Рішення

від 07.11.2023 по справі 520/26516/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 листопада 2023 року № 520/26516/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (вул. Маршала Батицького, буд. 23,м. Харків,61038), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради (просп. Героїв Харкова, буд. 195,м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 02003787) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В СТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо приведення захисної споруди цивільного захисту населення із обліковим номером № 76725, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 195 у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту шляхом усунення встановлених у приписі Московського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області № 161 від 29.09.2020 порушень, в тому числі проведення перевірки фільтрів поглиначів захисної споруди відповідно до глави 4 п.4 Наказу.

Дослідивши надані матеріали справи та надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Цивільний захист України - є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Організація цивільного захисту в Україні безпосередньо пов`язана з національною безпекою і обороною держави.

На підставі Женевських конвенцій 1949 року щодо захисту жертв війни, військовополонених і населення на територіях бойових дій. Положення про єдину державну систему цивільного захисту, Кодексу цивільного захисту України створена система цивільної оборони України, яка є важливою складовою системи національної безпеки.

Основною метою функціонування єдиної державної системи цивільного захисту є забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період. Основним завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є, зокрема, захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій (техногенного, природного, соціального, воєнного характеру).

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно ст. З Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Належна організація та функціонування цивільного захисту в Україні в умовах зовнішньої агресії та існування реальної загрози життю та здоров`ю мирного населення України є життєво необхідною.

Так, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну від обстрілів окупантів загинуло не менше семи тисяч цивільних, ще 5,5 тисячі отримали поранення. Це офіційно зафіксовані Національною поліцією України випадки загибелі людей від вогню окупантів.

Зокрема, станом на липень 2023 року зафіксовано понад 24 тисячі обстрілів території нашої держави з боку ворога, які вразили понад 24 тисячі цивільних об`єктів - житло, інфраструктуру і так далі.

Таким чином, цивільне населення має бути забезпечене місцями укриття від обстрілів, якими, виходячи з положень Кодексу цивільного захисту України, є пристосовані сховища та укриття.

Однак, під час здійснення визначених Конституцією України представницьких повноважень, окружною прокуратурою встановлено факт перебування захисних споруд цивільного захисту у обмежено готовому для використання стані та невжиття уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисні споруди у стан готовності до їх використання.

Суд при дослідженні наданих матеріалів справи встановив, що Окружною прокуратурою встановлено, що на балансі Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17 Харківської міської ради (далі - КИП МКБЛ №17 ХМР) перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером №76725, розташована за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 195.

Відповідно до паспорту сховища № 76725, захисна споруда введена в експлуатацію 31 грудня 1989 року. Загальна площа укриття становить 744.7 кв.м., місткість - 200 осіб, вбудоване в терапевтичний корпус, 9 поверхів, маг 2 входи, клас сховища А II.

Згідно даних вищевказаного паспорту, захисна споруда має централізоване міське опалення, енерго- та водопостачання від міської мережі. Також споруда містить 14 аварійних ємкостей по 640 л, всього 8940 л.

Вищевказаний паспорт на сховище № 76725, що перебуває на балансі КНІІ МКБЛ №17 ХМР. складений 18.12.2015 та підписаний головним лікарем підприємства ОСОБА_1 .

Відповідно до гі. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Положеннями ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч. 7 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються цеп гральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Положеннями п. 9 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» (далі - Порядок), передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Балансоутримувачами захисної споруди є власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно з п. 10 того ж розділу Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд га інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу. найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Положеннями п. 1 1 того ж розділу Порядку визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 1 Розділу II «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» (далі - Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Згідно з п. 7 Розділу II Вимог, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VI «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно- герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається ютовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено н. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та н. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138.

Окружною прокуратурою встановлено, що відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди № 76725 від 14.05.2021, складеного головою - заступником головного лікаря з медичної частини ОСОБА_2 , головною медичною сестрою лікарні ОСОБА_3 , заступником головного бухгалтера ОСОБА_4 , фахівцем з питань цивільного захисту Мадикою В.В., загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди оцінюється як «обмежено готове до використання за призначенням», зазначено про необхідність проведення реставрації.

У той же час, згідно з інформацією акту оцінки стану готовності захисної споруди № 76725 від 17.1 1.2022, складеного заступником головного лікаря з медичної частини ОСОБА_2 , головною медичною сестрою лікарні ОСОБА_3 , заступником головного бухгалтера ОСОБА_4 , фахівцем з питань цивільного захисту ОСОБА_5 , загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди як і раніше оцінюється як «обмежено готове до використання за призначенням», однак у спеціальному висновку зазначено про необхідність проведення капітального ремонту.

Окрім цього, стан готовності вищевказаної захисної споруди цивільного захисту у 2020 році був предметом перевірки Московського районного відділу у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області (далі Московський РВ ГУ ДСНС).

Перевірками встановлено, що стан протипожежної та техногенної безпеки у згаданому закладі не відповідає вимогам щодо утримання захисних споруд цивільного захисту, при цьому виявлені порушення зі спливом часу є однаковими, що свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних заходів балансоутримувачем з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисних споруд у стан придатний до готовності.

