Постанова

від 06.11.2023 по справі 560/9197/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9197/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

06 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Логістик" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Логістик" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арта-Логістик" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування постанови.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач зазначив, що необхідність мати реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв передбачена лише для водіїв транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів.

Також, позивачем зазначено, що жоден з нормативно-правових актів не містить обов`язку перевізника чи водія мати (і надавати на вимогу контролюючого органу) щоденний листок обліку режимів праці та відпочинку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.03.2023 інспекторами відділу державного нагляду (контролю) було проведено перевірку транспортного засобу МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 серія і номер свідоцтва про реєстрацію СТХ 5957787, ТТН №Р1157 від 30.03.2023.

Згідно ТТН №Р1157 від 30.03.2023, перевезення здійснювалось з Хмельницької обл. м.Ізяслав до Рівненської обл. Кількість місць - 8; маса брутто - 4,8 т., автомобільний перевізник - ТОВ "Арта-Логістик", водій ОСОБА_1 .

За результатами складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №355632 від 30.03.2023, в якому зафіксовано порушення: під час перевезення вантажів згідно ТТН №Р1157 від 30.03.2023 перевізник не забезпечив у водія на ТЗ МАN BC 6116 OM наявності щоденного листка обліку режимів праці та відпочинку водія (тахокарта) за 29.03.2023, наявність якої передбачена Наказом МТЗУ №340, Наказом МТЗУ №385, ст.34, ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Вказано, що відповідальність передбачена ч.1 абз.3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: щоденний листок обліку режимів праці та відпочинку водія (тахокарта) за 29.03.2023.

10 травня 2023 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Держаної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №348782 в розмірі 17000 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова є правомірною, а тому у задоволенні вимог про її скасування необхідно відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Згідно із статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

При цьому, положеннями статті 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Посилаючись на норми статті 53 та абз. 11. ч.1 ст.60 Закону №2344-III, позивач вказує, що обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення.

Однак суд звертає увагу на те, що спірні відносини регулюються не лише вказаними нормами, а й Положенням №340.

Так, відповідно до п. 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до п. 6.1 Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пункт 6.3 Положення визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385), ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

При цьому, не для усіх транспортних засобів вибір засобу обліку робочого часу є питання добровільного вибору власника. Враховуючи імперативні вимоги п.6.1 саме для 1) автобусів для пасажирських перевезень протяжністю понад 50 км та 2) вантажних автомобілів понад 3,5 тонн, - встановлення тахографів є обов`язком, а не правом.

Цим же пунктом визначено, що водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пункт 6.3 про можливість використання контрольної книжки водія, стосується інших транспортних засобів, які не згадуються у п.6.1 Положення.

Оскільки 30.03.2023 перевірявся вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонн, на нього розповсюджується вимога про необхідність обладнання тахографом, та, як наслідок, і вимога про збереження записів щодо режиму праці та відпочинку водія протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Однак перевіркою встановлено відсутність таких.

Відтак, судом першої інстанції правильно зазначено про невиконання позивачем умов, установлених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувана постанова є правомірною, а тому у задоволенні вимог про її скасування необхідно відмовити.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Логістик" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.