Постанова

від 07.11.2023 по справі 240/5956/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5956/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

07 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення і вимоги,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №804961-24/07-0609 від 29.06.2021;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області форми «Ф» №00005541305-0626 від 27.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірні рішення з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 518 899,41 грн. Головне управління ДПС у Житомирській області направляло не за її податковою адресою, тому вона їх не отримувала, отже податковий борг являється неузгодженим.

Вказала, що згідно з договором купівлі-продажу від 01.03.2021, укладеним нею як продавцем, передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Північний Лідер», належний їй на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна; нежитлову будівлю, прохідну-контору, бокси, що розташовані по АДРЕСА_1 . А перехід права власності на об`єкт нерухомого майна до іншої особи тягне за собою перехід до неї і права користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, на якій безпосередньо розташований такий об`єкт нерухомого майна, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

Зазначила, що контролюючий орган, не враховуючи положень договору оренди землі від 03.09.2019, нарахував позивачці орендну плату за 2021 рік одним платежем, без розбивки на щомісячні платежі (як домовились договірні сторони) та без урахування часткової сплати станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення. Вказане підтверджується квитанцією №25-1263062/1/С від 25.02.2021 про сплату ОСОБА_1 орендної плати за січень 2021 року в сумі 38 930,00 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати оскаржене рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Відповідач в обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначив, що позивачці надсилались спірні рішення, якими нараховане грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 518 899,41 грн. - основного платежу. Вказані рішення ОСОБА_1 не оскаржувались в адміністративному і судовому порядках, тому податковий борг (грошове зобов`язання) вважається узгодженим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.09.2019 фізична особа ОСОБА_1 (орендар) уклала договір оренди землі, зареєстрований за номером 72 (а.с. 17-18) з Коростенською міською радою (орендодавець) про прийняття в строкове платне користування земельної ділянки площею 1,4921 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знадиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810700000:01:011:0014. На цій земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна.

Пунктом 9 цього договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 518 899,41 (п`ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 41 коп. в рік; 43 241,62 (сорок три тисячі двісті сорок одна) грн. 62 коп. в місяць. Пунктом 10 встановлено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно, до 30 числа наступного місяця.

Згідно з договором купівлі-продажу від 01.03.2021, укладеним між ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північний Лідер» (покупець), продавець передала у власність покупцю належний їй на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлову будівлю, прохідну-контору, бокси, що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с.20-21). Зазначені нежитлова будівля, прохідна-контора, бокси, що розташовані на неприватизованій земельній ділянці площею 1,4921 га, кадастровий номер: 1810700000:01:011:0014.

09.04.2021 ОСОБА_1 повідомила Коростенську міську раду про розірвання договору оренди землі за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з продажем нерухомості (а.с. 24).

Відповідно до договору оренди землі від 11.10.2021 зареєстрованого за номером 434 (а.с. 25-26), укладеного між Коростенською міською радою та ТОВ «Північний Лідер», останньому було передано в оренду земельну ділянку площею 1,4921 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810700000:01:011:0014.

Щодо орендної плати на вказану земельну ділянку Коростенським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок у 2021 році сформовано податкове повідомлення - рішення № 804961-2407-0609 від 29.06.2021 року (а.с. 12) на загальну суму 518 899,41 грн., та направлено позивачці на адресу: АДРЕСА_2 .

Вказане податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 , не оскаржувалось в адміністративному і судовому порядках, тому податковий борг (грошове зобов`язання) по такому податковому повідомленні - рішенні, на думку ГУ ДПС у Житомирській області, вважається узгодженим.

Так як позивачкою не сплачено у визначені строки податкове зобов`язання, тому у зв`язку з наявною податковою заборгованістю, контролюючим органом прийняте рішення про винесення оскаржуваної вимоги форми «Ф» №00005541305-0626 від 27.01.2022 (а.с. 13), надіслано позивачці засобами поштового зв`язку із повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 пояснює, що довідалась про вказаний податковий борг та спірні рішення отримавши 23.02.2023 копію, направленого ГУ ДПС у Житомирській області, адміністративного позову про стягнення з неї вказаного податкового боргу з орендної плати та пізніше ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду про відкриття спрощеного позовного провадження від 16.02.2023 у справі №240/3489/23 про стягнення заборгованості.