Така бездіяльність уповноваженого органу, в умовах збройної агресії проти України, створює потенційну загрозу життю і здоров`ю пацієнтів та працівників закладу охорони здоров`я, знищенню майна, у зв`язку із чим наявна загроза порушення інтересів держави у цій сфері, що в свою чергу стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що протягом 28 вересня - 29 вересня 2020 року фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у м. Харкові центру забезпечення діяльності ТУ ДСНС у Харківській області ОСОБА_6 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КНП "МКБЛ №17" ХМР вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого засвідчено непоодинокі порушення, у тому числі щодо неналежного утримання захисної споруди № 76725.

Зокрема, захисна споруда не утримується в стані, що дозволяє привести у готовність до використання за призначенням в порушення пункту 1 розділу II наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» (далі Наказ), а саме: не проведено перевірку фільтрів поглиначів захисної споруди в порушення глави 4 п. 4 Наказу.

Враховуючи викладене, уповноваженою особою органу ДСНС, відповідно до ст. 69 КЦЗ України, ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 161 від 29.09.2020 із вимогою вжити заходи по усуненню виявлених порушень зі строком виконання до 20.10.2020, де зазначено, що вказана вимога органом ДСНС пропонується до виконання з 2016 року.

Зазначений захід проводився за участі (тобто за особистої присутності) т.в.о. головного лікаря КНП МКБЛ №17" ХМР Зливки О.І. та фахівця з питань ІДЗ Мадики В.В.

Примірник припису вручено т.в.о. головного лікаря КИП МКБЛ №17 ХМР Зливці О.І. (про що свідчать особисті підписи останнього).

Будь-яких зауважень або заперечень з приводу процедури проведення перевірок, виявлених за їх результатами порушень, а так само щодо складених актів перевірок - від т.в.о. головного лікаря КИП МКБЛ №17" ХМР Зливки О.І. не надходило (про що свідчать його особисті підписи у відповідних графах припису) та останній, таким чином, погодився із фактом наявності вказаних порушень в діяльності закладу охорони здоров`я. Приписи до Державної служби України з надзвичайних ситуацій чи до суду не оскаржувались.

Також, вищезгаданою уповноваженою особою органу ДСНС складено протокол від 05.10.2020 серії ХЛ №025491 про вчинення фахівцем з питань ЦЗ КНП МКБЛ №17 ХМР ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-8 КУпАП України (невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної га техногенної безпеки) за фактом недотримання останнім протипожежного стану об`єкту та невиконання вимог припису про усунення порушень законодавства в сфері цивільного захисту населення № 22 від 15.01.2020, де зазначалось про необхідність усунення аналогічних порушень Закону. Згодом ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено покарання за вищевказані порушення у виді 1700 грн. штрафу. Будь-яких зауважень з приводу притягнення останнього до відповідальності за недотримання законодавства у сфері цивільної оборони не надходило, про що свідчать відповідні підписи порушника у згаданому протоколі.

Всі перелічені вище факти свідчать про триваючий та систематичний характер порушень у сфері цивільного захисту, що вказує на порушення інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю працівників, пацієнтів, а також інших людей, що мешкають у місті Харкові, які можуть використовувати зазначену захисну споруду як укриття від авіа- та артилерійських обстрілів.

Таким чином, окружною прокуратурою встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди - КИП МКБЛ №17 ХМР допущено порушення законодавства щодо забезпечення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 76725 у належному технічному стані та готовності до укриття населення, у зв`язку з чим, на момент звернення до суду вказана захисна споруда цивільного захисту оцінюється як обмежено готова до укриття населення.

Згідно з ч. ч. 1, 2. З ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 та ч. З ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з п. І ч. 1 сі. 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок, зокрема щодо забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Суд вказує, що невжиття КНП МКБЛ №17 ХМР визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди № 76725, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 195, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічні правові позиції за позовами прокурора висловлені Верховним Судом у постанові від 05.10.201 8 у справі № 826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019 у справі № 820/5164/15.

Таким чином окружною прокуратурою встановлено, що КНП МКБЛ №17" ХМР не було своєчасно вжито заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту г придатний для використання стан, тому саме лікарня має бути відповідачем по справі.

Обґрунтування підстав для представництва інтересів в суді, порушення інтересів держави.

Згідно з п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Поняття «інтереси держави» є оціночним, а тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таку позицію висловлено у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-ри/99.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас не визначене чітко коло законних інтересів, які можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Разом із тим, надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до не обгрунтованого обмеження повноважень прокурора па захист суспільно значущих інтересів там, де це справді потрібно.

Конституцією України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю. Державна політика повинна спрямовуватися на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

Згідно з положеннями ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право па життя, а обов`язок держави - захищати життя людини.

Невиконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту є порушенням державних інтересів га призводить до порушення встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Не зважаючи на факт початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідач допускає порушення та недотримання вимог законодавства України в сфері використання га забезпечення функціонування об`єкту цивільного захисту (захисної споруди), не вживаються заходи, спрямовані на приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 76725, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 195 у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням для укриття населення.

Захисна споруда є обмежено готовою до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення, що може створювати загрозу для житія та здоров`я людей.

