Рішення

від 30.10.2023 по справі 380/9940/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9940/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засіданняМаксимович А.Я.,

представника позивача Вовк І.В.,

представника відповідача Шевченко М.І.,

представника третьої особи Товариства з обмеженою

відповідальністю СВ Головки Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Львівської міської ради до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю СВ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство Територіальне медичне об`єднання Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги про визнання недійсним рішення, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівської міської ради код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл.Ринок, 1 (далі позивач) до виконавчого комітету Львівської міської ради код ЄДРПОУ 26256622, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1 (далі відповідач), в якій позивач просив:

- визнати недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.09.2020 № 782 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ СВ існуючої нежитлової будівлі за рахунок надбудови на вул. Гетьмана І.Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові.

Ухвалою від 10.05.2023 суд відмовив у задоволенні заяви Львівської міської ради про забезпечення позову.

Ухвалою від 15.05.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю СВ код ЄДРПОУ 23889186, місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул.Гайдамацька, 11 (далі третя особа ТзОВ СВ).

Ухвалою від 05.06.2023 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство Територіальне медичне об`єднання Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги (далі третя особа КНП).

Ухвалою від 06.09.2023 суд витребував від виконавчого комітету Львівської міської ради рішення Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ СВ існуючої нежитлової будівлі за рахунок надбудови на вул. Гетьмана І.Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові від 03.09.2020 № 782 в оригіналі для огляду в судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень. Окрім того, оскаржені містобудівні умови та обмеження як підставу для їх затвердження містять посилання на містобудівну документацію на місцевому рівні, а саме: Внесення змін до детального плану території району Збоїща у межах громадського центру на вул. Пилипа Орлика - вул. І. Миколайчука, в межі опрацювання якої земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:06:003:0025 не входить. Будівництво здійснюється з грубим порушенням Закону України Про регулювання містобудівної діяльності без врахування меж суміжних земельних ділянок та їх забудови. Враховуючи те, що під час візування проекту рішення зауважень не було враховано чи усунуто у встановленому Регламентом порядку, таке рішення прийнято з порушенням процедури, що в подальшому вплинуло на порушення державних будівельних норм при здійсненні будівництва та якість майна територіальної громади м. Львова. Лист-згода від 28.07.2020 надана із перевищенням повноважень та не відповідає вимогам законодавства та Статуту установи 1-ої міської клінічної лікарні імені Князя Лева.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що правових підстав для відмови в затвердженні містобудівних умов та обмежень у виконавчого комітету не було. Твердження позивача про невідповідність намірів забудови вимогам плану зонування не обґрунтоване жодними належними та допустимими доказами, а лист управління архітектури та урбаністики від 28.04.2023, на який покликається позивач, не є достовірним доказом, на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи. У листі-згоді на приблокування будівлі 1-ша міська клінічна лікарня імені Князя Лева у жодний спосіб не розпорядилася, і тим більше, не відчужила комунальне майно, яке в результаті надання згоди на приблокування не вибуло з комунальної власності і не перейшло у власність іншої фізичної чи юридичної особи, а тому необґрунтованим є твердження позивача про перевищення повноважень при наданні такої згоди. Оскаржене рішення виконавчого комітету вже реалізоване, реконструкція на підставі цього рішення проведена. І лише через 3 роки з моменту прийняття рішення Львівська міська рада вирішила, що воно незаконне і порушує її права.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представник третьої особи ТзОВ СВ позовні вимоги заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання третя особа КНП явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи ТзОВ СВ, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

03.09.2020 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення № 782 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ СВ існуючої нежитлової будівлі за рахунок надбудови на вул. Гетьмана І.Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові.

Вказаним рішенням виконавчий комітет затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ СВ існуючої нежитлової будівлі за рахунок надбудови на вул. Гетьмана І.Мазепи,25-А, 25-Б у м. Львові (пункт 1), а також вирішив:

2.Товариству з обмеженою відповідальністю СВ:

2.1. Отримати у встановленому порядку технічні умови на інженерне забезпечення проектованого об`єкта.

2.2. Розробити у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт, робочий проект та провести його експертизу згідно з законодавством України.

2.3. Розробити паспорт кольорового опорядження фасаду та погодити його у встановленому законом порядку.

2.4. Звернутися у відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю для отримання дозвільних документів, які дають право на початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України Про основи містобудування від 16.11.1992 № 2780-XII (далі Закон України Про основи містобудування).

Абзацом другим статті 5 Закону України Про основи містобудування визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Містобудівна документація, відповідно до статті 17 вказаного Закону, - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

За приписами пункту 8 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування (частина друга статті 5 Закону України №3038-VI).