Позивачка не погоджується із спірними рішеннями, вважає їх такими, що прийняті із порушенням норм податкового законодавства, а тому є протиправними і для захисту своїх прав змушена була звернутись до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно відповідно до ПК України та інших законів України і нормативних актів.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: ззгідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до абзацу 1 п.288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 287.1.- 287.2 ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.4. ст. 287 ПК України).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6. ст. 287 ПК України).

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що нарахована сума податкового боргу ОСОБА_1 із плати за землю за 2021 рік в розмірі 518 899,41 грн. не підтверджується обставинами справи. Зважаючи на наявні в матеріалах справи: копію квитанції №25-1263062/1/С від 25.02.2021 про перерахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 38 930,00 грн. орендної плати за січень 2021 року (а.с.19) та копії договору оренди землі від 11.10.2021, зареєстрованого за номером 434 (а.с. 25-26), укладеного між Коростенською міською радою та ТОВ «Північний Лідер», на земельну ділянку площею 1,4921 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810700000:01:011:0014, формування спірних рішень на суму 518 899,41 грн., яка відповідно до договору оренди землі 03.09.2019 за номером 72, є сумою орендної плати за рік, є неправомірним.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що спірні рішення ОСОБА_1 не оскаржувались в адміністративному і судовому порядках, тому податковий борг (грошове зобов`язання) вважається узгодженим, так як належним чином було направлене на податкову адресу позивачки вказану в Державному реєстрі фізичних осіб (ДРФО): АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 42.1. - 42.3. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Приписами п. 45.1. ст. 45 ПК України визначено, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

За змістом підпунктів 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 287.5 статті 287 ПК України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

В матеріалах справи є копія поштового повідомлення про вручення за адресою: АДРЕСА_3 ., поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №1150103486624, як доказ отримання податкового повідомлення-рішення №804961-24/07-0609 від 29.06.2021, в графі особисто - здійснено напис ОСОБА_1 (без індивідуального визначення особи), в графі розписка в одержанні - відомості відсутні, в графі дата - відомості відсутні (а.с.12).

Так, на поштовому повідомленні про вручення за адресою: АДРЕСА_3 ., поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №1150103772678, як доказ отримання податкової вимоги форми «Ф» №00005541305-0626 від 27.01.2022 року, в графі особисто - відомості відсутні, в графі розписка в одержанні - міститься підпис (без індивідуального визначення особи).

Колегія суддів критично ставиться до таких доказів вручення позивачці спірних рішень контролюючим органом оскільки, відповідно до даних з паспорту громадянина України ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 з 04.09.2020 місцем її проживання є АДРЕСА_4 (а.с. 15 на звороті). Окрім того, в долученій копії з витягу із відомостей АІС «Податковий блок» наявні дані про зміну адреси місця проживання ОСОБА_1 з 09.09.2020, а саме: змінена на АДРЕСА_4 (а.с.59 на звороті).

З огляду на викладене колегія суддів не приймає доводи контролюючого органу про те, що спірні рішення ОСОБА_1 не оскаржувались в адміністративному і судовому порядках, тому податковий борг (грошове зобов`язання) вважається узгодженим так як належним чином рішення були направлені на податкову адресу позивачки, вказану в Державному реєстрі фізичних осіб (ДРФО): АДРЕСА_2 .

Згідно з положеннями ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Саме такий підхід значно посилює позиції невладної особи, якій бракує правових знань, щоб самостійно довести перед судом слушність своїх тверджень. Застосування принципу презумпції винуватості суб`єкта владних повноважень не обумовлює його автоматичного програшного становища у справі, оскільки ця презумпція не є абсолютною. Контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих платником податків у податковому обліку фактичних даних, за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є достовірними.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган не довів правомірність формування податкового боргу ОСОБА_1 з орендної плати у сумі 518 899,41 грн. та відповідно винесення спірних рішень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.