Вказане свідчить про невиконання та порушення вимог законодавства України у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), що призводить до порушенням державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Положеннями ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обгрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обгрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. Під час встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (]ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17. від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 г справі № 806/1000/17. від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19, від 26.05.2020у справі № 912/2385/18).

«Нездійснення захисту» полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бузи наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тощо) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій тощо) причин.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як ньому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, мас кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

При цьому згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Вказана позиція суду підтверджується положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «Менчинська проти Російської Федерації», сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

У вказаних правовідносинах недобросовісна поведінка посадових осіб відповідача щодо недотримання та порушення законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) протягом тривалого часу призводить до загрози травмування та загибелі людей.

Попри встановлені та зафіксовані порушення норм законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту, внесеного, обов`язкового до виконання припису про усунення порушень, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, відповідачем не вжито заходів, спрямованих на приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 76725, що перебуває на балансі у останнього, у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Суд вказує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк ДІЇ воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України 2263-ІХ від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України № 2500-1X від 15.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 22.11.2022 №2263-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб. Законом України від 07.02.2023 затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану продовжено з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України від01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

У подальшому, Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

На даний час на території України проходить бойові дії та наноситься ракетні удари по об`єктам промисловості та житлової інфраструктури.

Територія Харківської області та міста Харкова постійно обстрілюється ворожою артилерією, активні бойові дії тривають до цього часу. Численні ракетні удари були нанесені російськими військами і по місту Харкову, зокрема Салтівському району міста.

Отже, на даний час зберігається реальна загроза для життя мешканців Салтівського району міста Харкова та пацієнтів КНМ МКБЛ №17 ХМР, на території якого перебуває, зокрема, захисна споруда цивільною захисту з обліковим номером № 76725.

Згідно зі ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи, зокрема умови роботи, що відповідають вимогам безпеки та гігієни.

Згідно зі ст. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров`я.

Вказані положення також знайшли своє відображення в ст. З Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ст. 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами:

гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права;

комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян;

максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;

гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов`язаних з ризиком для їхнього життя і здоров`я;

відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Тобто держава повинна вживати заходів для створення належних умов для захисту життя і здоров`я людей від надзвичайних ситуацій, в тому числі від негативних наслідків ведення бойових дій.

Таким чином, забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій та негативних наслідків бойових дій шляхом створення умов для перебування громадян у захисних спорудах і надання допомоги постраждалим в умовах воєнного стану безперечно становить інтерес держави.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження V спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. І ст. 4 КАС України).

Відповідно до ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Як визначено в п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.

Згідно з п. 39 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами.

Відповідно до пп. 6 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Згідно з пп. 42 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно- технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В свою чергу ст. 66 Кодексу цивільного захисту України визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Законом України №2655-ТХ від 06.10.2022 (набрав законної сили 20.10.2022) внесено зміни до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом.

Згідно з н. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пп. 48 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відповідно до її. 1,2 Постанови КМУ №303 від 13.03.2022 (в редакції від 06.12.2022) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

За наявності загрози, що мас негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Таким чином, після внесення змін до законодавства повноваження органів ДСНС розширено в частині проведення перевірок щодо стану утримання захисних споруд, оскільки невиконання таких обов`язків має негативний вплив на життя та здоров`я людей, а також звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, що свідчить про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова направлено листа від 25.07.2023 №53-100-3438вих-23 до ГУ ДСІІС України у Харківській області щодо необхідності вжиття органом ДСНС заходів для усунення виявлених порушень, зокрема у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви про зобов`язання КНП МКБЛ №17 ХМР привести захисну споруду №76725, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 195 у належний для використання за цільовим призначенням стан.

Відповідно до листа ГУ ДСНС України у Харківській області від 14.08.2023 №65020-5130/65103 Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 визначила, що: «Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо».

Верховний Суд у вказаній постанові дійшов наступного висновку: «Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не с підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

Невжиття компетентним органом дій щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у готовий для використання стан у строки, передбачені п. 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ № 138 від 10.03.2017, свідчить про бездіяльність компетентного органу.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи Відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту №76725, а ГУ ДСНС у Харківській області не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання Відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що вказує на бездіяльність даного органу.

Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС' України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії.

Таким чином, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, ГУ ДСНС України у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання КІШ МКБ.1 №17 ХМР щодо приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером №76725, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 195 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1.3.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2022 із Кодексу цивільного захисту України виключено ст. 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Судом встановлено, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» позивача повідомлено листом за № 53-100-3896вих-23 від 17.08.2023 про намір пред`явити дану позовну заяву.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно - правових відносин.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244,245,246КАС України , суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (вул. Маршала Батицького, буд. 23,м. Харків,61038, , Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ38631015) до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради (просп. Героїв Харкова, буд. 195,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61037, код ЄДРПОУ02003787) про зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо приведення захисної споруди цивільного захисту населення із обліковим номером № 76725, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 195 у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту шляхом усунення встановлених у приписі Московського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області № 161 від 29.09.2020 порушень, в тому числі проведення перевірки фільтрів поглиначів захисної споруди відповідно до глави 4 п.4 Наказу.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.