Ухвала

від 07.11.2023 по справі 400/11887/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 листопада 2023 р.№ 400/11887/23

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Бульба Н.О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомКерівника Вознесенської окружної прокуратури, пров. Костенка, буд.2, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 56501, в інтересах держави в особіГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003 доВеселинівської селищної ради, вул. Мозолевського, 14, смт Веселинове, Миколаївська обл., Вознесенський р-н,57001, Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради, вул. Мозолевського, 14, смт Веселинове, Миколаївська обл., Вознесенський р-н,57001, Колосівського ліцею Веселинівської селищної ради Миколаївської області, вул. Незалежності, 1, смт Токарівка, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 57030, треті особиМиколаївська обласна державна адміністрація (Миколаївська обласна військова адміністрація), вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001,

прозобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернувся до адміністративного суду з позовом до Веселинівської селищної ради, Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради, Колосівського ліцею Веселинівської селищної ради Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Миколаївська обласна державна адміністрація (Миколаївська обласна військова адміністрація) про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 27.09.2023 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Суд встановив, що керівник Вознесенської окружної прокуратури звертається до суду з цим позовом через не вжиття Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання власника привести захисну споруду цивільного захисту у стан придатних для використання споруди за призначенням.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок № 138), балансоутримувач захисної споруди власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі Положення № 1052) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до покладених на неї завдань, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, зокрема, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

Також, п. 48 ч. 2 ст. 171 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом

Отже, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування.

З урахуванням викладеного, у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області відсутні повноваження на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами про зобов`язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту в якості позивача, а тому відповідно керівник Вознесенської окружної прокуратури також не має повноважень на звернення до суду з такими вимогами в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 160/9125/22.

Враховуючи зазначене, керівник Вознесенської окружної прокуратури у позовній заяві не зазначив належних підстав для такого звернення.

Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 171, 172, 240, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Вознесенської окружної прокуратури залишити без руху.

2. Надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України.

3. Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом зазначення підстав звернення керівника Вознесенської окружної прокуратури з цим позовом до суду.

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.О. Бульба