглецевого феромарганцю. При цьому, позивач зазначає, що під час митного оформлення товару відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару. Отже резервний метод було застосовано без достатніх на те підстав, а відтак рішення та картка є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 04.10.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.72). Сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

26.10.2023 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (а.с. 75-78) яким вимоги позову не визнаються зважаючи на те, що при проведені перевірки документів, що були надані до митного оформлення, було виявлено, що останні не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в зв`язку з чим декларанту було повідомлено про необхідність, протягом 10 календарних днів, надати (за наявності) додаткові документи. У відповідь на електронне повідомлення митного органу позивач листом від 31.08.2023 повідомив про відсутність додаткових документів. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA901000/2023/000135/1 від 31.08.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2023/000094 від 31.08.2023р. Відтак, як зазначено у відзиві на позовну заяву, прийняття оскаржуваних рішень здійснено відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб що визначені Митним кодексом України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Феросистема-Трейд" (покупець) та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) укладено контракт купівлі-продажу №180730 від 30.07.2018 року на поставку товару та додаткову угоду від 29.12.2022 року (а.с.25-36).

Відповідно до специфікації №39 від 09.08.2023 позивач придбав високовуглецевий феромарганець в кількості 19,924 тон, за ціною 1695 дол США за тону, на суму 33771,18 дол США (а.с. 37).

З метою митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до відповідача позивачем подано митну декларацію №23UA901030001328U3 від 30.08.2023, де визначена митна вартість товару за основним методом (графа 43), а саме - за ціною договору (контракту), щодо товару, який імпортується, а саме у розмірі 33771,18 дол США за 19,924 тон високовуглецевого феромарганцю (а.с. 21,22).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи:

- Декларацію митної вартості (а.с.23,24);

- Контракт № 180730 від 30.07.2018р.;

- Додаткову угоду від 29.12.2022р. до контракту № 180730 від 30.07.2018р.;

- Специфікацію № 39 від 09.08.2023р. до контракту № 180730 від 30.07.2018р.;

- Рахунок-фактуру (інвойс) № 2023256 від 10.08.2023р. (а.с.38);

- Товарно-транспортну накладну CMR № 2023256 від 10.08.2023р. (а.с.39);

- Сертифікати якості продукції № 2023256 від 10.08.2023р. та № М20230498 від 19.06.2023р. (а.с.40,41);

- Пакувальний лист № 2023256 від 10.08.2023р. (а.с.42);

- Висновок щодо експертного аналізу відповідності рівня цін Державного підприємства «Держзовнішінформ» від 10.08.2023р. № 123/335 з додатками (а.с.43-47);

- Декларацію ТІ № 23NL0005101A940226 від 10.08.2023р. (а.с.49);

- Договори про надання транспортних послуг № DG1015/23 від 26.06.2023р. та № ДГ2203/23 від 03.03.2023р. (а.с.50-56);

- Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № СФ23-0000134 від 10.08.2023р. (а.с.57);

- Довідку, що підтверджує вартість перевезення товару, № СФ-0001936 від 10.08.2023р. (а.с.58);

- Заявку до договору про перевезення № СФ-0001936 від 08.08.2023р. (а.с.59).

Факт надання позивачем вказаних документів відповідачем не заперечується.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності наданих декларантом відомостей щодо ціни товару, в зв`язку з чим, митний орган запропонував позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, надіславши 31.08.2023 повідомлення (а.с.16-18), в якому, зокрема, було зазначено наступне:

«Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ТОВ «ФЕРОСИСТЕМА-ТРЕЙД» та Ferrocontinent, s.r.o., Словаччина, № 180730 від 30.07.2018, специфікації № 39 від 09.08.2023 (відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 10.08.2023 № 2023256.

Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер з декількома особами у ланцюзі поставки. Відправлення товару здійснено з Нідерландів. Країна виробництва та походження товару (високовуглецевий ферохром кусковий, фракція 10 - 50 мм): Індія, дані про виробника відсутні.

Згідно даних задекларованих у ДМВ наявний факт, що продавець та покупець пов`язані між собою особи. Положеннями зовнішньоекономічного договору № 180730 від 30.07.2018 (пункт 5.1) зазначено, що вартість товару формується на момент заключення доповнення виходячи з рівня цін на світовому ринку м. Роттердам на даний період часу. Декларантом надано інформацію щодо біржових котирувань, яка є джерелом інформації згідно висновку про вартісні характеристики товару від 10.08.2023 №123/335, датовану 09.08.2023 на ринку Китаю та Індії, джерело «FerroAlloyNet.com».

Хоча поставка товару походженням з Індії відбулась з європейського ринку. Іншу інформацію щодо даних біржової торгівлі декларантом не надавались, в тому числі з урахуванням положень пункту 5.1 договору № 180730 від 30.07.2018 та положень наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476.