Частиною першої статті 25 Закону України №3038-VI встановлено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до статті 26 Закону України №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог вказаного Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 вказаного Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За приписами частини першої статті 29 Закону України №3038-VI містобудівні умови та обмеження, разом із технічними умовами та завданням на проектування, є основними складовими вихідних даних.

Тобто, за змістом цих норм містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Частинами другою - третьою статті 29 Закону України №3038-VI встановлено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Як видно з матеріалів справи, у ТзОВ СВ на підставі договору оренди землі від 27.11.2013 перебуває у користуванні земельна ділянка на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б з кадастровим номером 4610137500:06:003:0025. Термін договору оренди до 21 листопада 2023 року. Вид використання - для обслуговування торгово-розважального комплексу.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на вул.Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б з кадастровим номером 4610137500:06:003:0025 цільове призначення земельної ділянки - 03.10 для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування торгово-розважального комплексу; функціональне призначення - зона Г-1 - зона загальноміського центру, згідно з рішенням виконавчого комітету №285 від 07.04.2017 Про затвердження внесення змін до детального плану території району Збоїща у межах громадського центру на вул. П. Орлика - вул. І. Миколайчука.

Як вказав відповідач, оскаржене рішення прийняте на підставі звернення ТзОВ СВ від 14.07.2020 (зареєстроване у Львівській міській раді 14.07.2020 за № 2-33254/АП-2401), до якого долучалися: містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками реконструкції існуючої нежитлової будівлі за рахунок надбудови на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.02.2014 № 17286998; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.03.2017 № 82048274; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.03.2017 № НВ- 4604730362017.

Ревізуючи аргументи позивача щодо наявності підстав для відмови у наданні ТзОВ СВ містобудівних умов та обмежень на їх відповідність релевантному правовому застосування, суд враховує таке.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, згідно з частиною четвертою статті 29 Закону України №3038-VI, є:

1) неподання визначених частиною третьою вказаної статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Відповідно до статей 16 - 19 Закону України № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Тобто містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в цьому випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на невідповідність намірів забудови вимогам плану зонування, не надаючи, при цьому, жодних доказів. У цьому контексті суд відхиляє доводи позивача щодо неврахування відповідачем зауважень юридичного департаменту до проекту оскарженого рішення, адже позивач не надав доказів їх подання відповідачу.

Інакше кажучи, позивач не довів наявності на час прийняття оскарженого рішення такої підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, як невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Позивач також вказав, що лист-згода на приблокування існуючої нежитлової будівлі за рахунок надбудови на вул. Гетьмана Мазепи, 25-А, 25-Б до установи 1-ої міської клінічної лікарні імені Князя Лева від 28.07.2020 № 838 надана із перевищенням повноважень та не відповідає вимогам законодавства та Статуту установи 1-ої міської клінічної лікарні імені Князя Лева, адже комунальне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатись закріпленим за ним майном без попередньої згоди засновника чи уповноваженого органу управління.

Дослідивши зміст листа-згоди третьої особи КНП від 28.07.2020 № 838, суд встановив, що у такому адміністрація комунального підприємства не заперечувала щодо здійснення ТзОВ СВ існуючої нежитлової будівлі за рахунок надбудови на вул. Гетьмана Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові з приблокуванням до їхньої установи.

З огляду на це, оцінюючи такі доводи позивача, суд вважає слушними зауваження представника відповідача про те, що третя особа КНП у листі-згоді від 28.07.2020 № 838 не розпоряджалася комунальним майном, адже в результаті такої згоди не відбулося жодних змін щодо власності комунального підприємства. Більше того, станом на момент прийняття оскарженого рішення позивач не висловив у письмовій формі будь-яких зауважень щодо змісту описаного листа-згоди, що додатково підтверджує необґрунтованість цих доводів.

Суд не бере до уваги посилання позивача на здійснення третьою особою будівництва з грубим порушенням Закону України Про регулювання містобудівної діяльності без врахування меж суміжних земельних ділянок та їх забудови, адже такі ймовірні порушення могли бути вчинені вже після прийняття оскарженого рішення, а тому не можуть впливати на його правомірність.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Заважаючи на викладене, суд вважає, що рішення відповідача Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ СВ існуючої нежитлової будівлі за рахунок надбудови на вул. Гетьмана І.Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові від 03.09.2020 № 782 відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Львівської міської ради до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю СВ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство Територіальне медичне об`єднання Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги про визнання недійсним рішення, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 06 листопада 2023 року.

Суддя Мричко Н.І.