Ухвала

від 06.11.2023 по справі 460/5375/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

06 листопада 2023 року м. Рівне №460/5375/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дійВ С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області (далі відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги згідно зі ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

- зобов`язано Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року щомісячну грошову допомогу згідно зі ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року до зміни законодавства або правового статусу позивача;

- стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненській області, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 13 жовтня 2020 року.

На виконання вказаного рішення 20 жовтня 2020 року судом видано виконавчі листи №1 та №2, стягувачем за якими є ОСОБА_1 , а боржником - Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області.

23.11.2020 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №63695997 щодо виконання виконавчого листа від 20.10.2020 Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/5375/20.

Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року суд замінив у виконавчому провадженні №63695997 боржника, Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області, його правонаступником - Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (вул.Соборна, буд.23, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300, ідентифікаційний код юридичної особи 44130979).

Від ОСОБА_1 надійшла заява у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №460/5375/20 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з 17.07.2018;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Враховуючи вимоги ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув подану заяву у письмовому провадженні.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.

Рішенням суду у цій справі підтверджено порушення права позивача, яке було відновлене таким рішенням шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону №796-XII, у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

У листі від 12.07.2023 №2820/05-22/23 Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації повідомило позивача, що Законом України №76-VІII від 28.12.2014 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" статтю 37 Закону виключено.

Тобто, Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації фактично висловлює незгоду з рішенням суду, яке набрало законної сили, та не вживає жодних заходів для виконання цього рішення, допускаючи протиправну бездіяльність.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Як встановлено судом, рішення суду у справі відповідачем не виконується, що є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого права на справедливий суд.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що бездіяльність Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації, як правонаступника Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області, щодо невиконання рішення суду є протиправною, такою, що також сприяє тривалому порушенню права власності позивача, яке гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відновлене у судовому порядку.

Отже, заява позивача є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації щодо невиконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10вересня 2020 року в адміністративній справі №460/5375/20 про нарахування та виплату ОСОБА_1 з 17липня 2018року щомісячної грошової допомоги, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Установити Управлінню соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено 06 листопада 2023 року.

Суддя О.М. Дудар