Положеннями договору № 180730 від 30.07.2018 передбачено, що:

- Статтею 11.1 Документи - при поставці товару на умовах FCA/DAP продавець оформлює та передає покупцю оригінали наступних документів, серед яких, в тому числі, сертифікат походження товару, сертифікат якості міжнародної незалежної інспекції (Alfred H.Knight, Alex Stewart) або іншої організації погодженої продавцем та покупцем; вантажну експортну митну декларацію. Зазначені документи до митного оформлення не подавались.

Положення договору не містить інформацію про перелік документів, які можуть бути передбачені умовами доповнень/специфікацій;

-Ціна товару включає оформлення сертифікату походження та митні витрати в країні продавця (стаття 5.3), як було зазначено, дані документи до митного оформлення не надавались:

- При поставці товару на умовах FCA датою поставки вважається дата штампу складу продавця в CMR (стаття 7.2).

В специфікації №39 від 09.08.2023 термін поставки - серпень 2023, умови оплати протягом 60 днів з дати поставки. Станом на 30.08.2023 оплата за товар могла бути здійснена, банківські платіжні документи не надавались (у разі здійснення).

Згідно пункту 3.2 договору № 180730 від 30.07.2018 якість товару підтверджується сертифікатом якості виданим заводом- виробником та/чи сертифікатом незалежної інспекторської організації, погодженої сторонами і вказаної в доповненні до контракту. Однак, в специфікації від 09.08.2023 №39 вказано сертифікат якості, виданий продавцем.

До митного оформлення подано сертифікат якості від 10.08.2023 №2023256 затверджений продавцем товару компанією «Ferrocontinent, s.r.o.» та сертифікат якості від 19.06.2023 №М20230498 виданий «RC Inspection», який не можливо ідентифікувати з даною поставкою товару зазначене містить протиріччя умовам пункту 3.2 договору.

Згідно з положенням п. 2 частини другої статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Високовуглецевий ферохром», країна походження Індія з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 7202419000, та виявлено що заявлений рівень митної вартості товару найнижчий, ніж рівні митної вартості по всім митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт».

Виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень відповідних витрат. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (враховуючи, що поставка товару здійснюється між пов`язаними особами, за «непрямим контрактом»)».

Декларантом у відповідь на запит митного органу було надіслано листа №109 від 31.08.2023 року, в якому перелічено документи, які вже були надані на підтвердження митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України, перелічені доводи на спростування зауважень, які містяться в повідомленні, а також зазначено, що інших додаткових документів ТОВ "Феросистема Трейд" не має можливості надати (а.с.64-66).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та 31.08.2023. прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000135/1 від 31.08.2023р., яким було скориговано митну вартість високовуглецевого феромарганцю до рівня 42537,74 дол США. із застосуванням методу 3 за ціною договору щодо подібних товарів (а.с.14,15) та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2023/000094 від 31.08.2023р. (а.с.19,20).

Позивач, не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення частини 7 статті 55 Митного кодексу України та подав 01.09.2023 митному органу митну декларацію №23UA901030001335U0, за якою методом визначення митної вартості (графа 43) визначено третій метод (а.с.92).

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів й картки відмови в прийнятті митної декларації є предметом спору переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Тобто, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації від 30.08.2023 №23UA901030001328U3, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були необхідні подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача, про те, що поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ТОВ «Феросистема Трейд» та Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) № 180730 від 30.07.2018, специфікації № 39 від 09.08.2023 (відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 10.08.2023 №2023256. Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер. Згідно даних задекларованих у ДМВ наявний факт, що продавець та покупець пов`язані між собою особи, суд зазначає наступне.

Згідно частин 12-14 ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що будь-якої інформації що взаємовідносини покупця і продавця вплинули на ціну оцінюваних товарів відповідачем не надано.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 стаття 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 стаття 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з неможливістю надання запропонованих у запиті митного органу додаткових документів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

З огляду на зміст повноважень митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

При цьому, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору. Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, що також підтверджується висновком про вартісні характеристики товару від 10.08.2023 №123/335 наданим Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ»).

Дані обставини, спростовують висновок відповідача про те, що використані декларантом відомості не піддаються обчисленню та не підтверджуються документально.

Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 Митного кодексу України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Також відповідачем не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі не обґрунтовано невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Із встановлених при розгляді справи обставин суд дійшов висновку, що декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 Митного кодексу України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий товар.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи достатні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Отже, висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний метод (резервний), а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову в повному обсязі суд дійшов висновку про те, що на користь ТОВ "Феросистема-Трейд" слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368 грн. (а.с.13) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись статей 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема-Трейд" до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000135/1 від 31.08.2023р.;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2023/000094 від 31.08.2023р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема-Трейд" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5368 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК